Постанова

від 18.07.2018 по справі 127/6188/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6188/18

Провадження № 22-ц/772/1600/2018

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 рокуСправа № 127/6188/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів: Берегового О.Ю., Матківської М.В.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Вінниці цивільну справу №127/6188/18 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року, яке ухвалене суддею Федчишеним С.А. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області о 10 год. 24 хв., повний текст складений 21 травня 2018 року ,

в с т а н о в и в :

В березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся у суд з позовом до ТОВ Ваш теплий дім про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати заробітної плати, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 25 липня 2017 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу в ТОВ Ваш Теплий Дім на посаду виконавця робіт.

26 жовтня 2017 року позивач звільнився з підприємства ТОВ Ваш Теплий Дім за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України.

26 жовтня 2017 року заробітна плата за жовтень 2017 року позивачу не була виплачена. На лист позивача, ТОВ Ваш Теплий Дім надало відповідь, що за заробітною платою позивач не з'явився.

На звернення позивача до Управління Держпраці у Вінницькій області в ТОВ Ваш Теплий дім проведено інспекційне відвідування, яким встановлено, що в порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні позивача виплати всіх сум, що належать йому в день звільнення не було проведено.

Управління Держпраці у Вінницькій області встановлено, що в порушення вимог ст.83 КЗпП України, позивачу не виплачено грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, а саме 4 дні.

Позивачем було надіслано ТОВ Ваш Теплий Дім листи від 29 листопада 2017 року, 28 грудня 2017 року, 21 лютого 2018 року про виплату заробітної плати за жовтень 2017 року.

ТОВ Ваш Теплий Дім виплатив заробітну плату за жовтень 2017 року у розмірі 6836 грн. - 06 березня 2018 року, в той час як останній день роботи і звільнення було 26 жовтня 2017 року. Заробітна плата за жовтень 2017 року складає 4165,20 грн, згідно довідки про доходи від 27 жовтня 2017 року.

Весь час затримки виплати заробітної плати з 27 жовтня 2017 року по 05 березня 2018 року складає 89 робочих днів. Середньоденний заробіток 195,34 грн.

Отже, сума середнього заробітку за весь час затримки складає 17385,26 грн. (195,34 грн. х89 роб.днів.).

Оскільки відповідач частково погасив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 10463,45грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Ваш теплий дім на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10051,88 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Ваш теплий дім подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, а також у зв'язку з неправильним дослідженням доказів, а тому скаржник просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

У зв'язку з розглядом справи в порядку ст. 369 ЦПК України учасники справи в судове засідання не викликалися та не повідомлялись про дату розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем прострочена виплата заробітної плати позивачу на 89 днів. Тому, за таких обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10051,88 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 липня 2017 року ОСОБА_3 було прийнято на роботу в ТОВ Ваш Теплий Дім на посаду виконавця робіт.

Згідно наказу ТОВ Ваш Теплий дім №10 від 26 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звільнено за згодою сторін (а.с.5).

Згідно довідки про доходи сума доходу ОСОБА_3 за період з серпня 2017 року по жовтень 2017 року без урахування аліментів становить 12565,20 грн. (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до ТОВ Ваш теплий дім з листом, який відповідач отримав 04 грудня 2017 року (без номера та дати) з проханням повідомити дату, коли він зможе отримати заробітну плату за жовтень 2017 року (а.с.4, 18).

Згідно відповіді №4 від 04 грудня 2017 року ТОВ Ваш теплий дім повідомило ОСОБА_3 що кошти, які підприємство повинно видати йому можна отримати в будь-який день, крім суботи та неділі з 09.00 год. до 16.30 год. у бухгалтерії підприємства (а.с.51).

На підставі наказу управління Держпраці у Вінницькій області від 19 грудня 2017 року №635-о та направлення на проведення інспекційного відвідування від 19 грудня 2017 року №4962/04 з 20 грудня 2017 року по 29 грудня 2017 року на ТОВ Ваш теплий дім проведено позапланове інспекційне відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №02-01-90/574 від 27 грудня 2017 року, винесено припис №02-01-90/574-15 від 27 грудня 2017 року в зв'язку з невиплатою звільненому працівнику ОСОБА_3 в день звільнення всіх виплат, що належать йому від підприємства.

Крім того, на директора ТОВ Ваш теплий дім ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2017 року №02-01-90/157 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП.

В матеріалах справи наявний акт від 28 грудня 2017 року, згідно якого, позивач з'явився на підприємство, але відмовився отримати належні йому кошти, пояснивши таку відмову малою сумою нарахування (а.с.57).

Розглянувши адміністративну справу за протоколом про адміністративне правопорушення від 27 грудня 2017 року №02-01-90/157, 16 січня 2018 року винесено постанову №4 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 16 січня 2018 року, якою накладено на ТОВ Ваш теплий дім штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат станом на момент виявлення порушення, що становить 9600 грн. Згідно платіжного доручення №35 від 16 січня 2018 року вказана сума штрафу сплачена (а.с.58-59).

Листом від 06 березня 2018 року №6 відповідач повідомив позивача, що заборгованість по заробітній платі перерахована йому на карту ПриватБанк (а.с.63).

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Зміст ст.21 ЗУ Про оплату праці вказує, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ч. 1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України в день звільнення працівнику мають бути виплачені всі належні йому суми. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачем прострочена виплата заробітної плати позивачу, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10051,88 грн., виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у серпні, та у вересні (2 місяці) позивач відпрацював 43 робочих дні, заробітна плата склала 8400 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата складає 195,35грн. (8400/43).

Позивач був звільнений з роботи 26 жовтня 2017 року, а тому з цього часу виникла заборгованість, до дня фактичного розрахунку пройшлои 89 робочих днів.

Отже, сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить 17386,15 грн. (89 днів*розмір середньоденної заробітної плати 195,35 грн.).

В матеріалах справи наявна квитанція від 06 березня 2018 року, згідно якої відповідач виплатив позивачу борг по заробітній платі в сумі 6802,06 грн. (а.с.67), згідно з квитанції від 10 квітня 2018 року - 3881,01 грн. (а.с.68).

Згідно розрахунково - платіжної відомості по заробітній платі за жовтень 2017 року ОСОБА_3 нарахована та виплачена за жовтень 2017 року заробітна плата в розмірі 2898,00 грн. та 450,80 грн. - відпускних, разом 3348,80 грн.

Таким чином, 06 березня 2018 року відповідачем було виплачено позивачу 6802,06 грн. з яких: 3348,80 грн. - заробітна плата за жовтень 2017 року та 3453,26 грн. - за затримку виплати. При цьому, 10 квітня 2018 року відповідачем виплачено 3881,01 грн. - за затримку виплати заробітної плати, загалом відповідачем виплачено 7334,27 грн. - середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Станом на 06 березня 2018 року відповідачем прострочено виплату заробітної плати на 89 днів, що становить 17 386,15 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки 06 березня 2018 року виплачено 3453,26 грн. за час затримки виплати заробітної плати, а також 10 квітня 2018 року виплачено ще 3881,01 грн., тому на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 10051,88 грн. (17386,15 грн. - 3453,26 грн. - 3881,01 грн.).

Доводи апеляційної скарги, в тому що позивачу має бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, саме за період з 27 жовтня 2017 року по 28 грудня 2017 року в розмірі 7334,27 грн. є необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом, період затримки виплати заробітної плати склав 89 днів, з 27 жовтня 2017 по 05 березня 2018 року.

Крім того, доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності безпідставні та спростовуються наступним.

У частині першій статті 233 КЗпП України передбачено строки позовної давності для звернення працівника до суду: один місяць - у справах про звільнення; три місяці - щодо вирішення інших трудових спорів.

Разом з тим у частині другій статті 233 КЗпП України зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено виплату заробітної плати 06 березня 2018 року та 10 квітня 2018 року, з позовом позивач звернувся 20 березня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності, а тому колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Також, не заслуговують на увагу та є надуманими доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.268 ЦПК України, так як не було проголошено у судовому засіданні вступної та резолютивної частини, не роз'яснено ні змісту рішення, ні строку і порядку його оскарження, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 16 травня 2018 року (а.с.97), під час проголошення рішення суду (вступної та резолютивної частини) були присутні позивач ОСОБА_3 його представник ОСОБА_5, а також представник відповідача ТОВ Ваш теплий дім ОСОБА_6, доказів протилежного апеляційному суду не надано.

Крім того, із прослуханого звукозапису судового засідання від 16 травня 2018 року, який міститься в матеріалах справи вбачається, що головуючим суддею Федчишеним С.А. проголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення суду, яка приєднана до матеріалів справи на арк.98 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а тому відсутні підстави для його скасування.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ваш теплий дім залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 19 липня 2018 року.

Головуючий: підпис ОСОБА_2

Судді: підписи ОСОБА_7

ОСОБА_8

Згідно з оригіналом: ОСОБА_2