Рішення

від 22.05.2018 по справі 907/112/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2018 м. Ужгород Справа № 907/112/18

Суддя господарського суду Йосипчук О.С., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Жайворонок-плюс» , м. Берегове

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Герфорд Груп» , м. Берегове

за участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора Берегівської міської ради при ЦНАП, м. Берегово

за участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

про визнання недійсними змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальності «Герфорд Груп» в частині зміни місцезнаходження товариства

При секретарі судового засідання Лазар С.Л.

За участі представників сторін:

від позивача: - ОСОБА_1 адвокат

від відповідач: - представник не з'явився

від 3-х осіб: - представники не з'явились

ВСТАНОВИВ

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю Герфорд Груп в частині зміни місцезнаходження з м.Кихв, Печерський район, Кловський узвіз, буд.7 офіс 5 на Закарпатську область, м.Берегово, вул.Шевченка, 112.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на те, що, будучи власником об'єкта нерухомості (комплекс ресторану Жайворонок) в м.Берегово, Закарпатської області по вул.Шевченка, 112 (місце реєстрації відповідача), він не надавав відповідачу жодних прав для здійснення ним господарської діяльності за цим адресом а також - прав на використання цього свого майна чи адреси під юридичний адрес для свого товариства. В той же час, за відсутності відповідної згоди, відповідач здійснив реєстрацію свого юридичного адресу за місцезнаходженням позивача, чим порушив право власника користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Внаслідок дій відповідача і виник спір, розгляд якого передано суду.

Відповідач своїм правом на відзив по суті вимог позивача не скористався, свого представника у засідання суду не направив.

Зважаючи на таке, розгляд справи відбувся за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу належить право власності на нерухоме майно - комплекс ресторану Жайворонок , що знаходиться в Закарпатській області, м.Берегово, вул.Шевченка, 112. Право власності позивача на цей об'єкт підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №36267436 від 14.04.2015р.

Поряд з цим, згідно витягу з єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.02.2018р., 05.12.2017р. державний реєстратор Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації ОСОБА_2 провів державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Герфорд Груп (відповідач у справі), щодо повного та скороченого найменування, зміни місцезнаходження та зміну видів діяльності, а також здійснив внесення змін до відомостей про установчих документах.

Позивач стверджує про відсутність будь-яких фактів, які б підтверджували наявність стосунків із відповідачем чи підтверджували б надання згоди на використання свого майна та адресу для реєстрації нової юридичної адреси ТОВ Герфорд Груп . У свою чергу, обов'язок надати докази на спростування заведених вище тверджень позивача відповідач не виконав (ст.74 ГПК України), що сприймається судом, як юридичний факт.

Поряд з цим, реєстрація юридичного адресу та права власності на майно в м.Берегово по вул.Шевченка, 112 за позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №36267436 від 14.04.2015р., випискою з ЄДРЮОФОП, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зважаючи на встановлени вище факти, суд, за відсутності будь-яких пояснень з боку відповідача, дійшов висновку про те, що, оскільки докази надання згоди на використання місцезнаходження майна позивача для реєстрації юридичного адресу відповідача матеріали справи не містять, товариство відповідача розташоване в місці задекларованого юридичного адресу формально, а не фактично і будь-які правові підстави для такої реєстрації - відсутні.

В контексті дефініції, що міститься в ст.93 ЦК України, судовим розглядом справи не виявлено жодних доказів які б підтверджували фактичне місце здійснення відповідачем господарської діяльності, чи/або розташування офісу з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи.

Із урахуванням викладеного, реєстрація юридичного адресу відповідача за місцем реєстрації позивача та місцезнаходженням його об'єкта нерухомості без його попередньої згоди (волевиявлення), є порушенням майнових прав, передбачених ст.317 ЦК України, що, відповідно до ст.ст.20, 391 ЦК України, супроводжується правом вчинення дій, скерованих на захист своїх прав (ст.391 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.97 року N 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому, європейський суд з прав людини в своїх рішенням вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами держави та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, що відображено в ст.1, зокрема необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагається досягти шляхом позбавлення особи її права власності.

З огляду на досліджені обставини спірних правовідносин, вимоги позивача свідчать про непропорційне втручання у його право, як власника майна, на мирне володіння своїм майном, всупереч статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року (Справа «Стретч проти Сполученого Королівства» ).

Зважаючи на наведене вище та з огляду на ст.ст.93, 20, 391 ЦК України та ст.25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача у спірній ситуації та підставність і обгрунтованість обраного ним способу захисту порушеного права.

Судові витрати у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними зміни до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю Герфорд Груп в частині зміни місцезнаходження з м.Київ, Печерський район, Кловський узвіз, буд.7 офіс 5 на Закарпатську область, м.Берегово, вул.Шевченка, 112.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Герфорд Груп (90200 м.Берегово, вул.Шевченка, 112 код 39522937) на користь товариство з обмеженою відповідальністю Жайворонок-плюс (90202 м.Берегово, вул.Шевченка, 112 код 39676099) суму 1762 грн. у відшкодування витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.05.2018

Суддя Йосипчук О.С.