Ухвала

від 21.05.2018 по справі 826/9399/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9399/16

УХВАЛА

21 травня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Київського міжрайонного відділу УДСО при ГУМВС України в м. Києві до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано 10 днів для усунення недоліків апеляційної скарги.

17 травня 2018 року відповідачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку апеляційного оскарження Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року.

Перевіривши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві у частині відстрочення сплати судового збору колегія суддів зазначає таке.

Обгрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутністю бюджетних коштів на розрахункових рахунках відповідач надає копію службового листа як доказ вчинення ним дій спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 січня 2018 року у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Перевіривши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві у частині поновлення строку апеляційного оскарження колегія суддів зазначає таке.

Відповідач вказує, що Судом не було взято до уваги доводи клопотання про відстрочення сплати судового збору внаслідок чого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року первинну апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (у редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений КАС України строк. Положеннями КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки вказана підстава не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину законодавчо визначеного строку оскарження реалізовувати право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд звертає увагу, що службовий лист №26-15-10-02-34, яким відповідач підтверджує вчинення ним дій, спрямованих на отримання достатнього фінансування з Державного бюджету для сплати судового збору датований 17 квітня 2018 року, тобто після того як ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року первинну апеляційну скаргу було повернуто.

Так, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169 , 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Продовжити Головному управлінню ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 (десять) днів з моменту отримання даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач Л. В. Бєлова

Судді Н. В. Безименна

А. Ю. Кучма