РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відвід
"22" травня 2018 р. Справа № 902/1021/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Петухов М.Г.
судді Гудак А.В.
розглянувши заяву відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Амаз В" ( вх. №15307/18) від 18.05.2018 року
у справі № 902/1021/17 за позовом за позовом ОСОБА_2
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В"
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСБАН", код ЄДРПОУ 339277612 (бул. Незалежності, 16, м.Бровари Київської області, 07400);
- ОСОБА_3 (АДРЕСА_1);
- ОСОБА_4 (АДРЕСА_2).
про визнання недійсним рішення зборів учасників від 15.03.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В", яке оформлено протоколом зборів б/н від 15.03.2017 року та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" внести зміни до установчих документів ТОВ "АЛМАЗ В", у зв'язку зі зміною у складі учасників Товариства, що пов'язано з відчуженням частки ТОВ "РОСБАН" на користь ОСОБА_2, на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 01.10.2008р., яке оформлено протоколом загальних зборів учасників №4-п від 01.10.2008р.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" про визнання недійсним рішення зборів учасників від 15.03.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В", яке оформлено протоколом зборів б/н від 15.03.2017р. та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" внести зміни до установчих документів в зв'язку зі зміною у складі учасників Товариства, що пов'язано з відчуженням частки ТОВ "РОСБАН" на користь ОСОБА_2, на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 01.10.2008р., яке оформлено протоколом загальних зборів учасників №4-п від 01.10.2008р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.03.2018 року позов задоволений.
Визнано недійсним рішення зборів учасників від 15.03.2017р. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" (код ЄДРПОУ 35823560, м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе, 145) про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В", яке було оформлено протоколом зборів б/н від 15.03.2017р.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" (код ЄДРПОУ 35823560, м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе, 145) внести зміни до установчих документів ТОВ "АЛМАЗ В" у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства, що пов'язано з відчуженням частки ТОВ "РОСБАН" на користь ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 01.10.2008р., яке оформлено протоколом загальних зборів учасників № 4-п від 01.10.2008р.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" на користь ОСОБА_2 3200,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
02.05.18р. апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" - звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 19.03.18р. у справі № 902/1021/17.
04.05.2018 року ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" ( а.с.2 -3 т.5).
В подальшому, 07.05.18р. апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росбан" також звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду.
10.05.2018 року ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росбан" на рішення господарського суд Вінницької області від 19.03.2018р. у справі №10/95-09 до спільного провадження з раніше поданою апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" ( а.с.23-25 т.5).
18.05.2018 (вх.№15307/18) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" надійшла заява про відвід - члена колегії судді Петухова М.Г.
В обґрунтування вказаної заяви посилається на те, що суддя Петухов М.Г. у справі № 902/706/17 обмежив заявника у доступі до правосуддя.
Так, вказує, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.2017 року у справі № 902/706/17за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАЗ В" про визнання недійсним збори учасників від 15.03.2017 року.
Також заявник вказує, що на даний час справа № 902/706/17 за касаційною скаргою ТОВ "Алмаз В" перебуває на розгляді у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Просить відвести суддю Петухова М.Г. від участі у справі № 902/1021/17 на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК України.
Розглянувши вказану заяву про відвід головуючої судді Петухова М.Г., суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч.3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Також, відповідно до ч.3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
З огляду на зазначені вище норми права, суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву про відвід судді Петухова М.Г. вважає, що дана заява є необґрунтованою, з огляду на таке.
Як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), 24.01.2018 року у справі № 902/706/17 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз В" на рішення господарського суду Вінницької області від 09.10.207 року у даній справі.
В подальшому, справу №902/706/17 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-В" про визнання недійсними зборів учасників від 15.03.2017 року за касаційною скаргою на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 року направлено до Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду.
В свою чергу , колегія суддів відзначає, що як зазначалось вище, згідно ч.3 ст. 36 ГПК України ( діюча редакція ГПК ) на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, чітко передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене, колегія судді констатує, що суддею Петуховим М.Г. не приймалось жодних постанов у даній справі, які б були в подальшому скасовані, а відтак констатує про відсутність правових підстав для задоволення заяви про його відвід.
Щодо покликань заявника на п.5 ч.1 ст. 35 ГПК України , а саме те, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об"єктивності судді, колегія суддів відзначає таке.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Враховуючи викладені вище приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені заявником в заяві про відвід судді обставини та доводи у її обґрунтування, базуються на припущеннях, не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставою для відводу суддів в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України.
Відтак, судова колегія не погоджується із доводами заявника та приходить до висновку про їх необґрунтованість, вбачається підстава для зупинення провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.
У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 35-38, ч.11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження у справі №902/1021/17 зупинити.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 22.05.2018 |
Номер документу | 74125692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні