Постанова

від 15.05.2018 по справі 171/1355/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1355/16-ц 22-ц/774/1000/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 171/1355/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

секретар судового засідання - Кислиця І.В.

сторони:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк ,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк на ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року, яка постановлена суддею Чумак Т.А. у місті Апостолове Дніпропетровської області та повне судове рішення виготовлено 06 лютого 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (надалі - ПАТ КБ ПриватБанк ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

У жовтні 2017 року, зважаючи на укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договору про поділ спадкового майна, позивач змінив позовні вимоги та, зазначивши третьою особою у справі ОСОБА_4, просив суд стягнути заборгованість у розмірі 98 952,98 грн. з ОСОБА_2, оскільки за договором саме до неї відійшов обов'язок погасити борг спадкодавця.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 рокупровадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ ПриватБанк , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Штефан В.В. про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ ПриватБанк просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зокрема, вважає, що, з огляду на тривалий розгляд даної справи, зупинення провадження є неправомірним. Крім того, зазначає, що сторони не позбавлені можливості переглянути справу за нововиявленими обставинами або подати заяву про поворот виконання рішення суду.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що вирішення спору за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця залежить від результатів розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ ПриватБанк , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Штефан В.В. про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитись враховуючи наступне.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи , що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

У даному випадку підставою для зупинення провадження у справі став факт розгляду судом цивільної справи про визнання недійсним договору про поділ спадкового майна.

Суд першої інстанції, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, не проаналізував предмети спорів у справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним договору поділ спадкового майна виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Задовольняючи клопотання представника відповідача та зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції не врахував закріпленої в цивільному законодавстві, а саме в ст.204 ЦК України, презумпції правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в даному конкретному випадку, з матеріалів справи не вбачається об'єктивна неможливість розгляду даної справи судом першої інстанції та необхідність зупинення провадження з підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ ПриватБанк , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Штефан В.В. про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним.

Адже, лише у разі визнання судом оспорюваного відповідачем договору недійсним, настануть наслідки недійсності цього правочину, передбачені законом.

У розпорядженні суду немає доказів, що такі наслідки не зможуть бути застосовані без зупинення провадження у справі.

Крім того, судом першої інстанції не було враховано того, що одним із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

За правилом ч.3 ст. 217 ЦПК з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Згідно з частиною другою статті 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Колегія суддів звертає увагу, що провадження у даній справі відкрито ще 03 серпня 2016 року, а позов ОСОБА_2 до ПАТ КБ ПриватБанк , ОСОБА_4, приватного нотаріуса Штефан В.В. про визнання договору про поділ спадкового майна недійсним подано до суду у січні 2018 року, тобто через шістнадцять місяців після відкриття провадження у даній справі, що свідчить про те, що суд зупинив провадження у усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що суд першої інстанції зупинив провадження у справі з порушенням процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а це, відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк - задовольнити.

Ухвалу Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2018 року скасувати та направити цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, про стягнення боргу до Апостолівського районного суду Дніпропетровської областідля продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: