Рішення

від 03.05.2018 по справі 495/10273/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10273/16-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 травня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Заверюха В.О.,

при секретарі - Червинській І.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника Головне управління Держгеокадастру в Одеській області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне Козацтво , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2016 року ОСОБА_5 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суд Одеської області з позовом, який в подальшому уточнив, та в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, загальною площею 6,29 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив №24+25, ділянка №18. зареєстрований Білгород-Дністровським районним відділом Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 09 листопада 2010 р. за № 041051500643.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначає, що відповідно до державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД №042614 від 16.04.2002 року ,він є влсником земельної ділянки загальною площею 6,29 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив №24+25, ділянка №18.

15.04.2016 року між ОСОБА_4 та СФГ "Алтай" укладено договір оренди земельної ділянки № 12/Ст, кадастровий № 5120886800:01:001:0224, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,2899 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив № 24+25, ділянка № 18, однак СВК Вільне Козацтво звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, СФГ Алтай , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора: державний реєстратор Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_6, про визнання недійсним зазначеного договору оренди земельної ділянки.

Позивач також зазначає, що СВК Вільне Козацтво у вищевказаному позові посилається на те, що між ОСОБА_4 та СВК Вільне Козацтво укладено договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року загальною площею 6,29 га сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив №24+25, ділянка №18, однак позивач вказує, що зазначений договір ним не підписувався, так само як і не підписувався акт приймання-передачі земельної ділянки згідно Договору.

Крім того, державна реєстрація спірного договору оренди землі від 30.08.2008 року між ОСОБА_4 та СВК Вільне козацтво здійснена від 09. 11.2010 р. за № 041051500643, однак при цьому не здійснена державна реєстрація права, що на 09.11.2010 рік було обов'язковим, а тому договір оренди землі від 30.08.2008 року не набрав чинності.

Таким чином, враховуючи те, що договір позивачем не підписувався, то зазначений правочин є таким, що вчинений з порушенням письмової форми, на підставі наведеного ОСОБА_4 просить позов задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_1, яка є представником позивача за довіреністю, вимоги позовної заяви підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судовому засіданні просила відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ІІ-ОД №042614 від 16.04.2002 року, він є власником земельної ділянки загальною площею 6, 29 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Старокозацька сільська рада, масив №24+25, ділянка №18.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилається на те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 30.09.2008 року, зареєстрований Білгород-Дністровським районним відділом Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 09 листопада 2010 р. за № 041051500643, ним не підписувався, так само як і не підписувався акт приймання-передачі земельної ділянки згідно Договору. Однак, до матеріалів позовної заяви позивачем додано лише ксерокопію договору. (а.с. 16-17)

Під час розгляду справи судом витребувався у Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне Козацтво та від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області оригінал Договору оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2008 року з його невід'ємними частинами, укладений між ОСОБА_4 (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Вільне Козацтво . (а.с. 50-51)

Відповідно до пояснень представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне Козацтво , наданих в судовому засіданні, надати на вимогу суду оригінал Договору оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2008 року укладений між ОСОБА_4 (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Вільне Козацтво не має можливості.

Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області на виконання ухвали суду, підтверджено реєстрацію Договору оренди земельної ділянки б/н від 30.09.2008 року, укладеного між ОСОБА_4 (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Вільне Козацтво в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди земельної ділянки від 09.11.2010 року за №04.10.515.00643 та повідомлено про те, що сам договір оренди в управлінні відсутній. (а.с. 76, 122-125)

Необхідно зазначити, що судом неодноразово в ході розгляду справи представнику позивача роз'яснювався обов'язок доказування, у відповідності до ст.ст. 12,81 ЦПК України, що підтверджується записом фіксування судового засідання технічним засобом, але не зважаючи на це ним, в ході розгляду справи не надано жодних доказів, які б підтверджували ті обставини на які посилається позивач . Оригінал оспорюваного договору оренди не було надано до суду, та в судовому засіданні зазначений договір не досліджувався.

Будь-яких інших доказів на підтвердження доводів позовної заяви під час розгляду справи також не було надано суду.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України , під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 89 ЦПК України , з врахуванням положень ст. ст. 76-88 ЦПК України .

Положеннями ст.ст. 76, 77, 81 ЦПК України, передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.ст. 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити у повному обсязі, оскільки в ході розгляду справи позивачем, на підтвердження своїх вимог та доводів, не доведено, що спірний договір оренди земельної ділянки дійсно не було ним підписано.

Крім того, під час розгляду справи жодна із сторін не надала суду оригінал оспорюваного договору, який також не був здобутий на чисельні ухвали суду про його витребування, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності його реєстрації та укладання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Вільне Козацтво , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя