Справа № 2-1122/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2010 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, проти задоволення позовних вимог не заперечувала, просила розглянути справу в попередньому судовому засіданні без її участі.
Позивачка ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1; копія паспорту громадянки України на ім'я ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2; копія технічного паспорту на житловий будинок № 7 по вул. Садовій в с. Новосільському Ренійського району, власницею якого є ОСОБА_2 - 1/1 ч.: копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.08.2005 р. на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 19.08.2005 р.; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.07.2010 р. на ім'я спадкоємця ОСОБА_2; копія свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 від 01.07.2010 р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_2 від 20.07.2010 р.; договір дарування від 05.09.2009 р.; розписка ОСОБА_1 від 15.09.2009р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2 зазначивши, що 05.09.2009 р. між нею та відповідачкою була досягнута домовленість про дарування нерухомості, згідно якої відповідачка подарувала, а позивачка прийняла у дарунок житловий будинок № 7 з надвірними спорудами садибного типу, який складається з: літ. А - житлового будинку житловою площею 53,70 кв.м.; загальною площею 69,30 кв.м.; літ. Б - літньої кухні; літ. В , Г , Д , З - сараїв; літ. Е . Ж - гаражів, літ. И - вбиральні; 1-4 огорожі, 5 - споруди, розташований по вул. Садовій в с. Новосільському Ренійського району Одеській області, і який належить на праві власності ОСОБА_2 - 1/1 ч. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.08.2010 р. та свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.07.2010 р., що підтверджується розпискою та договором дарування від 05.09.2009 р. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги укласти договір у письмовому порядку та засвідчити його нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину позивачка почала проживати у подарованому їй житловому будинку, організувала догляд за нерухомістю, сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталася до колишньої власниці, однак ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивачки не реагує, мотивуючи поганим станом здоров'я. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на житловий будинок на позивачку, позивачці було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивачка вимушена була звернутися із позовом до суду.
Згідно ст. 719 ЦК України, договір дарування повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного. У разі недодержання письмової форми, цей договір є нікчемним. Оскільки, договір дарування укладений між позивачкою та відповідачкою не був нотаріально посвідчений, з метою нотаріального засвідчення правочину, позивачка неодноразово зверталася до відповідачки, однак вона від посвідчення договору ухиляється, пояснюючи поганим станом здоров'я. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на житловий будинок на позивачку, позивачці було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий. належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Позивачка фактично вступила у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину виконала поточний ремонт, організувала догляд за майном, тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи позивачки знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачка подарувала позивачці житловий будинок, позивачка прийняла у дарунок житловий будинок, яким вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не може ним розпорядитися, переоформити на себе. Факти укладення угоди нерухомості підтверджуються договором дарування від 05.09.2009 р. та розпискою ОСОБА_1 від 15.09.2009 р., крім того, обставини дарування житлового будинку сама відповідачка не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору дарування є неможливим, оскільки прохання позивачки з цього приводу відповідачкою не сприймається.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того. ч. З ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачки щодо належного їй на праві власності нерухомого майна та встановленні права на нерухомість у позивачці, тому є правові підстави визнати договір дарування дійсним та право власності на житловий будинок № 7 по вул. Садовій в с. Новосільському Ренійського району, за позивачкою.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 220, 328, 334, 386, 392, 719 ЦК України 2003р., -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
2.Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір дарування від 05.09.2009 р., згідно із яким ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дарунок житловий будинок № 7 з відповідними господарськими будівлями та спорудами садибного типу, який складається з: літ. А - житлового будинку житловою площею 53,70 кв.м.; загальною площею 69,30 кв.м.: літ. Б - літньої кухні; літ. В , Г , Д , З - сараїв; літ. Е . Ж - гаражів, літ. И - вбиральні; 1-4 - огорожі, 5 - споруди, розташований по вул. Садовій в с.Новосільському Ренійського району Одеській області - визнати дійсним.
3.Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 7 з відповідними господарськими будівлями та спорудами садибного типу, який складається з: літ. А - житлового будинку житловою площею 53,70 кв.м.; загальною площею 69,30 кв.м.; літ. Б - літньої кухні; літ. В , Г , Д , З - сараїв; літ. Е . Ж - гаражів, літ. И - вбиральні; 1-4 - огорожі, 5 - споруди, розташований по вул. Садовій в с. Новосільському Ренійського району Одеській області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 22.09.2010 |
Оприлюднено | 22.05.2018 |
Номер документу | 74118617 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Дудник В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні