Рішення

від 18.05.2018 по справі 905/242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.2018 Справа № 905/242/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сілвер бюро до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фрахттранссервіс про зобов'язання вчинити дії та стягнути штрафні санкції,-

За участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції)- ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2018 року ТОВ Сілвер бюро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ Фрахттранссервіс в якому просив:

1. З метою виконання обов'язків, передбачених Договором № 234-Тр/15 від 21.12.2015р. і заявкою на виконання ТЕО № СА-546 від 15.12.2017 р., зобов'язати ТОВ ФРАХТТРАНССЕРВІС надати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СІЛВЕР БЮРО оригінал TTH/CMR (Товарно- Транспортна Накладна/Contrat de transport international de Marchandise par Route c французського Контракт міжнародного транспортування Товару Дорогою ) № 001475, яка містить дату, підпис, печать ОСОБА_3.

2. Стягнути з ТОВ Фрахттранссервіс штрафні санкції за запізнення на завантаження вантажу і прострочення доставки вантажу на загальну суму 33 100,36 грн.

Позовні вимоги ТОВ Сілвер бюро обґрунтовує неналежним виконанням договору перевезення № 234-Тр/15 від 21.12.2015р. в частині несвоєчасного прибуття на завантаження вантажу і прострочення доставки вантажу.

У судовому засіданні представники позивача просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиві на позовну заяву суду не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фрахттранссервіс (код ЄДРПОУ 20390931) зареєстроване за адресою: 87504, м.Маріуполь, вул. Мартеновська, б.16, саме за цією адресою здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Поштова кореспонденція, направлена на адресу відповідача, поверталась з відміткою на конверті за закінченням встановленого строку зберігання .

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.7,13 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку статей 80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сілвер бюро (Експедитор) і ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФРАХТТРАНССЕРВІС (Перевізник) був укладений договір № 234-Тр/15, згідно якого Експедитор доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання за рахунок Експедитора від свого імені виконати услуги по організації транспортно-експедиторського обслуговування (далі - за текстом - ТЕО ) вантажів по Україні, країнам СНД та Європи.

Згідно п. 1.2 договору обсяг і вартість робіт (послуг) по ТЕО, термін і умови їх виконання оговорюються в Заявці. Узгоджена і підтверджена обома сторонами письмово шляхом факсимільного зв'язку Заявка, має юридичну силу і є невід'ємною частиною договору.

Експедитор зобов'язаний якісно оформлювати товарно-транспортну документацію необхідну для безперешкодного руху автотранспорту по маршруту руху. Своєчасно проводити Перевізнику оплату за перевезення по узгодженим ставкам (п.2.1.4, 2.1.9)

Розрахунки за цим Договором проводяться за ставками, узгодженими сторонами в додатках, що є невід'ємними частинами договору чи заявках (п.3.1).

Відповідно до п/п. 4.6.3 п. 4.6 Договору Перевізник несе відповідальність у разі запізнення у доставці вантажу від дати, зазначеної в CMR, без аргументованих Перевізником причин (за виключенням вихідних і святкових днів), Перевізник сплачує Експедитору штраф у наступних розмірах: 250 грн. за кожну добу запізнення при перевезенню вантажу по території держав СНД і Балтії.

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2016р. Якщо одна з сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить письмово другу про наміри роз торгнути цей договір, то строк його дії автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Цей договір підписаний директорами сторін та засвідчений печатками підприємств.

З матеріалів справи та з урахуванням умов Договору № 234-Тр/15 вбачається, що у спірний період сторони перебували в договірних відносинах.

Відповідно до заявок на виконання ТЕО № СА-546 від 15.12.2017р. та ТЕО № СА-545 від 15.12.2017р. до договору № 234- Тр/15 від 21.12.2015р. на перевозку вантажів автотранспортом Перевізник повинен був здійснити двома автомобілями перевезення вантажу обладнання розміром (12*2,4*2,9 м.) вагою брутто по 6 тн. маршрутом м. Великий Новгород (Росія) - м. Краматорськ (Донецька область, Україна) протягом терміну з 18 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року.

При цьому 26.12.2017 р. у 8:00 він повинен був доставити вантаж до місця вивантаження вантажу за адресом, вказаним в TTH/CMR (Товарно-транспортної накладної ) / Contrat de transport international de Marchandise par Route c французького Контракт міжнародного транспортування Товару Дорогою , далі по тексту TTH/CMR) - Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 5, ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод , далі по тексту ПрАТ НКМЗ .

Відповідно до вищезазначених договору та заявок, ТОВ «Фрахттранссервіс» приймає на себе зобов'язання:

- виконати перевезення вантажу по маршруту м. Великий Новгород (Росія) - м. Краматорськ (Донецька область, Україна) ПрАТ НКМЗ протягом терміну з 18 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року;

- для здійснення розрахунків за перевезення Перевізнику обов'язково надати оригінали документів:

1) рахунок, який містить № заявки нашого підприємства;

2) TTH/CMR, яка містить дату, підпис, печать Вантажовідправника/ ОСОБА_3;

3) акт виконаних робіт;

4) податкову накладну;

5) копії заявки, яка завірена підписом уповноваженої особи і печаткою підприємства (п. 2.2.6, п. 3.2 Договору № 234-Тр/15 від 21.12.2015р. і п.2 обов'язкових вимог до перевезення заявок на виконання ТЕО № СА-546 від 15.12.2017р. та ТЕО № СА-545 від 15.12.2017р.).

ТОВ «Сілвер бюро» здійснило розрахунок з відповідачем за надані послуги в наступному порядку:

- 25% (15 000 грн.) за фактом початку подачі автомобіля до місця завантаження оплачені ТОВ «СІЛВЕР БЮРО» 15.12.2017р.;

- 25% (15 000 грн.) за фактом завантаження і митного оформлення в пункті завантаження м. Великий Новгород (Новгородська область, Росія) - фактично оплачені ТОВ «Сілвер бюро» 22.12.2017р.;

- 50% (30 000 грн.) за фактом доставки вантажу на митний термінал в пункт призначення м. Краматорськ (Донецька область, Україна) і надання оригіналів документів для розрахунку. Незважаючи на відсутність повного комплекту документів (відсутня товарно-транспортної накладної CMR, де повинна бути відмітка ОСОБА_3 про вивантаження вантажу в пункті призначення), ТОВ Сілвер бюро оплатив цю частину 03.01.2018р.

Свої зобов'язання за Договором № 234-Тр/15 та заявок на виконання ТЕО № СА-546 від 15.12.2017р. та ТЕО № СА-545 ОСОБА_1 «Фрахттранссервіс» виконало не належним чином, що підтверджується наступним:

1.Автомобілі по двом заявкам запізнились на 2 доби на пункт завантаження - м. Великий Новгород (Новгородська область, Росія), замість 18.12.17р, прибули 20.01.17р;

2.Автомобілі по двом заявкам запізнились на 2 доби, прибувши до ОСОБА_3 28.12.2017р. (замість 26.12.17р.).

Після митного оформлення вантажу, 29.12.2017р., автомобілі відповідача з вантажем відбули на склад ОСОБА_3 для розвантаження. Автомобіль по заявці ТЕО № СА-545 від 15.12.17 р. розвантажився. Проте, автомобіль по заявці ТЕО № СА-546 від 15.12.2017р. на склад ОСОБА_3 ПАТ НКМЗ для розвантаження прибув лише 08.01.2018р.

Фактично вантаж був доставлений відповідачем ОСОБА_3 ПрАТ «НКМЗ» 09.01.2018 р., що підтверджується копією TTH7CMR № 001475 з печаткою ОСОБА_3.

10.01.2018 р. позивач отримав від відповідача лише копію TTH/CMR № 001475, яка містить дату, підпис, печатку ОСОБА_3, проте, в порушення пункту 2.2.6 Договору №234-Тр/15 та заявки ТЕО № СА-546, ОСОБА_1 Фрахттранссервіс оригінал TTH/CMR № 001475 позивачу не надало.

За період з 03.01.2018 р. по 19.01.2018 р. з боку ТОВ Сілвер бюро направляв відповідачу заяви № 09 від 03.01.2018 р., № 011 від 04.01.2018 р., претензію № 012 від 05.01.2018 р., листи № 025 від 17.01.2018 р. і № 027 від 18.01.2018 р. в яких просив ТОВ Фрахттранссервіс надати позивачу оригінал TTH/CMR № 001475 та сплатити штрафні санкції передбачені умовами Договору за прострочення прибуття до місця завантаження, та розвантаження. Проте звернення позивача були залишені ТОВ Фрахттранссервіс без розгляду. Доводи позивача в цій частині відповідачем не спростовані.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору №234-Тр/15, ТОВ Сілвер бюро звернулось до господарського суду з вказаним позовом.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами під час виконання Договору №234-Тр/15 підпадають під регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України - Перевезення та Главою 32 Господарського кодексу України Правове регулювання перевезення вантажів .

Відповідно до приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В силу дії статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року (далі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 3 Конвенції визначено, що перевізник відповідає за дії і недогляди свої агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Послуги перевезення надаються відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (TIR) та відповідно до умов цього договору, Законами України Про транспорт , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів , Про транспортно-експедиторську діяльність .

Міжнародна автомобільна накладна (CMR) є товарно-транспортною накладною, яка застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях. Цей документ використовується країнами, що приєдналися до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Згідно зі ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка і є міжнародним перевізним документом, що відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Статтею 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Таким документом є, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Відповідно до ст. 5 глави III Конвенції, міжнародну автомобільну накладну (CMR) складають у трьох оригінальних примірниках. Їх підписують вантажовідправник і перевізник. Причому ці підписи можуть бути надруковані або замінені печатками відправника і транспортера, якщо це допускається законодавством країни, в якій складено накладну. Перший примірник накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій зберігається транспортером.

Отже, такий екземпляр міжнародної автомобільної накладної (CMR), що залишився у підприємства-експедитора, є (разом з іншими документами) первинним документом, що підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг. Цей документ поряд з іншими первинними документами (регістрами бухгалтерського обліку тощо) є підтвердженням для включення витрат підприємства-експедитора, пов'язаних із здійсненням власної господарської діяльності, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. При цьому, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не належать до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Позивач зазначає, що відповідач після доставки обладнання ОСОБА_3, не передав ТОВ Сілвер бюро оригінал TTH/CMR (Товарно- Транспортна Накладна/Contrat de transport international de Marchandise par Route c французського Контракт міжнародного транспортування Товару Дорогою ) № 001475, яка містить дату, підпис, печать ОСОБА_3

Відповідачем не надано суду доказів які спростовують доводи позивача в цій частині.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оскільки в порушення пункту 2.2.6 Договору №234-Тр/15 та заявки ТЕО № СА-546, ОСОБА_1 Фрахттранссервіс не надало позивачу оригінал TTH/CMR № 001475, відсутність якого не дозволяє ТОВ Сілвер бюро віднести понесені ним витрати на перевезення вантажу до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання ОСОБА_1 Фрахттранссервіс надати позивачу оригінал TTH/CMR № 001475, яка містить дату, підпис, печать ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

За змістом статті 19 Конвенції, вважається, що мало місце прострочення доставки, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін або, якщо вантаж не був доставлений в узгоджений термін, фактична тривалість перевезення з урахуванням обставин справи, і зокрема, у випадку часткового завантаження транспортного засобу, часу, необхідного при звичайних умовах для комплектації вантажів для повного завантаження, перебільшує час, який був би необхідний сумлінному перевізнику.

Відповідно до п.8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) та п.53 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року N 401, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту, коли водій подав подорожній лист в пункті вантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Статтею 313 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч.1). Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини (ч.2).

Розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону (ч.3). Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення (ч.4).

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, у судовому засіданні встановлено, що відповідач, в порушення умов договору прострочив виконання зобов'язання в частині запізнення на завантаження/розвантаження.

Згідно із частиною 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п/п. 4.6.3 п. 4.6 Договору Перевізник несе відповідальність у разі запізнення у доставці вантажу від дати, зазначеної в CMR, без аргументованих Перевізником причин (за виключенням вихідних і святкових днів), Перевізник сплачує Експедитору штраф у наступних розмірах: 250 грн. за кожну добу запізнення при перевезенню вантажу по території держав СНД і Балтії;

Крім того, заявками на виконання ТЕО № СА-546 та ТЕО № СА-545 від 15.12.2017р. передбачено, що Перевізник сплачує Експедитору, штраф у разі:

- п.7 Запізнення на завантаження/розвантаження на території України - 550грн. за кожну добу запізнення; на території іноземних держав - 1500 грн. за кожну добу запізнення ,

- п.5 При запізненні в доставці вантажу понад 5-ти днів від дати зазначеної в заявці, виконавець по цій заявці оплачує штрафні санкції в розмірі 150 евро при міжнародних перевезеннях, або 800 грн. при перевезенні по Україні за кожну добу запізнення .

Аналогічні умови обов'язкових вимог до перевезення зазначені і у заявках на виконання ТЕО № СА-545 від 15.12.2017 р. до договору № 234-Тр/15 від 21.12.2015 р.

Виходячи із аналізу умов заявок на виконання ТЕО № СА-546 та ТЕО № СА-545 від 15.12.2017р. від 15.12.2017р., яка є невід'ємною частиною Договору, Перевізник має сплатити Експедитору за перші 5 діб запізнення 550 грн., за кожну добу запізнення, а понад 5 діб 150 евро за кожну добу запізнення при міжнародних перевезеннях.

У CMR №001475 та №001474 зроблені відмітки про прибуття автомобілів на завантаження вантажів та доставку вантажу.

З урахуванням дат прибуття автомобілів відповідача на за вантаження та розвантаження, позивачем нараховано штраф Перевізнику за запізнення прибуття на завантаження вантажу і прострочення доставки вантажу, а саме:

- за запізнення на завантаження вантажів по двом автомобілям, оскільки замість 18.12.2017р. автомобілі прибули 20.12.2017р. (2 а/м * 2 дня * 1500 = 6000 грн.);

- за запізнення у доставці вантажу по заявці СА-546 на 10 діб, замість 29.12.2017р. автомобіль розвантажився в пункті призначення 09.01.2018р. Штраф складає:

5 перших днів запізнення (з 30.12.2017р. по 03.01.2018р.) * 550 грн. = 2750 грн.;

наступні 5 днів запізнення (з 04.01.2018 р. по 08.01.2018 р.) * 150 євро = 750 евро *32,467152 (офіційний курс НБУ на 15.12.2017р. - дата підписання заявки) = 24 350,36 грн. загалом 33 100,36 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд дійшов до висновку, що він є арифметично вірними та обґрунтованим, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги ТОВ Сілвер бюро до ТОВ Фрахттранссервіс підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сілвер бюро до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фрахттранссервіс про зобов'язання вчинити дії та стягнути штрафні санкції - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФРАХТТРАНССЕРВІС (код ЄДРПОУ 20390931, Україна, 87504 Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Мартеновська, буд. 16) надати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СІЛВЕР БЮРО (код ЄДРПОУ 31198802, Україна, 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ленінградська, буд. 4) оригінал документу: TTH/CMR (Товарно-Транспортна Накладна/Contrat de transport international de Marchandise par Route c французського Контракт міжнародного транспортування Товару Дорогою ) № 001475, яка містить дату, підпис, печать ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ФРАХТТРАНССЕРВІС (код ЄДРПОУ 20390931, Україна, 87504 Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Мартеновська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СІЛВЕР БЮРО(код ЄДРПОУ 31198802, Україна, 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ленінградська, буд. 4) штрафні санкції за запізнення на завантаження вантажу і прострочення доставки вантажу у сумі 33 100,36 грн. (тридцять три тисячі сто гривен 36 коп.) та судові витрати у розмірі 3524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн.).

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 18 травня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 23 травня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов