Рішення

від 17.05.2018 по справі 904/660/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018м. ДніпроСправа № 904/660/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СМОЛИ" (51917, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, ПРОСПЕКТ АНОШКІНА, будинок 179; ідентифікаційний код 30168850)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДАЛЬТЕРНАТИВА" (51900, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37237019)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА, будинок 22, корпус 2; ідентифікаційний код 40477689)

про стягнення 6877,42грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 довіреність №58-01/449 від 02.04.2018

від відповідача ОСОБА_3 довіреність №б/н від 16.04.2018

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Смоли" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Будальтернатива" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 6877,42грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2016 року на підприємстві позивача фахівцями Державної фіскальної інспекції у Дніпропетровській області проводилася планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016. За результатами перевірки встановлено, що до прямих витрат по акту приймання виконаних будівельних робіт включена вартість робіт з очищення приміщення від сміття. Загальна сума безпідставного завищення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснював відповідач на об'єкті позивача складає 6877,42грн., які позивач і просить суд стягнути з відповідача.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2018 справу №904/660/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 20.02.2018 позовну заяву залишено без руху.

12.03.2018 позивач усунув виявлені господарським судом недоліки.

Ухвалою від 19.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 17.04.2018.

Судове засідання, яке призначено на 17.04.2018 не відбулося, у зв'язку з лікарняним судді Петренка І.В.

Ухвалою від 10.05.2018 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці позивача залучено ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА, будинок 22, корпус 2; ідентифікаційний код 40477689). Розгляд справи по суті призначено на 17.05.2018.

17.05.2018 від відповідача отримано відзив.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2018, представники сторін підтримали обрані правові позиції.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір №10 від 11.08.2014 на заміну залізобетонних конструкцій будівлі №701Б (далі - договір).

Фахівцями ДФІ у Дніпропетровській області проводилася планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами перевірки встановлено, що до прямих витрат по акту приймання виконаних будівельних робіт включена вартість робіт з очищення приміщень від сміття (Р20-39-1).

Як вказує позивач, в акті ревізії зазначено, що при проведенні робіт з демонтажу та розбирання конструктивних елементів будівель, при виконанні яких отримане будівельне сміття, що утворюється в процесі виконання ремонтних робіт, до місця їх складування на будівельному майданчику на відстань до 50м враховано нормами на ремонтні роботи, тому окремо вартість робіт з очищення приміщень від сміття не враховується.

Позивач вказує, що всупереч зазначеному по акту Ф№КБ-2в за листопад 2014 до робіт із заміни залізобетонних конструкцій будівлі 701Б (договір №10 від 11.08.2014) надлишково та безпідставно включено пункт 10 за нормою Р20-39-1 "Очищення приміщень від сміття" в кількості 0,48т.

Внаслідок вказаних дій відповідача завищено прямі витрати на суму 2985,00грн., загальновиробничі на суму 1970,00грн., прибуток на суму 533,87грн., адміністративні витрати на суму 242,31грн.

Таким чином, загальна вартість будівництва за зазначеним актом завищена на суму 5731,18грн. та ПДВ на суму 1146,24грн., що загалом складає 6877,42грн. по акту ф.КБ-2в.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

При заміні залізобетонних конструкцій споруди №701Б роботи проводилися над дорогим емальованим обладнанням, встановленим на нижележащій відмітці. Для забезпечення його схоронності був виконаний захисний настил, на який скопичувалося сміття при демонтажі, потім це сміття скидувалося до низу, після чого сміття повторно збирали та виносили до місця відвантаження, тому саме повторне очищення приміщень від сміття оплатили відповідно до Р20-39-1.

В актах приймання виконаних будівельних робіт включені роботи по позиціям: Р20-39-1 "Очистка приміщень від мукора", позиція Р8-48-1 "Очистка существующего покрытия от мукора и грязи. Расчистка и просушка поврежденных мест." Дана позиція передбачає вирубку здуття, зскрібання, очищення полущенного шару руберойду, але не передбачає очистку приміщення від сміття, тобто очистка приміщення від будівельного сміття в склад робіт по очистці існуючого покриття від сміття та бруду. Розчистка та просушування пошкоджених міст не входить та підлягає оплаті за позицією Р20-39-1.

Крім того, відповідач надав документи, підписані сторонами договору, зокрема погодження договірної ціни, локальний кошторис, відомість ресурсів до локального кошторису, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

11.08.2014 між державним підприємством "Смоли" (далі - позивач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання Будальтернатива" (далі - відповідач, підрядник) укладено договір №10 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати "Заміну залізобетонних конструкцій споруди 701Б".

Об'єм, характер та вартість робіт, передбачених пунктом 1.1 даного договору, визначається на підставі кошторисної документації, узгодженої та затвердженої у встановленому порядку, підписана "замовником" та "підрядником" та яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).

Вартість робіт визначається згідно кошторисної документації та складає 61740,00грн. в тому числі НДС - 10290,00грн. (пункт 2.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 (пункт 7.1 договору).

На виконання умов укладеного договору, у листопаді 2014 року відповідач надав, а позивач прийняв без заперечень послуги на загальну суму 61740,22грн., що підтверджено належним чином оформленим актом №1приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року (а.с.12-13).

На виконання пункту 1.2.3.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на I квартал 2016 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Смоли" за період з 01.01.2013 по 31.03.2016.

За результатами перевірки складено Акт від 17.06.2016 №05-19/7.

Peвiзією встановлено, що до прямих витрат по 9-ти актам приймання виконаних будівельних робіт включена вартість poбiт з очищення приміщень від сміття (Р20-39-1), тоді як згідно п.3.11, п.3.12 ДСТУ-Н Б Д.2.4 - 21:2012 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. Вказівки щодо застосування, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2012 №668 Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перегляду на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року та Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, при проведенні робіт з демонтажу та розбирання конструктивних елементів будівель, при виконанні яких отримано будівельне сміття, роботу з транспортування матеріалів i будівельного сміття, що утворюється в процесі виконання ремонтних poбiт, до місця їх складування та будівельному майданчику на відстань до 50м враховано нормами на ремонтні роботи, тому окремо вартість poбiт з очищення приміщень від сміття не враховується.

Так, наприклад, по акту Ф. № КБ-2в за листопад 2014 року до poбiт iз заміни залізобетонних конструкцій будівлі 701-Б (договір від 11.08.2014 №10, загальна вартість poбiт складає 61740,22грн), надлишково включено п. 10 за нормою Р20-39-1 Очищення приміщень від cміття в кількості 0,48 тон, внаслідок чого завищено прямих витрат на суму 2985,00грн. Внаслідок безпідставного включення вказаної норми, завищено загальновиробних витрат на 1970,00грн, прибутку - на 533,87грн., адміністративних витрат - на 242,31грн, загальна вартість будівництва завищено на суму 5731,18грн та ПДВ на 1146,24грн. Тобто, вартість вказаних ремонтних робіт по акту Ф.КБ-2в листопад 2014 року завищена на суму 6877,42грн. з ПДВ.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Отже, підставою виникнення у сторін певних прав та обов'язків є укладений між ними договір №10 від 11.08.2014, який за своєю правовою природою є договором підряду і в якому сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягає виконанню, та їх вартість, в зв'язку з чим відповідно до наведених вимог законодавства ці умови є обов'язковими для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав умови договору у повному обсязі, без жодних зауважень та застережень позивача.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що спірний договір в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсними повністю або частково з підстав її завищення, чи до нього були внесені відповідні зміни.

Таким чином, позивач, вимагаючи повернення частини виконаного за договором, фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що є порушенням вказаних вимог чинного законодавства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, наведеної в постанові від 22.01.2013 №3-69гс13, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим господарським судом України в постановах від 04.02.2014 у справі № 918/1563/13, від 05.03.2014 у справі № 904/8879/13, від 07.05.2014 у справі № 924/560/13, від 25.11.2014 у справі № 922/563/14.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності за збитки на особу є наявність негативного наслідку, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та негативним наслідком, які складають об'єктивну сторону правопорушення та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за збитки внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Отже, позивач має довести належними та допустимими доказами наявність у діях (бездіяльності) відповідача повного складу цивільного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 (із змінами і доповненнями), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 50 вказаного Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII від 26.01.1993 (із змінами і доповненнями) окрім іншого передбачено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується.

Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак це не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. У той же час виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Отже, акт ревізії не може бути належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачеві.

Позивач зазначає, відповідач повинен повернути зайво перераховані кошти у сумі 6877,42грн. При цьому позивач не заперечує проти належного та своєчасного виконання відповідачем робіт за договором, що не перевищують узгодженої сторонами ціни договору. Дані роботи були прийняті позивачем без зауважень, що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на загальну суму 61740,22грн., підписаними та скріпленими печатками сторін без заперечень та зауважень.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факту неналежного виконання відповідачем зобов'язань позивачем у справі не доведено , а отже не доведено факту понесення ним додаткових, не передбачених договором витрат з вини відповідача.

За таких обставин позивачем не доведено завдання збитків протиправними діями відповідача, а отже, в позові слід відмовити.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СМОЛИ" (51917, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, ПРОСПЕКТ АНОШКІНА, будинок 179; ідентифікаційний код 30168850) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БУДАЛЬТЕРНАТИВА" (51900, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 37237019) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби ОСОБА_1 офіс Держаудитслужби (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА АНТОНОВИЧА, будинок 22, корпус 2; ідентифікаційний код 40477689) про стягнення 6877,42грн. відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.05.2018

Суддя ОСОБА_4