Постанова
від 09.10.2018 по справі 391/310/17
КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2018 року м. Кропивницький

справа № 391/310/17

провадження № 22-ц/4809/75/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Черненка В.В.,

при секретарі - Ткач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства Звєздун на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області в складі судді Мумиги І.М. від 11 травня 2018 року у справі за позовом виробничого сільськогосподарського кооперативу Колос до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи - Компаніївська державна нотаріальна контора та фермерське господарство Звєздун про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди, -

встановив:

У травні 2017 року виробничий сільськогосподарський кооператив Колос (далі - ВСК Колос ) звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 01 лютого 2006 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в оренду земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 6,52 га, що розташована на території Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області. Даний договір був зареєстрований у Компаніївському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель 18 травня 2006 року було вчинено запис за номером 619. Згідно змін та доповнень, які зареєстровані 29 грудня 2009 року у Компаніївському відділенні ДП Кіровоградська регіональна філія Центра державного земельного кадастру при Держкомземі України , до вказаного договору оренди землі, були внесені зміни, зокрема щодо строку дії договору, а саме: Термін дії договору - 10 (десять) років. Обчислення строку дії договору оренди землі, який починається з моменту державної реєстрації даної Додаткової угоди, і яка є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 18 травня 2006 року, реєстраційний № 619 , тобто договір діє до 19 грудня 2019 року.

Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті вказану земельну ділянку успадкували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частині кожен.

Зазначив, що 30 жовтня 2015 року відповідачі звернулися до ВСК Колос із заявами, в яких просили надати дозвіл на розподіл земельної ділянки НОМЕР_2 площею 6,52 га, як спадкоємці ОСОБА_4, на що було отримано згоду правління ВСК Колос . В подальшому ними було розроблено технічну документацію з поділу земельної ділянки та 11.12.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано новостворені земельні ділянки, а саме:

- земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_1;

- земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_4 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_2

Вказав, що ВСК Колос , як орендар, протягом всього часу дії договору належно виконував всі умови договору та вчасно сплачував орендну плату. Однак, незважаючи на це, 26.04.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали нові договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4 з фермерським господарством Звєздун та реєстрували право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 травня 2017 року за № 20285125 та №20285285. Вважає, вказані договори недійсними, оскільки вони були укладені до спливу строку дії договору оренди землі від 01 лютого 2006 року, а також порушують його переважне право перед іншими особами на укладенні договору оренди землі.

З цих підстав, позивач просив визнати вказані правочини недійсними та скасувати їх державну реєстрацію.

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі фермерське господарство Звєздун , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, вказує, що в результаті поділу земельної ділянки, що була об'єктом договору оренди землі, було створено дві земельні ділянки, і як наслідок, припинено існування земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1. При реєстрації прав власності на новостворені земельні ділянки будь-які обмеження чи обтяження, а також речове право оренди зареєстровані не були, а тому не було перешкод у відповідачів в укладенні та реєстрації договорів оренди землі з фермерським господарством Звєздун .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положення частин другої та третьої статті 152 Земельного кодексу України надає власнику земельної ділянки або землекористувачу право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини першої статті 27 ЗК України орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 24 ЗК України орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 20 ЗК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 6,52 га, що розташована на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області /т. 1 а.с.9/.

01 лютого 2006 року між ОСОБА_5 та виробничим сільськогосподарським кооперативом Колос було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки. З урахуванням внесених додатковою угодою змін до цього договору, строк його дії закінчується 29 грудня 2019 року. Дані правочини були зареєстровані у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України /т. 1 а.с.5-7,10/.

В порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 право власності на вказану земельну ділянку набули ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

30 жовтня 2015 року відповідачами були подані до ВСК Колос заяви про надання дозволу на розподіл земельної ділянки НОМЕР_2 площею 6,52 га по ? частині кожному /т. 1 а.с.14, 15/.

В цей же день правлінням ВСК Колос розглянуто вищевказані заяви та рішенням правління ВСК Колос надано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згоду на розподіл земельної ділянки НОМЕР_6, площею 6,52 га на 1/2 частини /т.1 а.с.16-17/.

На підставі вказаного було розроблено технічну документацію з поділу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 6,52 га, та 11.12.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано новостворені земельні ділянки, а саме земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_3 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_1 та земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_4 площею 3,2602 га, власник ОСОБА_2 / т. 1 а.с.18-19/.

26 квітня 2017 року відповідачі уклали договори оренди землі з фермерським господарством Звєздун та 04 травня 2017 року була проведена їх державна реєстрація /т. 1 а.с. 184-185, 192-193/.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до статті 110 ЗК України право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено поняття Обтяження , відповідно до якого це - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам цього Закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Отже, встановивши те, що оспорювані договори оренди землі укладенні у період дії обтяження, на підставі договору оренди землі укладеного між ОСОБА_5 та ВСК Колос від 01 лютого 2016 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Необхідно також зазначити, що умовами договору оренди землі від 01 лютого 2006 року передбачено підстави зміни умов договору, розірвання і припинення його дії. Після успадкування прав на спірну земельну ділянку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в силу п.35 Договору набули статусу орендодавців за вказаним договором.

Розподіл земельної ділянки на дві різні земельні ділянки за умовами договору не є підставою для його припинення чи розірвання.

Таким чином, нові договори оренди земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4 з фермерським господарством Звєздун були укладені до спливу строку дії договору оренди землі від 01 лютого 2006 року.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Звєздун залишити без задоволення.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2018 року.

Головуючий:

Судді:

СудКропивницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення09.10.2018
Оприлюднено19.10.2018
Номер документу77210775
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —391/310/17

Постанова від 09.10.2018

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Постанова від 09.10.2018

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 08.10.2018

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 13.09.2018

Цивільне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Письменний О. А.

Ухвала від 03.09.2018

Цивільне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Письменний О. А.

Ухвала від 23.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Письменний О. А.

Ухвала від 02.07.2018

Цивільне

Апеляційний суд Кіровоградської області

Письменний О. А.

Рішення від 11.05.2018

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Рішення від 11.05.2018

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

Ухвала від 27.04.2018

Цивільне

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Мумига І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні