Рішення

від 16.05.2018 по справі 127/6188/18

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6188/18

Провадження № 2/127/1094/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати. Позов мотивовано тим, що 25.07.2017р. позивача було зараховано в ТОВ Ваш Теплий Дім на посаду виконавця робіт. 26.10.2017р. позивач звільнився з підприємства ТОВ Ваш Теплий Дім за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України. 26.10.2017р. заробітна плата за жовтень 2017 р. позивачу не була виплачена. На лист позивача, ТОВ Ваш Теплий Дім надало відповідь, що за заробітною платою позивач не з'явився і не телефонував і не цікавився. На звернення позивача до Управління Держпраці у Вінницькій області в ТОВ Ваш Теплий дім проведено інспекційне відвідування, яким встановлено, що в порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні позивача виплати всіх сум, що належать йому в день звільнення не було проведено. Управління Держпраці у Вінницькій області встановлено, що в порушення вимог ст.83 КЗпП України, позивачу не виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а саме 4 дні. Позивачем було надіслано до ТОВ Ваш Теплий Дім листи від 21.02.2018 р., від 28.12. 2017 р., від 29.11.2017 р. про виплату заробітної плати за жовтень 2017 р. ТОВ Ваш Теплий Дім виплатив заробітну плату за жовтень 2017 року у розмірі 6836 грн. - 06.03.2018 р., в той час як останній день роботи і звільнення був 26.10.2017 р. Заробітна плата за жовтень 2017 року складає 4165,20 грн, згідно довідки про доходи від 27.10.2017р. Середньомісячна заробітна плата складає 4200 грн., для компенсації днів щорічної відпустки складає (4200серпень+4200 вересень) / 61(30+31 кал.дн) = 137.7 грн. Сума компенсації за 4 днів невикористаної щорічної відпустки складає 550,8 грн. Розрахунок суми середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати: з 27.10.2017 р. по 05.03.2018 р. строк затримки складає складає 89 робочих днів. Середньоденний заробіток для обчислення затримки за час невиплати заробітної плати (п,8 постанови КМУ №100 від 08.02.1995 р.) складає (4200серпень+4200 вересень 2017 р.) / 43(221-21 робочих дні відповідно) = 195,34 грн. Сума середнього заробітку за весь час затримки складає 17 385,26 грн. (195,34 грн. х 89 роб. днів.) Відповідач виплатив позивачу 06.03.2018 р. суму у розмірі 6836 грн. Вважає, що відповідач виплативши позивачу суму 6836 грн., розрахувався: по заборгованості із заробітної плати за жовтень 2017 р. - 3352,98 грн., оплатив суму компенсації за 4 днів невикористаної щорічної відпустки - 550,8 грн., та частково виплатив суму середньомісячного заробітку за час затримки - 2932,22 грн. Просить стягнути з ТОВ Ваш теплий дім на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 14 453,04 грн.

23.03.2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання за правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.04.2018року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

19.04.2018 року згідно відповіді на відзив позив зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 10463,45грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали просили задовольнити.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що наказом ТОВ Ваш Теплий дім від 26.10.2017 року ОСОБА_1 звільнено за згодою сторін (а.с.50.

Згідно довідки про доходи сума доходу ОСОБА_1 за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року без урахування аліментів становить 12 565,20грн.(а.с.13).

Позивач звернувся до ТОВ Ваш теплий дім з листом, який відповідач отримав 04.12.2017року (без номера та дати) з проханням повідомити дату, коли він зможе отримати заробітну плату за жовтень 2017 року, що кошти, які підприємство повинно видати ОСОБА_1 можна отримати в будь-який день, крім суботи та неділі з 09.00 год. до 16.30 год. у бухгалтерії підприємства.

На підставі наказу управління Держпраці у Вінницькій області від 19.12.2017 року №635-о та направлення на проведення інспекційного відвідування від 19.12.2017 року №4962/04 з 20.12.2017 року по 29.12.2017 року на ТОВ Ваш теплий дім проведено позапланове інспекційне відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №02-01-90/574 від 27.12.2017 року, винесено припис №02-01-90/574-15 від 27.12.2017 року в зв'язку з невиплатою звільненому працівнику ОСОБА_1 в день звільнення всіх виплат, що належать йому від підприємства.

Крім того, на директора ТОВ Ваш теплий дім ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 27.12.2017 року №02-01-90/157 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

28.12.2017року позивач з'явився на підприємство, але відмовився отримати належні йому кошти, пояснивши таку відмову малою сумою нарахування. Про даний факт було складено відповідний акт.

Розглянувши адміністративну справу за протоколом про адміністративне правопорушення від 27.12.2017 року №02-01-90/157 16.01.2018 року винесено постанову №4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16.01.2018 року, якою накладено на ТОВ Ваш теплий дім штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат станом на момент виявлення порушення, що становить 9600 грн. Згідно платіжного доручення №35 від 16.01.2018 року вказана сума накладеного штрафу, яка відповідачем сплачена.

Листом від 06.03.2018 року №6 відповідач повідомив позивача, що заборгованість по заробітній платі перерахована йому на карту ПРИВАТБАНКУ.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Зміст ст. 21 ЗУ Про оплату праці говорить, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ч. 1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України в день звільнення працівнику мають бути виплачені всі належні йому суми. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Рішенням Конституційного Суду України і від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснено, що за статтею 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний видати належним чином оформлену трудову книжку, виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що у серпні, та у вересні місяці позивач відпрацював 43 робочих дні, що в свою чергу є середньомісячним числом робочих днів.

Таким чином, з метою визначення середньоденної заробітної плати необхідно поділити заробітну плату за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, що в даному випадку буде становити - 195,35грн. (8400/43).

Позивач був звільнений з роботи 26.10.2017року.

З цього дня - моменту виникнення заборгованості, до дня фактичного розрахунку минуло 89 робочих днів.

З огляду на це сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить 17386,15 грн. (89 днів*розмір середньоденної заробітної плати 195,35 грн.).

Як встановлено в судовому засіданні про що не заперечували сторони по справі, 06.03.2018р. відповідач виплатив ОСОБА_1 - 6802,06грн., а 10.04.2018р. - 3881,01грн.(а.с.67,68).

Згідно розрахунково - платіжної відомості по заробітній платі за жовтень 2017 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено за жовтень 2017 року заробітну плату в розмірі 2898,00грн. та 450,80грн.- відпускних, разом 3348,80грн.

З викладеного вбачається, що 06.03.2018року відповідачем було виплачено позивачу 6802,06грн. з яких: 3348,80 грн. - заробітна плата за жовтень 2017 року та 3453,26грн. - за затримку виплати, крім того, 10.04.2018року відповідачем виплачено 3881,01грн. - за затримку виплати заробітної плати, загалом відповідачем виплачено 7334,27грн. - середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Станом на 06.03.2018року відповідачем прострочено виплату заробітної плати на 89 днів, що становить 17 386,15грн., оскільки 06.03.2018року виплачено 3453,26грн. за час затримки виплати заробітної плати та 10.04.2018р. виплачено ще 3881,01грн., тому суд приходить до висновку, що на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10 051,88грн. (17 386,15грн. - 3453,26грн. -3881,01грн.).

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд з даного приводу прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст. 257 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237 - 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (Рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012року № 1-5/2012).

Як встановлено в судовому засіданні про що не заперечували і сторони відповідачем було здійснено виплату заробітну плату 06.03.2018р. та 10.04.2018р., а з позовом позивач звернувся 20.03.2018року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80грн.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 116, 117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10051,88 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім на користь держави судовий збір в розмірі 704,80гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 21.05.2018року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_2, фактичне місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Гонти, 24В, ін.. код 38830806.

Суддя: