Рішення

від 15.05.2018 по справі 633/415/17

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/415/17

Номер провадження 2/633/37/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Тимченко А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Меденець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В :

9 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,93 га, кадастровий номер 6324683500:03:002:0077 (далі за текстом, спірна земельна ділянка), що розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, як за спадкоємцем за законом, після смерті його матері - ОСОБА_2, яка померла 31 травня 2015 року (а.с. 2-7). В обґрунтування позову посилався на те, що єдиним спадкоємцем за законом на майно останньої є він, як син померлої, інших спадкоємців немає. Зазначав, що після смерті його матері відкрилася спадщина, до складу якої серед іншого майна, входить спірна земельна ділянка. Вказана земельна ділянка належала спадкодавиці на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серія Р1 № 703320, виданий Печенізькою райдержадміністрацією Ради народних депутатів 30.12.2002 року на підставі розпорядження Печенізької райдержадміністрації ради народних депутатів № 389 від 23.12.2002 року; акт зареєстровано Печенізькою райдержадміністрацією Ради народних депутатів в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 30.12.2002 року за № 876 та відділом Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області в Поземельній книзі 06.08.2002 року за реєстровим № 6324683500020020077:3:0. Також зазначав, що право власності на спірну земельну ділянку до спадкодавиці, ОСОБА_2, перейшло внаслідок спадкування за заповітом, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим № 715; Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим № 714; Договором про розподіл спадкового майна заповітом від 20.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 за реєстровим № 781. Крім того стверджував, що у встановлені законом строки прийняв спадщину після смерті його матері, звернувшись до державного нотаріуса Третьої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за законом та надавши всі правовстановлюючі документи на майно померлої, проте нотаріус не видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку з огляду на те, що речове право на вказану спірну земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Печенізькою державною нотаріальною конторою 17.06.2015 року, тобто вже після смерті спадкодавиці, у зв'язку з чим, він позбавлений можливості оформити спадкові права належним чином.

Позивач вказані вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов. Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином (а.с. 32, 33, 40, 44, 48, 53, 87), через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності (а.с. 34, 38, 92).

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 30 грудня 2002 року серії Р1 № 703320, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 876, земельна ділянка площею 2,93 га, розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження Печенізької райдержадміністрації Ради народних депутатів № 389 від 23.12.2002 року була передана у приватну власність ОСОБА_5 (а.с. 16-17, 56).

10 липня 2012 року приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 було видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані в реєстрі за номерами 714 та 715, згідно яких на підставі заповіту, посвідченого 30.03.2005 року виконкомом Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області і зареєстрованого в реєстрі за номером 38, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 11 вересня 2011 року, є: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - по Ѕ частці кожному(а.с. 18-19).

Спадщина, на яку в указаних частках видано ці свідоцтва, складаються з: права приватної власності на землю, площею 2,93 га, яка розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право приватної власності на землю належало спадкодавиці на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії Р1 № 703320, виданого на підставі розпорядження Печенізької райдержадміністрації Ради народних депутатів № 389 від 23.12.2002 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 30.12.2002 року за номером 876.

Згідно витягу з Поземельної книги про земельну ділянку серії ХР-632460006 №0000241, виданого відділом Держкомзему у Печенізькому районі Харківської області 08.06.2012 витягу № ВТ-005610001242012, земельній ділянці, площею 2,93 га, виділеній під ріллю, присвоєно кадастровий номер 6324683500:03:002:0077, обмежень (обтяжень) у використанні вищевказаної земельної ділянки не зареєстровано.

20 липня 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2, спадкоємці в рівних частках на майно померлої, ОСОБА_5, на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих ОСОБА_3 приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області 10.07.2012 року за реєстровими номерами 712, 713, 714, 715, уклали договір про розподіл спадкового майна, на підставі якого ОСОБА_2 перейшло право власності на землю, площею 2,93 га, яка розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області і передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 781 (а.с. 20-21).

Згідно листа Відділу у Печенізькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.02.2018 року № 208/118-18, на даний час за гр. ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,93 га, кадастровий номер 6324683500:03:002:0077, яка розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1№ 703320 (а.с. 55).

Як вбачається з копії з поземельної книги щодо реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6324683500:03:002:0077, право приватної власності на спірну земельну ділянку значиться за ОСОБА_2 (а.с. 57-58).

ОСОБА_2 померла 31 травня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ № 496841, виданим 02 червня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (а.с. 14, 61).

Згідно свідоцтва про народження ІV-ВЛ № 352925 від 22 травня 1987 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (позивач) є сином ОСОБА_2 (а.с. 13, 65).

12 серпня 2015 року позивач звернувся до Третьої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2, яка була зареєстрована в реєстрі за номером 630 (а.с. 61- зворотній бік).

Також 06 жовтня 2015 року до Третьої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини у відношенні всього спадкового майна після смерті - ОСОБА_2, звернувся ОСОБА_7, який згідно свідоцтва про шлюб серії І-ВЛ № 248576 є чоловіком померлої. Заява зареєстрована в реєстрі за номером 795 (а.с. 70 - зворотній бік).

Відповідно до листа Третьої Харківської державної нотаріальної контори від 15.02.2018 року № 365/01-16, після померлої 31 травня 2015 року ОСОБА_2 заведено спадкову справу № 292/2015 (а.с. 59, 60).

13 червня 2016 року державним нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстровим № 2-154 було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки квартири № АДРЕСА_1 на ім'я сина померлої, ОСОБА_1 (а.с. 83 - зворотній бік).

Разом з тим, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку, про що державним нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_4В було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2016 року № 1145/02-31. Згідно тексту зазначеної постанови державний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку з огляду на те, що речове право на вказану земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Печенізькою державною нотаріальною конторою 16.06.2015 року, тобто вже після смерті спадкодавиці, що не припустимо (а.с. 22-23).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 61257756 від 13.06.2016 року, речове право на спірну земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Печенізькою державною нотаріальною конторою 16.06.2015 року (а.с. 80).

Дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В межах строку та в порядку, визначених статтями 1269, 1270 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом, у зв'язку з чим була заведена спадкова справа № 262/2015.

Судом було встановлено, що відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_7 мав право на частку в спадщині, що відкрилась після смерті його дружини - ОСОБА_2 Разом з тим, він відмовився від спадщини в цілому, в порядку, встановленому частиною 1 статті 1273 цього ж Кодексу, і така відмова є безумовною та беззастережною.

13 червня 2016 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2, на 1/2 частки квартири № АДРЕСА_1. Проте, нотаріус не має можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом у вигляді спірної земельної ділянки, оскільки речове право на спірну земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за спадкодавицею 16.06.2015 року, тобто вже після смерті ОСОБА_2, яка померла 31.05.2015 року.

Як було встановлено в судовому засіданні спадкодавиця ОСОБА_2 успадкувала після ОСОБА_5 спірну земельну ділянку, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 10.07.2012 року та уклавши договір про розподіл спадкового майна від 20.07.2012 року, які в установленому законом строки та порядку не були зареєстровані (а.с. 18-21).

Згідно до ст. 125 ЗК України (в редакції станом на 20.07.2012 року) та ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 року №1952 -ІV (в редакції станом на 20.07.2017 року) право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі № 24-753\0\4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежує поняття виникнення права на спадщину та та виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини , і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину або державна реєстрація такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Аналізуючи зазначені положення закону, суд приходить до висновку, що виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлюється входженням права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтво про право на спадщину або не здійснив його державної реєстрації .

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що факт прийняття ОСОБА_2 спадщини у вигляді спірної земельної ділянки після смерті ОСОБА_5 шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.07.2012 року та укладення договору про розподіл спадкового майна від 20.07.2012 року, а також входженням такого права на неї до складу спадщини після смерті ОСОБА_2, є доведеним.

А отже, відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України позивач має право на спадкування спірної земельної ділянки у першій черзі, як син спадкодавці ОСОБА_2, з дня відкриття спадщини, тобто з 31 травня 2015 року.

Судом не встановлено інших осіб, які б відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України мали право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилась після ОСОБА_2

Позивач звернувся до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини за законом в порядку та строк передбачений статтями 1269, 1270, отже, є таким, що прийняв спадщину, зокрема, у вигляді спірної земельної ділянки. За таких обставин, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 81, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,93 га, кадастровий номер 6324683500:03:002:0077, що розташована на території Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області, як за спадкоємцем за законом, після смерті його матері - ОСОБА_2, яка померла 31 травня 2015 року.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного його тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду або з інших поважних причин.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складений 22.05.2018 року.

Суддя: А.М. Тимченко