Ухвала
від 15.05.2018 по справі 2-63/10
ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-63/10

Провадження № 4-с/487/17/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Павлової Ж.П.,

за участю секретаря судового засідання - Ігнатьєва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк на дії старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документа,

В С Т А Н О В И В:

16.01.2018 року Публічне акціонерне товариство Енергобанк (на далі ПАТ Енергобанк ) звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про повернення виконавчого документа.

У своїй скарзі заявник зазначив, що на примусовому виконанні у Заводському відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебував виконавчий лист № 2-63/10, виданий Заводським районним судом м.Миколаєва від 14.03.2011 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ Енергобанк 196 386,43 грн. боргу.

11.12.2017 року на адресу стягувача надійшла постанова № 43813444 від 16.11.2017 року про повернення виконавчого документа стягувану, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження . Вважає дану постанову про повернення виконавчого документа незаконною та безпідставною, оскільки державним виконавцем не було проведено всіх передбачених законом дій щодо виявлення і визначення майнового стану боржника.

Виходячи з вищенаведеного, посилаючись на ст.ст. 10,15,16,18,26,18,30,56 Закону України Про виконавче провадження , просив визнати дії старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4, незаконними та скасувати постанову № 43813444 від 16.11.2017 року про повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства України.

23.03.2018 року до суду від Заводського відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області надійшов відзив на скаргу ПАТ Енергобанк , відповідно до якого просив в задоволені скарги відмовити, посилаючись на те, що державним виконавцем вжито відповідних заходів примусового виконання та встановлено обставини, які зумовили прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд скарги за його відсутністю, вимоги викладені у скарзі підтримують та просять їх задовольнити.

Представник Заводського відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розглянути справу без участі представника.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день розгляду справи був повідомлений на

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 ЦПК України регламентовано, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ст. 6 Закону). Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Законом.

Законодавством України на державного виконавця покладається обов'язок вживати необхідних заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.

Завершальними стадіями виконавчого провадження є повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачу, окрім іншого, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення (п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону Про виконавче провадження ).

У судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні у Заводському відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області перебував виконавчий лист № 2-63/2010, виданий Заводським районним судом м.Миколаєва 14.03.2011 року щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, також в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь АБ Енергобанк 196 386,43 грн. заборгованості за договором іпотечного кредиту №12 від 09.04.2008р. За даним виконавчим листом Заводським відділом ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області 27.06.2014 року було відкрито виконавче провадження № 43813444 з примусового виконання виконавчого листа.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 16.11.2017 року, винесеної старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС м.Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області ОСОБА_5, виконавчий лист було повернуто стягувачу відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки згідно п.1 ч.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язання громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, що унеможливлює звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження , виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Як вбачається із матеріалів справи державним виконавцем не було надано доказів щодо вчинення всіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду.

Водночас, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну.

В підсилення своєї правової позиції, суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі Шмалько проти України наголошував, що права на звернення до суду та виконання судового рішення, гарантовані ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це складова права на справедливий судовий захист, яка також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

В рішенні Войтенко проти України Європейський Суд з прав людини знову повторює, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок.

За такого, скарга Публічного акціонерного товариства Енергобанк підлягає задоволенню, оскільки старший державний виконавець не здійснив у повному обсязі дій з примусового виконання рішення, крім того не надав до суду документів, які б спростовували її.

Керуючись ст. ст. 4, 258-261, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства Енергобанк - задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4, про повернення виконавчого листа №2-63/10 виданого 14.03.2011 року Заводським районним судом м.Миколаєва, незаконними.

Скасувати постанову ВП №43813444 про повернення виконавчого документу від 16.11.2017 року винесену старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС м.Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя: Ж.П. Павлова

СудЗаводський районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення15.05.2018
Оприлюднено23.05.2018
Номер документу74127084
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-63/10

Ухвала від 14.08.2024

Цивільне

Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу

БУТЕНКО М. В.

Ухвала від 24.09.2021

Цивільне

Літинський районний суд Вінницької області

Желіховський В. М.

Ухвала від 13.09.2021

Цивільне

Літинський районний суд Вінницької області

Желіховський В. М.

Ухвала від 24.10.2018

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Ж. П.

Ухвала від 11.03.2010

Цивільне

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Ігнатова Г. В.

Рішення від 23.03.2010

Цивільне

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Ігнатова Г. В.

Ухвала від 26.02.2010

Цивільне

Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Ігнатова Г. В.

Ухвала від 13.08.2018

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Ж. П.

Ухвала від 15.05.2018

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Ж. П.

Ухвала від 15.05.2018

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Ж. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні