Рішення

від 15.05.2018 по справі 927/1036/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/1036/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ ,

вул. Гетьмана Полуботка, 6 А, оф. 4, м. Чернігів, 14000

До відповідача: ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл ,

вул.Фабрична, буд.30, пом.2, офіс 1Н, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220033

(вул. Вишелесского, буд.15, кімната,7, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220136)

про стягнення 13400,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 354 861,76 грн

За участю:

представник позивача: ОСОБА_2 керівник, ОСОБА_3 представник, довіреність від 16.11.2017 №027

представник відповідача: не прибув

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл 13400,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на день подання позову складає 354 861,76 гривень (26,48222100грн за 1 долар США).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №24/03/2017 від 24.03.2017.

У відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (в редакції яка діяла станом на 17.11.2017) підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Відповідачем у справі є підприємство, місцезнаходження якого - Республіка Білорусь.

Договором №24/03/2017, який був підписаний сторонами 24.03.2017, а саме п.8.2 передбачено, що при не досягненні згоди, спір підлягає передачі на розгляд та остаточне вирішення в Господарський суд Чернігівської області (Україна) (якщо позивачем є продавець) або Господарський суд Республіки Білорусь (якщо позивачем є покупець).

Частиною 2 статті 4 Угоди урядів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, яку укладено в м. Києві 20 березня 1992 року, передбачено, що компетентні суди держав-учасниць Співдружності Незалежних держав розглядають справи і в інших випадках, ніж передбачених в частині 1 цієї статті, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.01.2018. Одночасно вказаною ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 17.01.2018 на підставі ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції яка діяла станом на 17.11.2017) у зв'язку з необхідністю надсилання судового доручення про надання правової допомоги до іноземного суду - Економічного суду м. Міська (Республіка Білорусь).

15 грудня 2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи те, що справу №927/1036/17 порушено до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р., зазначена справа має розглядатись за правилами редакції Кодексу, що діє з 15.12.2017.

Оскільки на момент набрання новою редакцією Господарського процесуального кодексу України чинності суд не перейшов до розгляду справи № 927/1036/17 по суті, розгляд вказаної судової справи має здійснюватися за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

До початку підготовчого засідання на адресу Господарського суду Чернігівської області від Економічного суду міста Мінська надійшла ухвала від 12.12.2017 №213-7ип/2017 та підтвердження про вручення документів. Як вбачається з поданих документів, копія ухвали Господарського суду Чернігівської області від 17.11.2017 17 та пам'ятка про права та обов'язки по справі №927/1036/17 були вручені 12.12.2017 в судовому засіданні Економічного суду міста Мінська за адресою: вул. Академічна,15, корп.1, каб.403, м. Мінськ, Республіка Білорусь, ОСОБА_4, директору торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл .

Відповідно до ухвали суду від 17.01.2018 провадження у справі 927/1036/17 було поновлено.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача подав заяви від 16.01.2018 №002 та від 17.01.2018 №004 про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Вказані заяви задоволені судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 17.01.2018 не з'явився, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило, відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.01.2018 відкладено підготовче судове засідання, розгляд справи призначено на 14.03.2018. Одночасно вказаною ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 14.03.2018 на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги необхідність надсилання судового доручення про надання правової допомоги до іноземного суду - Економічного суду м. Міська (Республіка Білорусь).

27.02.2018 на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області та 05.03.2018 по пошті від Економічного суду міста Мінська надійшла ухвала від 26.02.2018 №21-7ип/2018 та підтвердження про вручення документів.

Як вбачається з поданих документів, копія ухвали Господарського суду Чернігівської області про поновлення провадження у справі від 17.01.2018, копія ухвали Господарського суду Чернігівської області про відкладення підготовчого судового засідання від 17.01.2018 та пам'ятка про права та обов'язки по справі №927/1036/17 були вручені 26.02.2018 в судовому засіданні Економічного суду міста Мінська за адресою: вул. Академічна,15, корп.1, каб.403, м. Мінськ, Республіка Білорусь, ОСОБА_4, директору приватного торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл .

В ухвалах Економічного суду міста Мінська про виконання судового доручення від 12.12.2017 та від 26.02.2018 і в доданих до них Підтвердженнях про вручення документів судом зазначено адресу відповідача ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл - 220033, м. Мінськ, вул.Фабрична, 30, пом.2 (офіс 1 Н).

До початку підготовчого засідання від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів до матеріалів справи вих.№008 від 12.03.2018, яка задоволена судом, документи долучено до матеріалів справи.

Уповноваженого представника відповідач у судове засідання 14.03.2018 не направив, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило, відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Неявка у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час, місце та дату судового засідання не перешкоджає проведенню підготовчого засідання за відсутності представника відповідача з огляду на приписи п.1, 2 ч. 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2018 закрито підготовче провадження у справі №927/1036/17 та призначено її до судового розгляду по суті на 15 травня 2018 року о 10:00. Одночасно вказаною ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 15.05.2018 на підставі пункту 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги необхідність надсилання судового доручення про надання правової допомоги до іноземного суду - Економічного суду м. Міська (Республіка Білорусь).

21.03.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшло клопотання від 26.02.2018 №26/02-1 про відкладення судового засідання (яке направлено на адресу суду 11.03.2018, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті). В поданому клопотанні відповідач зазначає, що для підготовки до участі у справі відповідач займається відновленням бухгалтерського обліку. Крім того, за даними відповідача, господарський договір на поставку товарів, який є підставою позовних вимог по даній справі, було укладено бухгалтером на основі неналежним чином оформленої довіреності від керівника відповідача, що позбавляє договір юридичної сили. Таким чином, відповідач просить суд відкласти розгляд справи до 30.04.2018 у зв'язку з необхідністю відновлення бухгалтерського обліку та повідомити відповідача про прийняте рішення. Подане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Від позивача надійшла заява від 30.03.2018 №014 про долучення додаткових документів до справи з доказами його направлення відповідачу, яке задоволено судом, документи долучено до матеріалів справи.

10.05.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Економічного суду міста Мінська надійшла ухвала від 20.04.2018 по справі №59-31ип/2018 про повернення судового доручення, відповідно до якої доручення про надання правової допомоги визнано невиконаним, оскільки адресат, повідомлений належним чином про дату і місце судового засідання не з'явився. У поданій ухвалі Економічний суд міста Мінська повідомляє, що судове засідання по врученню процесуальних документів було призначено на 20.04.2018, проте представник ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл , належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, в судове засідання не прибув.

Відповідно до частини 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою, в свою чергу частиною 3 зазначеної статті передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із п.1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Як свідчать матеріали справи, відповідач при належному повідомленні Економічним судом міста Мінська про час та місце судового засідання, яке було призначене на 20.04.2018 для вручення процесуальних документів Господарського суду Чернігівської області, не з'явився, причини неявки не повідомив, тим самим проігнорувавши повідомлення Економічного суду міста Мінська про вручення відповідачу документів на виконання доручення Господарського суду Чернігівської області про вручення ухвали від 14.03.2018 про поновлення провадження у справі №927/1036/17, ухвали від 14.03.2018 про закриття підготовчого провадження по справі №927/1036/17 та призначення його до судового розгляду на 15.05.2018.

Суд зазначає про повідомлення учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://www.court.gov.ua. або в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua, про що зазначалось у відповідних ухвалах по справі №927/1036/17.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, що також надає право відповідачу бути обізнаним про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання у даній справі.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Зважаючи на те, що згідно з ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи з огляду на приписи ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представники позивача вважають за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд залишив клопотання відповідача від 26.02.2018 №26/02-1 про відкладення судового засідання до 30.04.2018 без розгляду, оскільки воно втратило свою актуальність з огляду на те, що клопотання відповідача надійшло до суду тільки 21.03.2018 після судового засідання призначеного на 14.03.2018 та відповідно до ухвали від 14.03.2018 було закрите підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 15.05.2018, тобто після 30.04.2018, до якого відповідач просив відкласти розгляд справи.

Неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи.

Відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та не заперечив проти позовних вимог, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

У відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі позову) підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України.

Згідно зі ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (набрала чинності для України 19 грудня 1992 р.) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

24.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ (позивач, продавець) та ОСОБА_1 торговим унітарним підприємством Колекціонер Стайл (відповідач, покупець) (мовою документа Частное торговое унитарное предприятие Коллекционер Стайл ) укладено договір №24/03/2017 (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від продавця товар в порядку і на умовах, визначених даним договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 8.2, 8.3 договору при недосягненні згоди, спір належить передачі на розгляд і остаточне вирішення в Господарський суд Чернігівської області (України) (якщо позивачем є продавець) або Господарський суд Республіки Білорусь (якщо позивачем є покупець). Сторони згодні з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватися регламент Господарського суду Чернігівської області (України) і Господарським судом Республіки Білорусь.

Згідно з п. 8.6 договору право, яке регулює даний договір - матеріальне право України.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України Про міжнародне приватне право у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

У договорі, сторони передбачили, що спори між ними мають вирішуватись із застосуванням матеріального і процесуального права України.

Зважаючи на вказане, застосуванню до цих правовідносин підлягає право України.

У статті 11 договору сторони зазначили юридичні адреси та інші реквізити сторін, зокрема, відповідача: ОСОБА_1 торгового унітарного підприємствам Колекціонер Стайл юридична адреса: Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Вишелесского, буд.15, кімната,7, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220136.

Позивачем надано відомості із сайту Міністерства юстиції Республіки Білорусь Единый государственный регистр юридических лиц и индивидуальных предпринимателей (мовою документа) та із сайту (http://www.portal.naloq.gov.bv) Міністерства по податкам і зборам Республіки Білорусь Сведения из Государственного реестра плательщиков (иных обязанных лиц) (мовою документа), відповідно до яких: УНП 192473521, Частное торговое унитарное предприятие Коллекционер Стайл , г. Минск, ул. Фабричная, д. 30, пом.2, офис 1Н (мовою документа).

Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Господарського кодексу України, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України Про міжнародне приватне право та іншими законами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Як вбачається з преамбули договору №24/03/2017 від 24.03.2017, він укладений зі сторони ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл в особі директора ОСОБА_4, зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ в особі директора ОСОБА_5 та скріплений відтисками печаток обох сторін договору.

Згідно з п. 1.2 договору товаром по даному договору є овочі та фрукти в асортименті. Кількість, асортимент і ціна в кожному конкретному випадку погоджується сторонами в інвойсах, які є невід'ємною частиною даного договору. Товар купується для оптово-роздрібної торгівлі і поставляється партіями.

Відповідно до п. 2.2. договору покупець оплачує кожну партію товару банківським переводом в доларах США на рахунок продавця. Оплата проводиться, як в попередній формі (передплата) повній або частковій, так і з відстрочкою платежу не пізніше 60 банківських днів з моменту закінчення митного оформлення товару на території продавця шляхом перерахування грошових коштів з рахунка покупця на рахунок продавця або на рахунок, вказаний в письмовому розпорядженні продавця.

28.07.2017 між сторонами підписано та скріплено відтисками печаток додаткову угоду до договору №24/03/201 від 24.03.2017, відповідно до умов якої п. 2.2 договору викладено в наступній редакції: 2.2. Покупець оплачує кожну партію товару банківським переводом в доларах США на рахунок продавця. Оплата проводиться, як в попередній формі (передплата) повній або частковій, так і з відстрочкою платежу не пізніше 60 банківських днів з моменту закінчення митного оформлення товару на території продавця шляхом перерахування грошових коштів з рахунка покупця на рахунок продавця або на рахунок, вказаний в письмовому розпорядженні продавця, а також за готівковий розрахунок, через касу банку продавця. .

Дату поставки вважати дату митного оформлення партії товару покупцем (п. 2.5. договору).

Приписами п. 3.1., 3.4. договору врегульовано, що умови поставки - СРТ Мінськ, згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010. Місце поставки і відвантаження товару, в кожному конкретному випадку вказується продавцем в інвойсі і CMR. Підписання товаротранспортних документів покупцем свідчить про факт передачі продавцем разом з товаром всієї необхідної документації, яка його стосується.

Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що договір діє з моменту його підписання до 31.12.2018.

В подальшому, між сторонами 19.07.2017 підписано додаткову угоду до договору №24/03/2017 від 24.03.2017, відповідно до умов якої сторони погодили внести зміни в банківські реквізити сторін та виклали п. 11 юридичні адреси і інші реквізити сторін в новій редакції.

Згідно інвойсу №20/07 від 20.07.2017 до договору №24/03/2017 від 24.03.2017 визначено найменування продукції: томати свіжі, код НОМЕР_1, кількість палет - 32, кількість ящиків картонних 2499 шт, вага брутто 19412,00 кг, вага нетто 18000,00 кг, ціна за кг 0,660 USD, вартість 11880,00 USD, умови поставки СРТ-Мінськ, адреса доставки Республіка Білорусь, Мінська обл., м. Мінськ, Мінський р-н, д.Табори, автомобіль НОМЕР_2/ВМ6107ХТ.

Згідно інвойсу №20-1/07 від 20.07.2017 до договору №24/03/2017 від 24.03.2017 визначено найменування продукції: томати свіжі, код НОМЕР_1, кількість палет - 32, кількість ящиків картонних 3014 шт., вага брутто 19416,00 кг, вага нетто 18000,00 кг, ціна за кг 0,640 USD, вартість 11520,00 USD, умови поставки СРТ-Мінськ, адреса доставки Республіка Білорусь, Мінська обл., м. Мінськ, Мінський р-н, д.Табори, автомобіль НОМЕР_3/ВС8149ХТ.

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 23400,00 доларів США, що підтверджується митними деклараціями: №UA102160/2017/103118 від 21.07.2017, №UA102160/2017/103121 від 21.07.2017 та міжнародними товарно-транспортними накладними CMR№625035 від 21.07.2017 та CMR№522281 від 21.07.2017, у п.24 яких відповідачем проставлений підпис, печатка та дата отримання товару 24.07.2017.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на умови договору відповідач зобов'язався розрахуватися з позивачем за отриманий товар у строк - 16.10.2017.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 10000,00 доларів США, зокрема: 20.10.2017 - 3280,00 доларів США, 23.10.2017 - 3370,00 доларів США, 24.10.2017 - 2978,00 доларів США, 07.11.2017 - 372,00 доларів США, що підтверджується виписками банку по рахунку позивача які сформовані станом на 14.11.2017 та 15.01.2018, довідками Публічного акціонерного товариства Сбербанк від 15.11.2017 №174/5/47-1 та від 15.01.2018 №9/5/47-1.

За таких обставин заборгованість відповідача на час звернення позивача до суду становить - 13400,00 доларів США.

Відповідачем не подано суду доказів повної оплати вартості поставленого товару.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем відзив у встановлений судом строк не надано, вимоги позивача не спростовані, інформація наведена відповідачем у клопотанні від 26.02.2018 №26/02-1 про відкладення розгляду справи про те, що договір позбавлений юридичної сили не підтверджена останнім належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Виходячи з викладеного, за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 13400,00 доларів США, що в еквіваленті на час звернення до суду становить 354 861грн 76 коп., є обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 202, 207, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ до ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл про стягнення 13400,00 доларів США, що еквівалентно 354 861 грн 76коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 торгового унітарного підприємства Колекціонер Стайл (УНП 192473521, вул.Фабрична, буд.30, пом.2, офіс 1Н, м. Мінськ, Республіка Білорусь, 220033, інша відома адреса - вул. Вишелесского, буд.15, кімната 7, м. Мінськ, Республіка Білорусь) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ЛРВ (ідентифікаційний код 39395980, вул. Гетьмана Полуботка, 6 А, оф. 4, м. Чернігів, 14000) 13400,00 доларів США боргу, що еквівалентно 354 861грн 76 коп., та 5322грн 94 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.05.2018.

Суддя Н.Ю.Книш