Ухвала

від 22.05.2018 по справі 910/10138/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/10138/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини А2788

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пральний комплекс"

до Військової частини А2788 та Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (Військової частини А2788) - Міністерства оборони України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного підприємства Фірма "Мірта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес група капітал"

про стягнення 17 536,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини А2788 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/10138/14 подана 14.05.2018.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, згідно з яким Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) викладено у новій редакції.

Підпунктом 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято за правилами, встановленими ГПК вже в новій редакції, вирішувати питання наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід, зважаючи на приписи Кодексу саме у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/10138/14 є стягнення 17 536,50 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200,00 грн - станом на 2018 рік), а тому у розумінні ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) ця справа є малозначною. У касаційній скарзі не наведено обґрунтування наявності обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017), а тому судові рішення у справі № 910/10138/14 не підлягають касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А2788 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 у справі № 910/10138/14.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 15 (п'ятнадцяти) аркушах повернути Військовій частині А2788.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак