Ухвала

від 21.05.2018 по справі 469/410/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.05.2018 Справа № 469/410/18

№ 2/469/319/18

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2018 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 02 травня 2018 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Лазурний» , в якому просив встановити на його користь постійний безоплатний земельний сервітут відносно земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, проспект Курортний, 9, кадастровий номер 4820982200:09:000:0026, на право проходу та проїзду автомобільним транспортом до власної земельної ділянки, кадастровий номер 4820982200:12:050:0001, прокладати до власної земельної ділянки водопровід, відводу води із власної земельної ділянки та проходу до природної водойми басейну Чорного моря, та зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод у здійсненні вказаних прав, посилаючись на те, що доступ до належної йому земельної ділянки можливий лише через земельну ділянку відповідача, проте домовленості з відповідачем щодо встановлення сервітуту у досудовому порядку не досягнуто, відповідач перешкоджає користуванню позивачем своєю власністю, не надає можливості вирішити питання щодо регламентування порядку проходу та проїзду транспортних засобів до майна позивача, розробки проекту договору про водопостачання та водовідведення, від всіх комунікацій будинок позивача, що знаходиться на належній йому земельній ділянці, самовільно відключений за вказівкою керівника відповідача.

11 травня 2018 року позивачем надано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить застосувати заходи забезпечення позову у виді зобов'язання відповідача вчинити дії:

- в порядку, передбаченому Порядком ведення державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, отримати витяг з державного земельного кадастру для підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку 4820982200:09:000:0026, яка належить ТОВ База відпочинку Лазурний (код ЄДРПОУ 32402048);

- в порядку, передбаченому Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, вжити заходів до державної реєстрації права власності ТОВ База відпочинку Лазурний (код ЄДРПОУ 32402048) на земельну ділянку 4820982200:09:000:0026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

-надати на адресу Березанського районного суду Миколаївської області витяг з державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки 4820982200:09:000:0026 та копію державного акта МК №084439 від 08.10.2003 року із відомостями про відчуження частин належної ділянки станом на 07 травня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що з публічно доступних джерел, зокрема даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що відомості про реєстрацію та право власності щодо земельної ділянки 4820982200:09:000:0026, яка належить відповідачу ТОВ База відпочинку Лазурний та на яку встановлюється сервітут, до Державного земельного кадастру не внесено. Вважає, що у разі задоволення позовних вимог по справі відсутність державної реєстрації речових прав ТОВ База відпочинку Лазурний у встановленому законом порядку на зазначену земельну унеможливить виконання рішення суду, виходячи з положень ч.11статті 79-1, ч.2 ст.402 Земельного кодексу, п.81-4 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553), пунктів 23, 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, щодо здійснення державної реєстрації сервітуту.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов"язку вчинити певні дії, інщимизаходіми, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини 1 ст.150 ЦПК України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст.150 ЦПК України).

Як роз'яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 2 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Разом з тим, заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, спрямовані на здійснення відповідачем документального оформлення його прав на земельну ділянку, що, виходячи з правової природи заходів забезпечення позову як заходів тимчасового характеру, до таких заходів не може бути віднесене.

Вимоги про зобов"язання відповідача отримати та надати суду певні документи не стосуються забезпечення позову, оскільки незастосування цього зобов"язання у будь-якому випадку не призведе до невиконання чи ускладення виконання можливого рішення суду.

У цій частині позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявами про витребування чи забезпечення доказів в порядку ст.ст.84, 116 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає що у задоволенні вимог позивача ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 258-261 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: