Рішення

від 18.05.2018 по справі 202/4496/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4496/17

пров.2/0202/268/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 травня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі:головуючого судді- Бєльченко Л.А

при секретарі - Федорченко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу освіти Дніпропетровській навчально-реабілітаційний центр Шанс Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення одноразової вихідної допомоги,

в с т а н о в и в :

06.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу освіти Дніпропетровській навчально-реабілітаційний центр Шанс Дніпропетровської обласної ради ( далі КЗО НРЦ Шанс ДОР) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення одноразової вихідної допомоги, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді від 07.07.2017 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху відповідно до вимог статей 119,121 ЦПК України в редакції від 18.03.2004 року; позивачеві був наданий строк для сплати судового збору за вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

14.07.2017 року позивачем на адресу суду була направлена позовна заява (уточнена), в котрій ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі на посаді вихователя КЗО НРЦ Шанс ДОР, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і різницю у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, стягнути одноразову вихідну допомогу в сумі середньомісячного заробітку, який становить 5122 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач указав, що відповідно до наказу КЗО НРЦ Шанс ДОР № 31-кт від 28.02.2017 року він був прийнятий на посаду вихователя з випробувальним терміном на один місяць. Приступив він до роботи 01.03.2017 року. Після закінчення випробувального терміну він продовжував роботу і жодних зауважень з боку відповідача щодо невідповідності займаній посаді до нього не було. Однак,03.04.2017 року на підставі наказу № 45-к/тр він був звільнений з посади вихователя на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, у зв*язку з невідповідністю займаній посаді.

Звільнення позивач вважає незаконним, оскільки протягом випробувального місячного терміну, у разі встановлення його невідповідності займаній посаді, відповідач мав право його звільнити на підставі частини другої статті 28 КЗпП України, попередивши за три дні. Натомість після закінчення випробувального терміну, він продовжував працювати на посаді вихователя, а тому звільнення його за пунктом 2 статті 40 КЗпП є незаконним.

Крім того, позивач вважає, що при звільненні відповідачем порушено вимоги частини другої статті 40 КЗпП, оскільки його не було запропоновану іншу наявну посаду чи роботу в цій же установі з урахуванням його освіти та кваліфікації.

Також ОСОБА_1, вважає, що відповідачем порушені вимоги статті 43 цього Кодексу, оскільки звільнення на підставі пункту другого частини першої статті 40 КЗпП має відбуватися лише за попередньою згодою профспілкового органу, а подання власника або уповноваженого ним органу про звільнення має розглядатися у присутності працівника , на якого воно внесено, розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Проте і ці вимоги відповідачем виконанні не були.

Звільнивши його на пунктом другим частини першої статті 40 КЗпП, відповідач в порушення вимог статті 44 цього Кодексу не виплати йому одноразову вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку, що становить 5122 грн.

Тому просив суд задовольнити його позовні вимоги, указуючи, що встановлений статтею 233 КЗпП України місячний строк звернення до суду з вимогами про поновлення на роботі він пропустив з поважних причин, оскільки, звернувшись до суду з аналогічним позовом 13.04.2017 року, його позовна заява ухвалою від 11.05.2017 року була визнана неподаною і повернута йому; після того він 21.06.2017 року звернувся до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області, після чого йому було роз*яснино про необхідність звернення до суду. Указані причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач вважає поважними.

В позовній заяві (уточненій) від 20.12.2017 року , окрім вимог указаних в прохальній частині позовної заяви від 14.07.2017 року, позивач просив суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, поновивши строк звернення до суду з позовними вимогами про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу ( а.с.98-100).

Під час розгляду справи в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник, адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі і просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав. Заперечуючи проти позову, представник відповідача указав, що КЗО НРЦ Шанс ДОР є спеціалізованим освітнім закладом. Учні потрапляють до закладу виключно на підставі висновків обласної психолого - медико-педагогічної комісії. Це діти -аутисти, діти з розумовою відсталістю та інші діти з особливими потребами. Близько трьохсот учнів, тобто третина, є дітьми-інвалідами. ОСОБА_1, позивач у справі, працював на посаді вихователя КЗО НРЦ Шанс ДОР з 01.03.2017 року по 03.04.2017 року і був звільнений на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України за невідповідністю займаній посаді.

Твердження ОСОБА_1 про те, що протягом його роботи у закладі до нього не було жодних зауважень, не відповідає дійсності. Неодноразово на вихователя ОСОБА_1 скаржилися батьки учнів 7-А класу, психолог закладу про те, що у вихователя є відкриті конфлікти з учнями класу, що учні стали більш дратівливими, недисциплінованими, проявляли небажання приходити до школи. 03.04.2017 року до директора КЗО НРЦ Шанс ДОР надійшла доповідна заступника директора з виховної роботи, яка також вказувала на невідповідність вихователя ОСОБА_1 займаній посаді. ОСОБА_1 також направляв службову записку, в якій скаржився на поведінку учениці ІНФОРМАЦІЯ_1, з якою у нього, відповідно до раніше отриманих доповідних педагогів та скарг батьків, був відкритий конфлікт. Однак, як пояснили класний керівник і заступник директора з виховної роботи, учениця ОСОБА_4 є старостою 7-А класу і є найбільш соціально адаптованою та життєво орієнтованою дитиною в класі; у всьому допомагає своїм однокласникам і КЗО НРЦ Шанс ОСОБА_5 записка вихователя ОСОБА_1 ще більше впевнила адміністрацію закладу в тому, що він не здатний працювати з дітьми з особливими потребами, якщо у нього вже є відкритий конфлікт із однією з найбільш соціально адаптованих учениць. Представник відповідача вважає, що звільнення позивача у зв*язку з невідповідністю займаній посаді є обґрунтованим.

Заперечуючи проти позову, представник КЗО НРЦ Шанс ДОР указав, що на момент звільнення вихователя ОСОБА_1Ю, за п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП вакантних посад в закладі не було, тому інші посади йому не пропонувалися.

Безпідставним вважає представник відповідача посилання позивача на положення ст. 49-2 КЗпП про необхідність попередження його адміністрацією закладу за два місяці до звільнення, оскільки положення цієї статті при звільненні за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП не застосовуються.

Також представник КЗО НРЦ Шанс ДОР указав про відсутність поважних причин пропуску строку, встановленого ст. 233 КЗпП звернення до суду, навіть з урахуванням того, що ухвалою суду від 11.05.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 було визнано неподаною і повернуто останньому.

З*ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що відповідно до Статуту Комунального закладу освіти Дніпропетровській навчально-реабілітаційний центр Шанс Дніпропетровської обласної ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради 24.03.2017 року №178/У11, заклад є навчально-реабілітаційним центром для дітей з розумовою відсталістю рівня легкої та помірної (п.п.5). Особливі умови виховання, навчання й утримання учнів у закладі забезпечуються: гнучкою системою навчальної, виховної та корекційно-реабілітаційної роботи: створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного та психічного розвитку, формування мовлення та інших психічних процесів, поліпшення стану здоров*я з урахуванням характеру порушення розвитку; здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та реабілітації дітей із вадами інтелектуального розвитку відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням характеру порушення розвитку; створення умов для розвитку находів і здібностей, здобуття вихованцями соціально-необхідного мінімуму обов*язкових вимог до рівня та обсягу базової спеціальної середньої освіти; створенням за потребою індивідуально-корекційних програм (п.п.2.2).

Відповідно до п.п.10.12 Статуту педагогічні працівники зобов*язані: виконувати Статут; Правила внутрішнього розпорядку,умови трудового договору(контракту), накази і розпорядження директора закладу,органів управління освітою; дотримуватися педагогічної етики, норм загальної моралі, поважати гідність дитини та її батьків; забезпечувати емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять її здоров*ю, а також від фізичного та психологічного насильства; брати участь у роботі педагогічної ради та інших заходах, пов*язаних з підвищенням професійного рівня педагогічної майстерності; виконувати інші обов*язки, що не суперечать законодавству України

Судом встановлено, що відповідно до наказу КЗО НРЦ Шанс ДОР № 31-к/тр від 28.02.2017 року ОСОБА_1Ю, був прийнятий на посаду вихователя з випробувальним терміном з 01.03.2017 року (а.с.26).

Розділом 111 Посадової інструкції вихователя № 15 КЗО НРЦ Шанс ДОР, яку позивач отримав 01.03.2017 року, визначені посадові обов*яки вихователя, серед яких, зокрема, вихователь проводить повсякденну роботу, яка забезпечує створення умов для соціально психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації (п.п.3.2); використовує різноманітні прийому, методи і засоби виховання та навчання учнів (п.п.3.3); планує і проводить з учнями корекціно-розвивальну роботу на основі вивчення їхніх індивідуальних особливостей (п.п.3.4); спільно з медичними працівниками забезпечує збереження і зміцнення здоров*я учнів, здійснює заходи, які сприяють їхньому психофізіологічному розвитку ( п.п.3.5); приймає дітей у встановленому порядку від батьків (осіб, що їх замінюють) чи вчителів НРЦ; організовує дотримання учнями режиму дня, виконання домашніх завдань, надає їм допомогу у навчанні, організації відпочинку і здобуття додаткової освіти, залучаючи їх до художньої і науково-технічної творчості, роботи спортивних секцій, гуртків та інших об*єднань за інтересами ( п.п3.6); сприяє формуванню в учнів моральних якостей громадянина, формує в них культуру поведінки, відповідальне ставлення до навчання, праці, повагу до прав людини, проводить роботу з профілактики відхилень у поведінці, позбавлення від шкідливих звичок ( п.п.3.7); дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога ( п.п.3.15) тощо ( а.с. 132-138).

Встановлено, що 13.03.2017 року до директора КЗО НРЦ Шанс ДОР звернулась вихователь 7-Б класу ОСОБА_6 з доповідною запискою про те, що вихователь 7-А класу ОСОБА_1 не виконує своєї роботи, а саме, перед полуденком залишив чотирьох учнів класу : ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 без нагляду на вулиці, а сам пішов до спортивної зали грати у настільний теніс з іншими учнями класу; мати учня ІНФОРМАЦІЯ_2, що вихователь ОСОБА_1 не відповідає на телефонні дзвінки; о 17-00 годин не знаходився на робочому місці. Але найяскравішим випадком було те, коли учениця ОСОБА_4 під час самопідготовки прибігла до її класу в сльозах і просила залишитися в її класі, т.я. не хотіла знаходитись в одному класі з ОСОБА_1Ю.( а.с.51) Аналогічні пояснення ОСОБА_6 дала в судовому засіданні у якості свідка.

Протягом березня 2017 року зі скаргою і доповідними на ім*я директора КЗО НРЦ Шанс ДОР зверталися батьки дітей закладу ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які висловлювали незадоволення роботою вихователя 7-А класу ОСОБА_1, указуючи, що він залишає дітей без нагляду, ображає їх принизливими словами в присутності один одного, конфліктує з дітьми, внаслідок чого діти стали дратівливими, нервовими, агресивними; відмовляються йди до школи саме через вихователя ОСОБА_1 ( а.с.53-57).

23.03.2017 року на ім*я директора КЗО НРЦ Шанс ДОР від практичного психолога ОСОБА_14 надійшла доповідна, в якій остання указувала, що з приходом вихователя ОСОБА_1 емоційно-психологічний стан дітей 7-А класу значно погіршився; діти стали дратівливими, емоційно подавлені, знизилась їх мотивація до учбової діяльності; діти відмовляються відвідувати школу; від батьків дітей надходять скарги стосовно того, що ОСОБА_1 конфліктує з дітьми, в них склалося негативне враження про цього педагога. Вона, ОСОБА_14, намагалася допомогти йому у вирішенні конфліктних ситуацій, запропонувала декілька варіантів вирішення ситуації. Але жоден із них не був реалізований ОСОБА_1 Навпаки, останній став активно конфліктувати з ученицею ОСОБА_4 і розповсюджувати своє негативне відношення до дітей серед педагогічного колективу та дітей інших класів ( а.с.58). Аналогічні пояснення свідок дала в судовому засіданні.

Встановлено, що 23.03.2017 року на ім*я голови профспілкового комітету директором КЗО НРЦ Шанс направлений лист щодо надання згоди на звільнення вихователя ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України за виявлення невідповідності працівника займаній посаді. Головою профспілкового комітету ОСОБА_1 запрошувався на засідання профспілкового комітету для розгляду цього питання на 28.03.2017 року і на 30.03.2017 року, але відповідно до актів від 24.03.2017 року і 29.03.2017 року відмовився від підпису та отримання повідомлення щодо засідання профспілкового комітету відмовився ( а.с. 59-63).

Згідно із витягом з протоколу засідання профспілкового комітету КЗО НРЦ Шанс ДОР від 30.03.2017 року останній дав згоду на звільнення ОСОБА_1 за виявлення невідповідності займаній посаді відповідно до п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України ( а.с.64,65).

Наказом № 45- к/тр від 03.04.2017 року ОСОБА_1, був звільнений з посади вихователя на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України за виявлення невідповідності працівника займаній посаді ( а.с.27).

Відповідно до платіжного доручення № 634 від 22.12.2017 року КЗО НРЦ Шанс ДОР на рахунок ОСОБА_1 перерахована одноразова вихідна допомога у розмірі 4123,21 грн.( а.с.125).

Судом також встановлено, що звернувшись з цим позовом до суду 06.07.2017 року, позивач пропустив встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України встановлений місячний строк звернення до суду у справах про звільнення.

Водночас встановлено, що на початку квітня 2017 року ОСОБА_1 звертався до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з приводу його звільнення КЗО НРЦ Шанс ДОР. Ухвалою від 11.05.2017 року його позовна заява визнана неподаною і повернута у зв*язку з несплатою судового збору відповідно до ухвали від 14.04.2017 року

( а.с. 121-124).

Статтею 234 КЗпП України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до суду з поважної причини, суд може поновити цей строк.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в установлений законодавством строк звертався до суду за захистом порушеного права з приводу його звільнення, але позовна заява була повернута йому суддею у зв*язку з несплатою судового збору, суд находить поважними причини пропуску звернення ним з цим позовом до суду і поновлює їх.

Змістом пункту другого частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров*я, які перешкоджають продовженню даної роботи тощо.

Розірвання трудового договору на підставі пункту другого статті 40 КЗпП України може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є робітник ( ч.1 ст.43 КЗпП).

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що при розгляді справ про звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров*я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього обов*язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров*я або небезпечне для членів трудового колективу и громадян, яких він обслуговує, і не можливо його перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді вихователя КЗО НРЦ Шанс ДОР внаслідок недостатньої кваліфікації.

Як встановлено, КЗО НРЦ Шанс ДОР є навчально-реабілітаційним центром для дітей з розумовою відсталістю рівня легкої та помірної. Учні цього закладу потребують особливих умов виховання, навчання й утримання, що забезпечується гнучкою системою навчальної, виховної та корекційно-реабалітаційної роботи: створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного та психічного розвитку, формування мовлення та інших психічних процесів, поліпшення стану здоров*я з урахуванням характеру порушення розвитку; здійснення індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та реабілітації дітей із вадами інтелектуального розвитку відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням характеру порушення розвитку. Вихователь цього закладу відповідно до посадової інструкції має забезпечувати створення умов для соціально психологічної реабілітації учнів, їх соціальної та трудової адаптації; проводити з учнями корекціно-розвивальну роботу на основі вивчення їхніх індивідуальних особливостей; спільно з медичними працівниками забезпечувати збереження і зміцнення здоров*я учнів, здійснювати заходи, які сприяють їхньому психофізіологічному розвитку тощо.

Проте під час розгляду справи встановлені фактичні дані, що свідчать про те, що вихователь ОСОБА_1 конфліктує з учнями свого класу, не находить з ними порозуміння, залишає їх без нагляду, ображає принизливими словами, внаслідок чого діти стали дратівливими, нервовими, агресивними, відмовляються йти до школи. Психологом КЗО НРЦ Шанс ДОР ОСОБА_14 ОСОБА_1 було запропоновано шляхи вирішення проблем, які виникли з учнями класу, але позивач не намагався вирішити конфлікти, а лише поглибив створену ситуацію.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не достатньо кваліфікований для заняття посади вихователя дітей з особливими потребами, які потребують на протязі усього робочого часу і постійного нагляду, і постійної опіки, постійного контакту, індивідуальної роботи з ними; створення певних умов соціально-психологічної реабілітації.

За встановлених обставин суд вважає за можливе визнати правильним припинення з позивачем трудового договору на підставі п.2 ч.1 ст.40 КЗпП і відсутність підстав для його поновлення на роботі, відмовивши у задоволенні позовних вимог щодо визнання наказу про звільнення незаконним і поновлення на роботі.

У зв*язку з цим, відсутні правові підстави для стягнення з КЗО НРЦ Шанс ДОР на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до частини другої статті 235 КЗпП.

Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 43 цього Кодексу, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_1 двічі запрошувався на засідання профспілкового комітету, але від отримання повідомлення відмовився, про що складені відповідні акти. Зазначене позивачем не спростовано.

Підстав вважати слушними твердження позивача щодо порушення КЗО НРЦ Шанс ДОР вимог статті 49-2 КЗпП , а саме, не попередження його за два місяці до звільнення, також немає, оскільки положення цієї статті не розповсюджуються на правовідносини, що виникли між сторонами.

Зауваження ОСОБА_1 про те, що йому не було запропоновано іншу роботу у закладі, чим порушено вимоги частини другої статті 40 КЗпП, не заслуговують на увагу, оскільки як встановлено, вакантних посад в КЗО НРЦ Шанс ДОР на той час не було

( а.с.148).

Посилання позивача на те, що за встановлених обставин відповідач повинен був його звільнити відповідно до вимог статті 28 цього Кодексу як такого, що не пройшов випробувального терміну, суд вважає безпідставним. Дана норма закону передбачає звільнення робітника протягом іспитового строку, який як зазначив ОСОБА_1, становив один місяць (наказом про прийняття на роботу строк прямо не визначено), а позивач був звільнений відповідачем вже після спливу цього строку. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем вимог ст. 43 КЗпП (звільнення його за відсутності згоди профкому), в той час як звільнення за статтею 28 цього Кодексу провадиться без згоди профспілкового органу. Зазначене свідчить про правову невизначеність позивача щодо правових підстав його звільнення.

Статтею 44 КЗпП України встановлено, що у разі припинення трудового договору на підставі пункту другого статті 40 цього Кодексу, робітнику виплачується вихідна допомога у розмірі середньомісячного заробітку.

Вихідна допомога КЗО НРЦ Шанс ДОР позивачеві виплачена 22.12.2017 року, чого не заперечував ОСОБА_1 в судовому засіданні, підтверджується платіжним дорученням ( а.с.125). З огляду на це, підстави для стягнення вихідної допомоги відсутні. Проте як встановлено, зазначені грошові кошти виплачені позивачеві з порушенням строку, встановленого статтею 116 КЗпП, яка визначає, що при звільненні робітника виплата всіх належних йому сум здійснюється в день звільнення, а в разі якщо в день звільнення робітник не працював, указані суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред*явлення звільненим робітником вимог про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належним звільненому робітникові сум в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити робітникові його середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Враховуючи зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги, який становить 41 907,60 грн. ( 5 122 грн. : 22 роб.дн.= 232,82грн. (середньоденний); з 04.04.2017р. по 2.12.201 р. - 180 роб.дн.; 232,82 * 180= 41 907,60 грн.) з відрахуванням із цієї суми в дохід держави обов*язкових податків і платежів, передбачених діючим законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з КЗО НРЦ Шанс ДОР в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 640.00 грн.

Керуючись ст. ст.4,5,13,81,259,263-265 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу освіти Дніпропетровській навчально-реабілітаційний центр Шанс Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпро, вул. Батумська,2-а, Код ЄДРПОУ 20220229) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки виплати одноразової вихідної допомоги з 04.04.2017 року по 21.12.2018 року у розмірі 41 907 ( сорок одна тисяча дев'ятсот сім) гривень 60 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Комунального закладу освіти Дніпропетровській навчально-реабілітаційний центр Шанс Дніпропетровської обласної ради (м. Дніпро, вул. Батумська,2-а, Код ЄДРПОУ 20220229) в дохід держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу подано не було.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.А. Бєльченко