Ухвала

від 21.05.2018 по справі 462/3060/17

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3060/17

УХВАЛА

21 травня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря: Каралюс Т.Р.,

розглянувши заяву представника третьої особи ПАТ Сбербанк Р.В. Кошлія про відвід судді Кирилюка А.І.,

в с т а н о в и в:

На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестпласт до ОСОБА_2, третя особа без самостійних позовних вимог Публічне акціонерне товариство Сбербанк - про стягнення коштів.

Представник ПАТ Сбербанк Р.В. Кошлій, який діє на підставі довіреності від 05.12.2017 р. подав до суду заяву про відвід головуючого судді Кирилюка А.І., яку мотивує тим, що суддя Кирилюк А.І. ухвалою від 14 лютого 2018р. в порушення правил підсудності відкрив провадження у цивільній справі, також, на думку заявника, позов має ознаки такого, що поданий із зловживаннями процесуальним правом і не міг бути прийнятий до провадження через несплату позивачем судового збору у повному розмірі.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, оглянувши матеріали справи № 462/3060/17, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи Пуллар проти Сполученого Королівства і Томанн проти Швейцарії , а також Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції і Дактарас проти Литви ). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі Гаусшильдт проти Данії , Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючого судді Кирилюка А.І. представник Сбербанк Р.В. Кошлій не навів належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені нормами ЦПК України, подана заява не містить належних обґрунтувань та мотивів відводу.

Згідно ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, доводи представника Сбербанк Р.В. Кошлій про сумніви у неупередженості головуючого судді Кирилюка А.І. з підстав незгоди із процесуальним рішенням судді, а саме ухвалою про відкриття провадження у справі, не можуть бути підставою для відводу судді.

Слід також зазначити, що ухвалою судді від 05 березня 2018року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестпласт залишено без руху, оскільки позивачем не сплачений судовий збір у повному розмірі і зобов'язано уповноважену особу доплатити 343 270.00 гривень судового збору.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що викладені в заяві про відвід судді Кирилюка А.І. припущення не ґрунтуються на вимогах ст.36 ЦПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності особистої заінтересованості, упередженості та необ'єктивності судді Кирилюка А.І., а мотиви, викладені в заяві, фактично свідчать про незгоду позивача з процесуальним рішенням судді Кирилюка А.І., а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Кирилюка А.І. відсутні.

Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника Сбербанк Р.В. Кошлій про відвід головуючого судді Кирилюка Андрія Ігоровича у цивільній справі № 462/3060/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестпласт до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство Сбербанк - про стягнення коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Ю.Л. Бориславський