Постанова

від 16.05.2018 по справі 752/10931/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

Справа 752/10931/16-ц Головуючий у І-й інстанції -- Колдіна О.О.

апеляційне провадження № 22-ц/796/2249/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарях -Ткаченко І.В., Гарматюк О.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по авансових звітах, відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по авансових звітах, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що на підставі наказу № 1\1 від 07.05.2015 р. він працював на посаді директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ .

14.06.2016 р. акціонерами компанії ВЕЛЕС ГРІН ЕНЕРДЖИ ГМБХ , якій належить 100% акцій ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому було повідомлено про звільнення з посади Генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ на підставі рішення акціонерів, хоча протокол загальних зборів та наказ про звільнення йому вручено не було, причини звільнення не повідомлені.

На надіслані на адресу відповідача електронні повідомлення щодо надання копій документів, на підставі яких відбулось його звільнення, позивач відповіді не отримав.

Також позивач посилається на те, що він був звільнений в примусовому порядку із застосування психологічного тиску, йому не повернули його особисті речі, не здійснено розрахунок за авансовими звітами в розмірі 45 536 грн. 82 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов та визнати незаконним й скасувати наказ, виданий ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ № 1-зв від 11.06.2016 р. Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора на підставі п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю України, та оголошеною недовірою, і поновити позивача на посаді генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 24 150 грн., стягнути з відповідача заборгованість по авансових звітах в розмірі 45 536 грн. 82 коп., відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та понесені судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року в задоволені позову ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення суду законним.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що відповідно до рішення Загальних зборів Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ від 07.05.2015 № 1 ОСОБА_2 було призначено директором TOB ВНГ FKO КАПІТАЛ . На підставі вказаного рішення позивачем видано наказ від 07.05.2015 № 1/1 Про призначення на посаду , згідно з яким він приступив до виконання обов'язків директора ТОВ ВНГ ГКО КАПІТАЛ .

28.09.2015 р. Загальними зборами Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ прийнято рішення про створення Дирекції Товариства та переведення позивача з посади директора ТOB ВНГ ЕКО КАПІТАЛ на посаду генерального директора цього Товариства. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 було видано наказ № 2ТК Про звільнення та призначення на посаду , яким його звільнено з посади директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ й призначено на посаду генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , та внесено відповідно зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Загальними зборами Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ 10.06.2016 р. прийнято рішення, яке відображено в протоколі № 10/06-16, про звільнення ОСОБА_2 з 10.06.2016р. з посади генерального директора та покладення на ОСОБА_6 обов'язків генерального директора Товариства. Крім того, зазначеним рішенням зобов'язано позивача в строк до 18.00 год. 13.06.2016 р. передати усі оригінали статутних документів, документів бухгалтерської та фінансової звітності, усі печатки Товариства, ключі електронного цифрового підпису, дистрибутив та інші документи й інформацію, що забезпечує доступ до банківських рахунків Товариства, а також всю та будь-яку документацію, що стосується діяльності Товариства ( т.2 а.с. 206-208).

На підставі наказу № 11\06-16 від 11.06.2016 р. ОСОБА_6 приступила до виконання обов'язків виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ з 11.06.2016 р.

Наказом виконуючої обов'язки генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ за № 1-в від 11.06.2016 р. Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора було звільнено позивача з роботи відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України , у зв язку з оголошеною недовірою.

Підставою для видачі зазначеного наказу вказано рішення загальних зборів (протокол загальних зборів Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ № 10\06-16 від 10.06.2016 р.) (т.2 а.с.212).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2016 р. об 11год. 30 хв. в.о.Генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ ОСОБА_6 та учасником ВЕЛЕС ГРІН ЕНЕРДЖИ ГМБХ , яке володіє 100% ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , ОСОБА_4 складено акт про відмову позивача від отримання копії протоколу загальних зборів учасників Товариства та наказу про звільнення.

Пунктом 5 частини 1 ст.41 КЗпП України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Норму частини першої статті 41 КЗпП України було доповнено пунктом 5 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів від 13 травня 2014 року за №1255-УІІ, метою його прийняття було покращення інвестиційного клімату шляхом надання інвесторам (власникам) господарських товариств права звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин, а також узгодження в цьому контексті норм трудового та господарського законодавства.

Отже, інвесторам (власникам) господарських товариств було надано право звільняти посадових осіб (керівників, членів виконавчих органів) без зазначення причин, а також узгодження в цьому контексті норм трудового та господарського законодавства. При цьому, як гарантію в таких випадках передбачено виплату працівникам вихідної допомоги в розмірі не менше, як шестимісячний середній заробіток відповідно до ст.44 КЗпП України.

Власник або уповноважений ним орган отримав право розірвати трудовий договір і припинити трудові відносини з посадовцями на підставі прийнятого ним рішення. Розірвання трудового договору за новими правилами дозволяє власникові оперативно вирішувати управлінські рішення, підвищує можливість оперативного контролю і впливу на посадовців підприємства. Звільнення працівника у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи не обов'язково має грунтуватись на вчиненні дисциплінарного правопорушення.

Підстава для розірвання трудового договору не передбачає необхідності з'ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

На підставі п.11.1 Статуту ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ у Товаристві створено колегіальний виконавчий орган - Дирекція, до якого входить Генеральний директор.

Відповідно до п.10.4 Статуту відповідача питання щодо призначення та звільнення директорів відноситься до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства.

Частиною 3 ст.99 ЦК України визначено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Рішення про звільнення позивача з посади генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ було прийнято уповноваженим органом - Загальними зборами Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ . Дане рішення Загальних зборів Учасників Товариства не оскаржувалось позивачем і є чинним.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та переконливих доказів, які б свідчили про незаконність звільнення з роботи позивача за пунктом 5 частини 1 ст.41 КЗпП України, а тому підстав для поновлення ОСОБА_2 на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вбачається.

Разом з тим, є обгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що в наказі про звільнення позивача безпідставно зазначені дві підстави звільнення, які відповідають п.2 і п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України, що не узгоджується з рішенням Загальних зборів учасників Товариства.

Згідно рішення Загальних зборів учасників Товариства ОСОБА_2 було звільнено з посади генерального директора без зазначення підстав звільнення, проте в наказі виконуючої обов'язки генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ за № 1-в від 11.06.2016 р. Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора , окрім звільнення позивача з роботи відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України на підставі рішення загальних зборів ( протокол загальних зборів Учасників ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ № 10\06-16 від 10.06.2016 р.), додатково у відсутність будь-яких підстав зазначено про звільнення позивача також у зв'язку з оголошеною недовірою, що є самостійною підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (т.2 а.с.212).

За таких обставин, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ 11.06.2016 р. за № 1-зв, необхідно скасувати та постановити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, визнавши незаконним та скасувавши наказ відповідача від 11.06.2016 р. за № 1-зв Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора , в частині зазначення причини звільнення у зв язку з оголошеною недовірою , в іншій частині наказ відповідає вимогам трудового законодавства.

В ході розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача щодо невидачі останньому трудової книжки з вини власника підприємства.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з вимогами ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки , зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. №301 Про трудові книжки працівників при влаштуванні на роботу працівники зобов'язані давати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Пунктом 3 цієї постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, саме на ОСОБА_2, як генерального директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , покладалася відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2016 р. о 12.00 год. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 складено акт про відсутність в офісних приміщеннях ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ Журналу реєстрації наказів, Журналу обліку трудових книжок і трудових книжок працівників Товариства.

Ні позивачем, ні його представником на надано суду доказів, які б підтверджували факт знаходження трудової книжки ОСОБА_2 у ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ . За таких обставин, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставним.

Відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 вказував, що внаслідок незаконного звільнення з роботи йому було заподіяно моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Проте ОСОБА_2 не доведені в судовому засіданні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями відповідача при звільненні його з роботи, в зв язку з чим відсутні визначені законом підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по авансових звітах, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.

При зверненні до суду та з врахуванням заяви представника позивача про зміну розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти за авансовими звітами в розмірі 45 536 грн. 82 коп.

Згідно зі ст.1160 ЦК України, особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.

Відповідно до вимог ч.1 ст.121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями.

Мінфін України у листі від 01.12.2016 р. №31-11170-16-29/34246 зазначив, що у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, використання власних коштів у відрядженні до бухгалтерської служби подається у визначені законодавством строки Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт - авансовий звіт.

Вказані положення узгоджуються з нормами ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким первинним документом є авансовий звіт.

В подальшому, керівник підприємства повинен підтвердити доцільність та обґрунтованість здійснених працівником витрат та затвердити зазначений звіт, видавши відповідний наказ, що є підставою для внесення відомостей до бухгалтерської звітності.

Згідно зі ст.ст.1, 3 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

У відповідності з ч.ч.2, 3 ст. 8 вказаного Закону питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Як видно з довідки головного бухгалтера відповідача, згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , по розрахункам з колишнім директором ОСОБА_2 сума кредиторської заборгованості по рахунку НОМЕР_1 станом на 30.06.2016 р. складає 45 536 грн.82 коп. Згідно Первинних документів (фіскальних чеків) витрати по придбанню палива (бензин, дизпаливо та скраплений газ) складають 33 277,98 грн. Витрати по придбанню матеріалів та господарчих товарів, понесених адміністративних витратах складають 12 258,84 грн., в тому числі підтверджено фіскальними чеками на суму 12 242,44 грн. Зважаючи на відсутність первинних документів по використанню паливно-мастильних матеріалів (дорожні листи, подорожні листи та/або інші аналогічні документи, які містять обов'язкові реквізити первинного документу) понесення витрат ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ (Код 39814319) по придбанню ОСОБА_2 палива є непідтвердженим (т.3 а.с.44).

Отже, витрати по придбанню матеріалів та господарчих товарів, понесених адміністративних витратах в сумі 12 242,44 грн. є належним чином підтвердженими фіскальними чеками.

В Звіті про результати аудиту фінансової звітності ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , за звітний період з 03.06.2015 р. по 30.06.2016 р., складеному Аудиторською компанією ТОВ Е.П.Р. Компані 08.11.2016 р. на замовлення відповідача, на сторінці 50 Звіту зазначено, що найбільша сума кредиторської заборгованості ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ по розрахункам з підзвітними особами рахується за ОСОБА_2 (рахунок б/о НОМЕР_1), сума боргу на 31.12.15р. становить 17 587,85 грн., станом на 30.06.2016 р. сума боргу складає 45 536,82 грн. ОСОБА_2 був звільнений з посади директора ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ , його заборгованість по наданим та затвердженим авансовим звітам у сумі 45 536,82 грн. погашена не була ( т. 3 а.с. 18).

За фактом перевірки первинних документів, що засвідчують здійснення розрахунків з підзвітними особами аудитори зауважують щодо порядку оформлення первинних документів авансових звітів: не заповнюється розділ авансового звіту Розписка із зазначенням кількості прийнятих на обробку первинних документів від підзвітної особи; безпідставно заповняється розрахунок суми утриманого ГІДФО при неповерненні надміру витрачених коштів, коли фактично утримання ПДФО не здійснювалось. Товариством здійснюються заходи із забезпечення збереження первинних документів, що засвідчують понесені витрати підзвітними особами шляхом їх копіювання, зокрема фіскальних чеків, які протягом короткого часу втрачають зображення. Проте, не усі авансові звіти містять копії доданих первинних документів, в зв'язку з чим аудитори рекомендують переглянути наявні авансові звіти та здійснити копіювання тих первинних документів, які не містять таких копій.

Також в ході перевірки встановлено, що не додані первинні документи про понесені витрати згідно авансових звітів ОСОБА_2 на загальну суму 1699 грн.81 коп.

Посилання представників відповідача на те, що витрати на придбання палива не можуть бути відшкодовані позивачу, оскільки відсутні накази про відрядження позивача та шляхові листки, не заслуговують на увагу й спростовуються вказаним аудиторським висновком, на сторінці 33 якого зазначено про використання в діяльності Товариства трьох автомобілів, та виявлені порушення щодо знаходження на обліку, але не списання ПММ. На сторінці 62,63 аудиторського висновку аудитори встановили, що з метою документального обґрунтування фактично здійснених витрат палива, на підприємстві запроваджено обіг подорожніх листів, в яких здійснюється фіксація періоду, кілометражу та напрямку руху транспортних засобів, а також таблицю-розрахунок про фактичну кількість використаного палива, на підставі якого здійснюється списання ПММ з балансу на витрати.

В справі відсутні докази, які б свідчили про використання позивачем для власних потреб придбаних товаро-матеріальних цінностей та паливно-мастильних матеріалів, тому твердження представників відповідача про вказані обставини не заслуговують на увагу, про використання підприємством придбаних позивачем речей зазначено на сторінках 32,33 аудиторського висновку.

Та обставина, що позивачу було повернуто за період з 01.10.2015р. по 13.06.2016р. компенсацію по авансовим звітам в сумі 32 995,85 грн., в т.ч. по придбанню палива в сумі 26 331,45 грн., не свідчить про відсутність заборгованості Товариства перед ОСОБА_2 на даний час.

Відповідно до ч . 2 ст. 9 Закону України Про аудиторську діяльність органи управління суб'єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг.

Отже, аудиторам - незалежним особам, під час перевірки було надано замовником (ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ ) повну та достовірну інформацію та документи, після вивчення яких, аудитором було встановлено факти та складено звіт, щодо наявності заборгованості перед ОСОБА_2 по авансових звітах в розмірі 45 536,82 грн.

Даний Звіт про результати аудиту фінансової звітності відповідача сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки підтверджується іншими зібраними у справі доказами й представниками відповідача не спростований. За таких обставин, висновок суду про те, що вказаний Звіт не є належним доказом на підтвердження наявності заборгованості у підприємства по авансовим звітам позивача, є помилковим.

Отже, в судовому засіданні знайшла своє часткове підтвердження наявність заборгованості відповідача перед позивачем по авансових звітах: за фактично визнаних відповідачем в довідці головного бухгалтера від 14.04.2017 р. витратах по придбанню матеріалів та господарчих товарів, понесених адміністративних витратах в сумі 12 242,44 грн. ( т.3 а.с.44) та належно підтверджених витратах по придбанню палива в сумі 31 578 грн.17 коп. (33 2777,89-1699,81=31578,17) , а всього на загальну суму 43820 грн.61 коп.

З огляду на викладене рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості по авансових звітах підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по авансових звітах в сумі 43 820 грн.61 коп.

З приведених вище підстав необхідно скасувати судове рішення й в частині визнання незаконним та скасування наказу, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ 11.06.2016 р. за № 1-зв, та постановити нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, визнавши незаконним та скасувавши наказ відповідача від 11.06.2016 р. за № 1-зв Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора , в частині зазначення причини звільнення у зв язку з оголошеною недовірою .

В іншій частині даних позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2: про визнання незаконним та скасування наказу, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ 11.06.2016 р. за № 1-зв Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора , та в частині відмови у стягненні заборгованості по авансових звітах - скасувати та постановити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Визнати незаконним та скасувати наказ, виданий ТОВ ВНГ ЕКО КАПІТАЛ 11.06.2016 р. за № 1-зв Про звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора , в частині зазначення причини звільнення у зв язку з оголошеною недовірою .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВНГ ЕКО КАПІТАЛ на користь ОСОБА_2 заборгованість по авансових звітах в сумі 43 820 грн.61 коп.

В іншій частині даних позовних вимог ОСОБА_2 -відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний зміст постанови складено 21 травня 2018 р.

Головуючий:

Судді: