Рішення

від 11.05.2018 по справі 391/310/17

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/310/17

Провадження № 2/391/6/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2018р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча суддя - Мумига І.М.

за участю секретаря - Качинської О.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою виробничого сільськогосподарського кооперативу Колос до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Компаніївська державна нотаріальна контора та фермерське господарство Звєздун про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив:

-визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ФГ Звєздун від 26 квітня 2017 року та скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки від 04.05.2017 року за № 20285285;

-визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Звєздун від 26 квітня 2017 року та скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки від 04.05.2017 року за № 20285125:

-стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, солідарно витрати по сплаті судового збору на користь Позивача в сумі 3200,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та пояснив, що 01 лютого 2006 року між виробничим сільськогосподарським кооперативом Колос (далі - ВСК Колос ) та ОСОБА_6 укладено Договір оренди землі, який було зареєстровано у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК про що у державному реєстрі земель 18 травня 2006 року вчинено запис за № 619, із змінами та доповненнями до договору оренди землі від 01 лютого 2006 року, які були зареєстровані у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК про що у державному реєстрі земель 29 грудня 2009 року вчинено запис за № 040937300429, який діє до 29.12.2019 року.

19.04.2010 року ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входила і орендована ВСК Колос земельна ділянка за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427, яку успадкували у спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 частині кожному. Згодом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з заявами від 30.10.2015 року до ВСК Колос , в яких просили надати дозвіл на розподіл земельної ділянки № 511 площею 6,52 га як спадкоємці ОСОБА_7.

30 жовтня 2015 року правлінням ВСК Колос розглянуто вищевказані заяви та надано згоду на розподіл земельної ділянки №511, площею 6,52 га на 1/2 частини. Після чого було розроблено технічну документацію з поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427 площею 6,52 га, та 11.12.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано новостворені земельні ділянки, а саме земельна ділянка за кадастровим номером 3522855100:02:000:2511 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_4 та земельна ділянка за кадастровим номером 3522855100:02:000:1511 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_5

ВСК Колос , як орендар, протягом всього часу дії договору належно виконував всі умови договору та вчасно сплачував орендну плату. Однак, незважаючи на це, 26.04.2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладають нові договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 3522855100:02:000:2511, 3522855100:02:000:1511 з ФГ Звєздун та реєструють право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 травня 2017 року за № 20285125 та №20285285. Оспорювані правочини, а саме договір оренди землі від 26.04.2017 року, укладений між ФГ Звєздун та ОСОБА_5, та договір оренди землі від 26.04.2017 року, укладений між ФГ Звєздун та ОСОБА_4 на момент вчинення суперечили ст. 19 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 651 ЦК України.

Уклавши нові договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 3522855100:02:000:2511, 3522855100:02:000:1511 з іншою особою, фермерським господарством Звєздун , до спливу строку дії договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також порушили право ВСК Колос на переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди. В зв язку з чим порушили право ВСК Колос на його волевиявлення, тому вони вимушені були звернутись до суду.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідачі у 2015 році успадкували по Ѕ частині земельної ділянки, яка належала ОСОБА_8 за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427, орендарем якої був ВСК Колос . 30.10.2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до ВСК Колос з відповідними заявами про надання дозволу на розподіл земельної ділянки № 511 площею 6,52 га між спадкоємцями. Цього ж дня вказані заяви були розглянуті на надано згоди на розподіл земельної ділянки № 511. Після чого ними було розроблено технічну документацію про поділ земельної ділянки за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427 площею 6,52 га. Технічна документація була затверджена начальником відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі. Державним реєстратором було сформовано дві ділянки та присвоєно нові кадастрові номери, надано витяги з Державного земельного кадастру. Державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Компаніївському районі були порушені положення, записи про речові права та їх обтяження щодо об єкта, який поділяється не перенесені до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об'єкт, а тому вважаючи, що земельні ділянки не обтяжені, відповідачі, як власники, розпорядилися земельними ділянками на власний розсуд.

Представник третьої особи Компаніївської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву від 09.02.2018 року за № 99/01-16 про розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи фермерське господарство Звєздун ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, третю особу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії 1-1V № 041874 від 24.12.2001 року та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500727522013 від 11.12.2013 року ОСОБА_6 належала земельна ділянка, площею 6,52 гектарів, кадастровий номер: 3522855000:02:000:0427, що розташована на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області. (а.с. 9, 11-13).

01 лютого 2006 року між виробничим сільськогосподарським кооперативом Колос (далі - ВСК Колос ) та ОСОБА_6 укладено Договір оренди землі, який було зареєстровано у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК про що у державному реєстрі земель 18 травня 2006 року вчинено запис за № 619, із змінами та доповненнями до договору оренди землі від 01 лютого 2006 року, які були зареєстровані у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК про що у державному реєстрі земель 29 грудня 2009 року вчинено запис за № 040937300429, який діє до 29.12.2019 року. (а.с. 5-7, 10)

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ст. 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ОСОБА_2 про передачу та прийом земельної ділянки в натурі ОСОБА_6 передала земельну ділянку в натурі ВСК Колос в розмірі 6,52 га. (а.с. 8).

В зв язку зі смертю 19.04.2010 року ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку площею 6,52 га за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427, що розташована на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/2 частині кожному.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 770 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як до нових власників земельної ділянки перейшли права та обов язки орендодавця по договору оренди землі № 619 від 01.02.2006 року і змін та доповнень до договору оренди землі.

Строк дії оренди землі № 619 від 01.02.2006 року узгоджений СВК Колос з орендодавцем ОСОБА_6 з урахуванням змін і доповнень, та початок дії договору розпочинається 18.05.2006 року, а закінчується 29.12.2019 року. (а.с.10).

30.10.2015 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися з заявами до ВСК Колос , в яких просили надати дозвіл на розподіл земельної ділянки № 511 площею 6,52 га як спадкоємці ОСОБА_9. (а.с. 14-15)

30.10.2015 року правлінням ВСК Колос розглянуто вищевказані заяви та рішенням правління ВСК Колос надано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згоду на розподіл земельної ділянки №511, площею 6,52 га на 1/2 частини. (а.с.16-17)

На підставі чого було розроблено технічну документацію з поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427 площею 6,52 га, та 11.12.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано новостворені земельні ділянки, а саме земельна ділянка за кадастровим номером 3522855100:02:000:2511 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_4 та земельна ділянка за кадастровим номером 3522855100:02:000:1511 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_5 (а.с.18-19)

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 ЦК України).

Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.110 Земельного Кодексу України поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на настану земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 14 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі поділу об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об'єкта скасовується. На кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів. Записи про речові права та їх обтяження щодо об'єкта, який поділяється, або при виділі частки з цього об'єкта переносяться до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний новостворений об'єкт. Якщо правочином або актом відповідного органу встановлено, що речові права та їх обтяження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про такі права та обтяження переносяться лише до розділів, відкритих для новостворених об'єктів, яких вони стосуються.

Крім того, в постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився у результаті поділу, виділу частки з об'єкта нерухомого майна або об'єднання об'єктів нерухомого майна, проводиться державним реєстратором органу державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна.

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, державний реєстратор на кожний новостворений об'єкт відкриває відповідний розділ у Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційний номер такому об'єкту та формує реєстраційну справу відповідно до законодавства.

Державний реєстратор переносить записи Державного реєстру прав про речові права та їх обтяження щодо об'єкта нерухомого майна, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо об'єктів нерухомого майна, які об'єднуються, до розділів Державного реєстру прав, відкритих на кожний з новостворених об'єктів нерухомого майна.

Обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Обтяження прав можуть полягати не лише у додаткових обов'язках власника але і у обмеженнях його правомочностей з володіння, користування і розпорядження нерухомим майном або його частиною. У зв'язку з цим, власник майна не може у повному обсязі реалізовувати своє право власності на об'єкт нерухомості. До обтяжень нерухомого майна, як правило, відносять його заставу (іпотеку) у цивільно-правових відносинах і податкову заставу. З визначення вбачається, що до обтяжень також можна віднести заборони суду та інших компетентних органів до відчуження чи вчинення інших юридичних дій з нерухомістю. Крім того, інші речові права (в тому числі і оренда), які мають вторинний по відношенню до права власності характер, також мають ознаки обтяжень. Але нерухоме майно, в тому числі земельна ділянка може бути обтяжена і орендою, тобто іншим речовим правом. Обтяження прав на земельну ділянку, які перелічені у Земельному кодексі України дають підставу вважати, що до обтяжень в речовій сфері можна віднести будь-які обмеження правомочностей власника або правокористувача.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Ні договором оренди землі, ні законом не передбачено право орендодавця відмовитися від договору (розірвати його) в односторонньому порядку.

Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Оспорювані правочини, а саме договір оренди землі від 26.04.2017 року укладений між ФГ Звєздун та ОСОБА_5, та договір оренди землі від 26.04.2017 року укладений між ФГ Звєздун та ОСОБА_4 на момент вчинення суперечили ст. 19 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 651 ЦК України.

За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відмова від договору оренди земельної ділянки до спливу його строку в односторонньому порядку порушило право чинного орендаря - ВСК Колос .

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував свої обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Уклавши нові договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 3522855100:02:000:2511, 3522855100:02:000:1511 з іншою особою, фермерським господарством Звєздун , до спливу строку дії договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522855000:02:000:0427, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також порушили право ВСК Колос на переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, даним Законом та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, у зв'язку з чим волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки, договори оренди землі від 26.04.2017 року, щодо земельних ділянок, площею 3,2602 гектарів, кадастровий номер: 3522855100:02:000:2511 та площею 3,2602 гектарів, кадастровий номер: 3522855100:02:000:1511 не відповідають вимогам частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України то вони підлягають визнанню їх недійсними.

Крім цього, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до спливу строку дії договору оренди на земельну ділянку, площею 6,52 га від 01.02.2006 року з виробничим сільськогосподарським кооперативом Колос уклали договори оренди на нові створені в результаті поділу земельні ділянки, площею 3,2602 га з фермерським господарством Звєздун , в результаті чого земельні ділянки одночасно перебувають в оренді у різних осіб і мають подвійну державну реєстрацію, що суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів по 1600 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов виробничого сільськогосподарського кооперативу Колос до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Компаніївська державна нотаріальна контора та фермерське господарство Звєздун про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством Звєздун від 26.04.2017 року та скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки від 04.05.2017 року за № 20285285.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_5 та фермерським господарством Звєздун від 26.04.2017 року та скасувати державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки від 05.05.2017 року за № 20285125.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях на користь виробничого сільськогосподарського кооперативу Колос (вул. Шевченка, 9 А смт. Компаніївка Кіровоградської області, ЄДРПОУ 03757979, ІПН 037579711097, свід. платн. 200105104 26009127421 в ОСОБА_10 ОСОБА_2 м. Київ МФО 030805 витрати по сплаті судового збору в сумі 3200 грн. по 1600 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Мумига