Рішення

від 16.05.2018 по справі 290/902/17

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/902/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 травня 2018 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області у складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Любарська районна державна адміністрація Житомирської області,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просить суд позбавити останню батьківських прав відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню цієї дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її життям, побутом та не підтримує матеріально, заборгувавши значну суму зі сплати аліментів.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнала, просила не позбавляти батьківських прав щодо її неповнолітньої дитини, пояснивши, що вона усвідомлює необхідність більш активної участі у виконанні своїх батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_4.

Любарська районна державна адміністрація Житомирської області подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника даного органу, проти задоволення позову не заперечила.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

На даний час ОСОБА_4 проживає разом з батьком та бабою в с. Привітів Любарського району Житомирської області.

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

З актів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1, а також характеристики та довідок Привітівської сільської ради Любарського району Житомирської області вбачається, що з березня 2016 року відповідач не займається вихованням своєї дитини, не піклується про її стан здоров'я, фізичний і духовний розвиток.

У зв'язку із не сплатою ОСОБА_3 аліментів у розмірі, визначеному судовим рішенням, станом на 1 липня 2017 року у неї утворився борг перед позивачем у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком Романівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Житомирської області від 7 липня 2017 року.

Висновком органу опіки та піклування - Любарської районної державної адміністрації Житомирської області визнано доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо її дитини.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно частини 1 статті 164 Сімейного кодексу (далі СК України) мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини 4-6 статті 19 СК України).

Судом встановлено, що відповідач протягом останніх двох років з власної вини ухилялася від виконання свої обов'язків по вихованню сина ОСОБА_4, однак на час розгляду справи її ставлення до цих обов'язків змінилося і вона виявляє інтерес до спілкування з дитиною та її виховання.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання своєї дитини, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.

Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він є недостатньо обгрунтованим.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 164, 166, 180 СК України, статтями 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2) про позбавлення батьківських прав, третя особа - Любарська районна державна адміністрація Житомирської області (адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 39 смт. Любар Житомирської області, код ЄДРПОУ: 04053387) відмовити.

Попередити відповідача ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання своєї неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, та покласти на Любарську районну державну адміністрацію Житомирської області, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею своїх батьківських обов'язків.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Бабич