Рішення

від 10.05.2018 по справі 908/46/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/3/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018 справа № 908/46/18

м. Запоріжжя

за позовом заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (69057, м. Запоріжжя. вул. Матросова, 29-а) в інтересах держави

до відповідача-1 Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 45)

до відповідача-2 фізичної особи-підприємця Джіоєва Гурама Данієловича (АДРЕСА_1) - з 28.03.2018 втратив статус фізичної особи-підприємця у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності

про визнання незаконним і скасування п. 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 "Про надання дозволів на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проектів із землеустрою щодо їх відведення"; визнання незаконним і скасування п. 1.2 рішення Токмацької міської ради від 19.07.2012 № 12 "Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.05.2012"; визнання незаконними і скасування пунктів 2, 2.2 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 "Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2965 га, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, від 10.07.2014 № 174; зобов'язання відповідача-2 повернути на користь Токмацької міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, площею 0,2965 га, яка знаходиться у м. Токмак, вулиця Володарського (в районі будинку № 304)

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від прокуратури: Мошков Д.І., посвідчення № 035883, видане 05.10.2015; Корсік Я.І., посвідчення № 035885, видане 05.10.2015;

від відповідача-1: Левченко Т.Р., довіреність б/н від 25.01.2018; Сидоренко О.В., довіреність № 3 від 10.11.2017;

від відповідача-2: Макаренко О.М., адвокат, ордер ДН № ООО,84375 від 21.02.18

Розглядаються позовні вимоги про визнання незаконним і скасування п. 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 "Про надання дозволів на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проектів із землеустрою щодо їх відведення"; визнання незаконним і скасування п. 1.2 рішення Токмацької міської ради від 19.07.2012 № 12 "Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.05.2012"; визнання незаконними і скасування пунктів 2, 2.2 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 "Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2965 га, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, від 10.07.2014 № 174; зобов'язання відповідача-2 повернути на користь Токмацької міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, площею 0,2965 га, яка знаходиться у м. Токмак, вулиця Володарського (в районі будинку № 304).

Ухвалою суду від 12.01.2018 відкрито провадження у справі № 908/46/18, присвоєно справі номер провадження 18/3/18, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.02.2018; у судовому засіданні 07.02.2018 оголошено перерву до 13.03.2018; у судовому засіданні 13.03.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, оголошувались перерви у підготовчому засіданні до 03.04.2018, 11.04.2018; в судовому засіданні 11.04.2018 підготовче провадження закрито та розпочато розгляд справи по суті, оголошено перерву до 10.05.2018.

В судовому засіданні 10.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та наданих суду додаткових письмових поясненнях. В обґрунтування вимог вказує, що прокуратурою області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді за результатами опрацювання Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено факт надання Токмацькою міською радою в оренду фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу земельної ділянки комерційного призначення за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Токмак з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України. Пунктом 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 Про надання дозволів на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проектів із землеустрою щодо їх відведення надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2016 га по вул. Володарського (район буд. № 304) для обслуговування автостоянки ФОП Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі земельної ділянки в оренду. Рішенням від 19.07.2011 № 12 Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.05.2012 , внесено зміни до п. 10 рішення від 17.05.2012 № 30, змінено площу земельної ділянки з 0,2016 га на 0,2965 га (п. 1.2). Пунктом 2 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки затверджено проект землеустрою (зі зміною цільового призначення частини земельної ділянки) щодо відведення земельної ділянки площею 0,2965 га по вул. Володарського (в районі будинку № 304) для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови) фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу. Пунктом 2.2 вказаного рішення надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2965 га (сформовану шляхом об'єднання земельних ділянок площею 0,0516 га та площею 0,2449 га) по вул. Володарського (в районі будинку № 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, з метою обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, терміном до 19.06.2024. За доводами прокурора, спірну земельну ділянку, в порушення ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України, передано в оренду відповідачу-2 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а не за результатами проведення земельних торгів, що є підставою для визнання їх незаконними та скасування. Зважаючи на незаконність прийнятих Токмацької міською радою рішень, укладений на їх підставі договір оренди землі від 10.07.2014 № 174 підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину. В обґрунтування порушення інтересів держави та необхідності їх захисту прокурор зазначив, що дії по передачі спірної земельної ділянки відповідачу-2 без проведення земельних торгів призвели до визначення розміру орендної плати, яка підлягає сплаті до місцевого бюджету, виключно на договірних засадах і її встановлено практично у мінімальному законодавчо можливому розмірі, що порушує інтереси держави.

Посилаючись на приписи ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 21, 203, 215, 216 ЦК України та ст.ст. 116, 124, 152 Земельного кодексу України, прокурор просив позов задовольнити.

Відповідач-1 у наданому суду відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях проти заявлених прокурором вимог заперечив. Вказав, що прокурором не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави щодо звернення з даним позовом. Зазначив, що оспорене прокурором рішення № 30 від 17.05.2012 прийнято на підставі заяви ФОП Джіоєв Г.Д., як користувача земельних ділянок площею 0,0516 га для розташування автостоянки згідно договору оренди землі № 458 від 26.10.2009 та площею 0,5628 га для завершення будівництва гуртожитку згідно договору оренди землі № 90 від 14.11.2005, з метою збільшення земельної ділянки площею 0,0516 га до розмірів площею 0,2016 га для обслуговування автостоянки. В подальшому, рішенням № 12 від 19.07.2012 лише приведено у відповідність розмір фактичних площ земельних ділянок. Пункт 2 рішення № 19 від 19.06.2014 прийнято на підставі клопотання від 10.06.2014 ФОП Джіоєва Г.Д. та проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який погоджено у визначеному ст. 186-1 Земельного кодексу України порядку та керуючись ст.ст. 20, 123 Земельного кодексу України земельну ділянку площею 0,2965 га передано в оренду та укладено договір оренди землі № 174 від 10.07.2014. При цьому змінено цільове призначення частини земельної ділянки площею 0,2449 га по вул. Володарського, 304 за рахунок земель, що перебувають в орендному користуванні ФОП Джіоєва Г.Д. із земель: для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку - на землі: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (землі під будівлями та спорудами транспорту) (землі житлової та громадської забудови). Відповідач-1 наголосив, що вказані рішення прийнятті на підставі розглянутих звернень ФОП Джіоєва Г.Д. з метою впорядкування землекористування та раціонального використання ФОП Джіоєвим Г.Д. земельної ділянки для обслуговування автостоянки, що, в свою чергу, в подальшому забезпечило збільшення надходжень до загального фонду міського бюджету за користування земельною ділянкою для обслуговування автостоянки після її збільшення з 0,0516 га до 0,2965 га. Орендна плата за договором оренди землі від 26.10.2009 на земельну ділянку площею 0,0516 га складала 9237,23 грн., а в договорі оренди землі від 10.07.2014 на земельну ділянку площею 0,2965 га орендна плата складає 51312,59 грн. Також відповідач-1 вказав на пропуск строку позовної давності, оскільки Токмацької міською радою щомісяця надавались до Токмацької місцевої прокуратури протоколи сесій, які включають в себе всі прийняті рішення. За твердженням відповідача-1, про рішення № 30 позивачу стало відомо 30.05.2012, про рішення № 12 - 02.08.2012, про рішення № 19 - 01.09.2014.

В наданих суду 11.04.2018 додаткових поясненнях відповідач-1 наголосив, що на виконання направленої Токмацькою міжрайонною прокуратурою 02.10.2008 вимоги Токмацька міська рада надавала для перевірки копії всіх протоколів сесій, додатками до яких є всі рішення, які приймались на сесії, на підтвердження чого надано копію журналу Реєстрації розсилання протоколів сесій Токмацької міської ради , в якому містяться підписи працівників прокуратури про їх отримання. Також, відповідно до протоколів сесій Токмацької міської ради представник Токмацької міжрайонної прокуратури був запрошений на сесії ради.

Відповідач-2 12.03.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказав що прокурором не дотримано вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру та не доведено належних підстав для звернення з даним позовом до суду. Вважає хибним посилання позивача в обґрунтування заявлених вимог на приписи ст. 124 Земельного кодексу України, оскільки з аналізу оскаржених рішень випливає, що земельна ділянка в районі будинку 304 по вулиці Володарського в місті Токмак перебувала у користуванні на умовах оренди у ФОП Джіоєва Гурама Данієловича ще з 2009 року за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, в подальшому частину земельної ділянки вилучено, об'єднано з іншою та передано у користування ФОП Джіоєву Г.Д. для розміщення автостоянки. Звертає увагу, що відповідач-1 при прийнятті рішень користувався приписами частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, якими чітко визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури. За доводами відповідача-2, оскільки всі рішення відповідача-1 мають законні підстави для їх прийняття, договір оренди землі від 10 липня 2014 року, який зареєстровано у відповідності до приписів чинного законодавства України, є легітимним. Також відзначає, що позивач у позові посилається те, що під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурору стало відомо з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про надання в оренду земельної ділянки відповідачу-2, проте, позивачем не зазначено часу коли саме постало питання щодо такого захисту інтересів держави у суді - адже спочатку має виникнути підстава звернення до суду, а потім підстава представництва, а ніяким чином не навпаки. Крім того, у відзиві на позов відповідачем-2 заявлено про пропуск прокурором строку позовної давності. Орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач-2 поніс у зв'язку з отриманням правової допомоги згідно договору від 05.02.2018, визначено в сумі 4000,00 грн.

Прокурор у відповідях на відзиви доводи відповідачів відхилив та зазначив, що ФОП Джіоєву Г.Д. на підставі оскаржуваного рішення надано в оренду земельну ділянку для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), що не підпадає під визначення земель транспортної інфраструктури, що виключає застосування положень ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України. Також прокурор вказав, що прокуратурою Запорізької області не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, а клопотання відповідачів про застосування наслідків пропуску такого строку ґрунтується на припущеннях. Надана суду копія журналу Реєстрації розсилання протоколів сесій Токмацької міської ради не є належним доказом обізнаності прокурора про ухвалення Токмацькою міською радою оскаржуваних рішень та про передачу цими рішеннями спірної земельної ділянки у користування ФОП Джіоєва Г.Д., а тим більше не є доказом обізнаності прокурора про те, що такі рішення постановлені із порушенням вимог закону.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Токмацькою міською радою 17.05.2012 прийнято рішення № 30 Про надання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проекту із землеустрою щодо їх відведення , пунктами 9, 10, 11 якого надано дозвіл на зміну цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,1500 га по вул. Володарського, 304, яка знаходиться в орендному користуванні для обслуговування гуртожитку (землі житлової та громадської забудови) приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2; надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2016 га по вул. Володарського (район буд. № 304) для обслуговування автостоянки приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду; надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4128 га по вул. Володарського, 304, для обслуговування житлового будинку приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду.

Рішенням Токмацької міської ради № 12 від 19.07.2012 Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.04.2012 викладено пункти 9, 10, 11 рішення № 30 від 17.05.2012 в наступній редакції:

9. Надати дозвіл на зміну цільового призначення частини земельної ділянки площею 0,2449 га по вул. Володарського, 304, яка знаходиться в орендному користуванні для обслуговування гуртожитку (землі житлової та громадської забудови) приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2;

10. Надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2965 га по вул. Володарського (район буд. № 304) для обслуговування автостоянки приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду;

11. Надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3196 га по вул. Володарського, 304, для обслуговування житлового будинку приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду.

Токмацькою міською радою 19.06.2014 прийнято рішення № 19 Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки , пунктом 2 якого затверджено проект землеустрою (із зміною цільового призначення частини земельної ділянки) щодо відведення земельної ділянки площею 0,2965 га по вул. Володарського (в районі буд. 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно із пунктом 2.2 вказаного рішення надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2965 га (сформовану шляхом об'єднання земельних ділянок площею 0,0516 га та площею 0,2449 га) по вул. Володарського (в районі буд. № 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, з метою обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, терміном до 19 червня 2024 року.

На підставі вищезазначених рішень, 10.07.2014 Токмацькою міською радою (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Джіоєвим Гурамом Данієловичем (орендарем) укладено договір оренди землі (надалі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець надає на підставі рішення 103 сесії 6 скликання Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Володарського (в районі буд. № 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295 (п. 1 Договору оренди).

За визначенням п. 2 Договору оренди, в оренду передається земельна ділянка площею 0,2965 га.

Пунктом 8 Договору оренди визначено строк дії договору - до 19 червня 2024 року.

Пунктом 9 Договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 51312,59 грн. в рік.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 26.11.2014 Токмацькою міською радою передано, а фізичною особою-підприємцем Джіоєвим Гурамом Данієловичем прийнято в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Токмак, вул. Володарського (в районі буд. № 304), загальною площею 0,2965 га.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом з тих підстав, що оспорювані рішення прийняті Токмацької міською радою з порушенням вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень), а саме: передача в оренду спірної земельної ділянки повинна була відбуватись за результатами земельних торгів, а не на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 14 Конституції України передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно із ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором і інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За визначанням ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади таким центральним органом виконавчої влади є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру.

Таким чином, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області - територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з абзацом дев'ятим частини першої ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Повноважень щодо звернення до суду з позовами про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, нормами зазначеного Закону не передбачено.

Отже, в позовній заяві прокурор цілком правомірно вказав, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в силу закону не наділене повноваженнями щодо звернення до суду з такого роду позовом, тому заступник прокурора Запорізької області відповідно до ч. 5 ст. 53 ГПК України звернувся до суду із даним позовом в якості позивача з метою захисту інтересів держави.

За твердженням прокурора, допущені при прийнятті Токмацької міською радою оспорюваних рішень порушення, а саме: надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проекту відведення земельної ділянки та передання в оренду за рахунок земель міста ФОП Джіоєву Г.Д. земельної ділянки без проведення земельних торгів, є достатньою підставою для визнання незаконним та скасування п. 10 рішення № 30 від 17.05.2012, п. 1.2 рішення № 12 від 19.07.2012, пунктів 2 та 2.2 рішення № 19 від 19.06.2014, а також, як наслідок, для визнання недійсним договору оренди від 10.07.2014 та повернення земельної ділянки за належністю.

Оспорювані прокурором рішення Токмацької міської ради є юридичною формою рішення цього органу, які породжують певні правові наслідки, а отже є актами ненормативного характеру (індивідуальним актом).

При прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального характеру) державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції.

Ця норма, в першу чергу, закріплена Конституцією України, у статті 19 якої зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання акта недійним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Отже, позивач (в даному випадку прокурор) повинен довести, що застосування до нього оспорюваного рішення має наслідком порушення його прав, свобод та інтересів (в даному випадку порушує інтереси держави).

Частиною першою ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з п. 34 ст. 26 вказаного Закону України виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Приписами ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" унормовано, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) передбачено, що надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Земельна ділянка площею 0,2965 га, що є предметом розгляду у даній справі, знаходиться в межах міста Токмак, відповідно, повноваження щодо її розпорядження належать Токмацькій міській раді.

Абзацом першим частини першої ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на час надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на час надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 134 ЗК України (в редакції, чинній на час надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

Згідно із ч. 1 ст. 67 ЗК України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України Про транспорт та ч. 2 ст. 71 ЗК України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; захисні насадження.

На підставі оскаржуваних прокурором пунктів рішень ФОП Джіоєву Г.Д. спірну земельну ділянку надано для обслуговування автостоянки - землі житлової та громадської забудови.

Відповідно статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК - 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000, визначає, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно - посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди.

Під транспортною інфраструктурою слід розуміти певну матеріально - організаційну структуру, призначену для забезпечення ефективної роботи транспорту. Об'єкти транспортної інфраструктури містять у собі залізничні, трамвайні та внутрішні водні шляхи, контактні лінії, автомобільні дороги, тунелі, естакади, мости, вокзали, залізничні і автобусні станції, метрополітени, аеродроми і аеропорти, об'єкти систем зв'язку, навігації та управління рухом транспортних засобів, і інші пристрої і устаткування, призначенні для забезпечення функціонування транспортного комплексу.

Слід зазначити, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявних в матеріалах технічної документації із землеустрою, до видів діяльності фізичної особи-підприємця Джіоєва Г.Д. не належить здійснення будівництва об'єктів транспортної інфраструктури у тому числі доріг, автострад, мостів та тунелів.

Як вбачається із змісту оскаржених прокурором рішень та договору оренди № 174 від 10.07.2014 земельну ділянку площею 0,2965 га надано ФОП Джіоєву Г.Д. надано саме для обслуговування автостоянки.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 2311000000:01:011:0295 площею 0,2965 га за цільовим призначенням віднесена - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для обслуговування автостоянки.

Отже, побудовані та заплановані для будівництва на спірній земельній ділянці об'єкти можуть використовуватись підприємцем при здійсненні різних видів діяльності, не пов'язаних з забезпеченням функціонування транспортного комплексу.

А відтак, приймаючи оскаржувані рішення міська рада надала спірну земельну ділянку саме для обслуговування автостоянки, а не для обслуговування об'єкту транспортної інфраструктури.

За наведених обставин є безпідставними доводи відповідача-1 та відповідача-2 про те, що автостоянка відноситься до об'єктів транспортної інфраструктури, оскільки вона не призначена для забезпечення ефективної діяльності транспорту.

Крім того, надання в оренду земельної ділянки житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури вимагає обов'язкової зміни цільового призначення землі та її віднесення до категорії земель транспорту згідно вимог ст.ст. 19, 20 ЗК України. Однак, ані у оскаржуваних рішеннях Токмацької міської ради, ані у договорі оренди землі не зазначено про віднесення спірної ділянки до земель транспорту.

Також необґрунтованими є посилання відповідача-1 та відповідача-2 на те, що оспорюваними рішеннями та договором оренди надавалась не інша (нова) земельна ділянка, а земельна ділянка, сформована шляхом поділу/об'єднання земельних ділянок площею 0,0516 га та 0,5628 га, які раніше перебували у користуванні ФОП Джіоєва Г.Д., тому проведення земельних торгів не вимагалось.

Так, на підставі рішення Токмацької міської ради від 10.11.2005 № 16, з ФОП Джіоєвим Гурамом Данієловичем укладено договір оренди землі від 14.11.2005 № 90, за умовами якого останнім прийнято у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання площею 0,5628 га, яка знаходиться у м. Токмак по вул. Володарського, 304, кадастровий номер 2311000000:01:011:0162. Пунктом 8 вказаного договору визначено, що договір укладено до 09.11.2010. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п. 15 цього договору земельна ділянка передана в оренду для завершення будівництва гуртожитку.

Також, на підставі рішення Токмацької міської ради від 15.10.2009 № 18 та договору оренди землі від 26.10.2009 № 458 ФОП Джіоєву Гураму Данієловичу надано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання площею 0,0516 га, яка знаходиться у м. Токмак по вул. Володарського (р-н будинку № 304), кадастровий номер 2311000000:01:0234. Договір укладено на три роки до 14 жовтня 2012 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору). Земельна ділянка передана в оренду для обслуговування автостоянки (п. 15 договору).

Жодних доказів того, що орендар звертався до орендодавця з відповідною заявою про продовження строку дії наведених договорів суду не надано.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 14.11.2005 № 90, обов'язкового повідомлення орендарем про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк не вимагалось, проте, наведене не звільняло сторони від обов'язку приведення вказаного договору до вимог чинного законодавства і належного оформлення права оренди земельної ділянки шляхом реєстрації такого речового права.

На час закінчення строку дії договору оренди землі від 26.10.2009 № 458 стаття 33 Закону діяла вже у новій редакції, відповідно до якої встановлено певний порядок поновлення строку дії договору оренди землі, що виключало автоматичну пролонгацію договору та вимагало здійснення орендарем та орендодавцем певних обов'язкових дій.

Отже, підстави вважати діючими договори оренди землі від 14.11.2005 № 90 та від 26.10.2009 № 458 на момент передачі в оренду спірної земельної ділянки відсутні, як відсутні підстави для визначення, що земельна ділянка кадастровий номер 2311000000:01:011:0295 площею 0,2965 га не є новоствореною, а сформована за рахунок земельних ділянок, що вже перебували у користуванні відповідача-2.

Слід зазначити, що ані в оскаржуваних рішеннях міської ради, ані у договорі оренди землі не йде мова про поновлення інших договорів оренди землі. Спірна земельна ділянка кадастровий номер 2311000000:01:011:0295 площею 0,2965 га, у розумінні ст. 79-1 ЗК України, сформована як об'єкт речових прав проектом землеустрою, який затверджено рішенням Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19.

Посилання в п. 3 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 на втрату чинності договорів оренди землі від 14.11.2005 № 90 та від 26.10.2009 № 458 не свідчить про дійсність цих договорів на час прийняття цього рішення.

Викладене свідчить, що, в порушення вимог ч. 2 ст. 124 ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спірну земельну ділянку надано у користування відповідачу-2 відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України на підставі рішення органу місцевого самоврядування без проведення земельних торгів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 та ст. 21 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що п. 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 "Про надання дозволів на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проектів із землеустрою щодо їх відведення", п. 1.2 рішення Токмацької міської ради від 19.07.2012 № 12 "Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.05.2012" та п.п. 2, 2.2 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 "Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки" належать визнанню недійсними та скасуванню, як прийняті з порушенням вищевказаних вимог законодавства.

Також прокурор просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2965 га, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, від 10.07.2014 № 174 та зобов'язати відповідача-2 повернути на користь Токмацької міської ради земельну ділянку, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, площею 0,2965 га, яка знаходиться у м. Токмак, вулиця Володарського (в районі будинку № 304).

Як вже наведено вище, спірний договір укладено сторонами без дотримання встановленого законодавством порядку надання земельної ділянки в оренду, а саме: без дотримання конкурентних засад (земельних торгів).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір оренди земельної ділянки площею 0,2965 га, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, від 10.07.2014 № 174 належить визнати недійсним.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди землі від 10.07.2014 № 174, який укладений Токмацької міською радою та ФОП Джіоєвим Г.Д., спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Токмацькій міській раді.

Статтями 14 Конституції України та 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

На законодавчому рівні державою передбачено механізм надання земельних ділянок на конкурентній основі, визначено виключні випадки, коли проведення такої процедури не вимагається. Надання в оренду спірної земельної ділянки ФОП Джіоєву Г.Д. не відноситься до жодного із випадків, передбачених частинами 2-3 статті 134 Земельного кодексу України, а відтак необхідною умовою для її передачі в оренду є проведення земельних торгів, за результатами яких, приймається відповідне рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону України "Про охорону земель" визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Надання земель без проведення конкурсу не забезпечує захисту економічних та соціальних інтересів місцевого самоврядування, наповнення місцевих бюджетів, застосування ринкових ставок орендної плати за землю, що завдає істотної шкоди інтересам держави. Зокрема, у разі проведення земельних торгів щодо продажу права оренди та наявності попиту на ділянку, під час аукціону збільшуватиметься стартова ціна на крок торгів з подальшим послідовним збільшенням ціни. Значення кроку торгів встановлюється організатором у розмірі до 5 відсотків стартової ціни земельної ділянки, або до 0,5 відсотка стартової плати за користування земельною ділянкою (оренди, суперфіцію, емфітевзису) у разі продажу права на неї. Вказане свідчить, що у разі дотримання конкурсної процедури надання в оренду спірної земельної ділянки можна було б забезпечити надходження значно більшої суми коштів.

Отже, прийняття міською радою рішення та отримання підприємцем спірної земельної ділянки в користування відбулось з порушенням вимог діючого законодавства, тобто при неправильному його застосуванні, що свідчить про наявність підстав для вжиття у даному випадку заходів, спрямованих на захист "суспільного інтересу".

З огляду на викладене, заявлені прокурором позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача-1 та відповідача-2 про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

За доводами Токмацької міської ради, прокурор довідався про вчинене, на його думку, правопорушення при отриманні для перевірки копії всіх протоколів сесій, додатками до яких є всі рішення, які приймались на сесії, що підтверджується копією журналу Реєстрації розсилання протоколів сесій Токмацької міської ради , в якому містяться підписи працівників прокуратури про їх отримання (30.05.2012, 02.08.2012, 01.09.2014).

Заступником прокурора Запорізької області позов подано з посиланням на обставини, встановлені в ході опрацювання відомостей, розміщених на Публічній кадастровій карті України, та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено та виявлено факт надання Токмацькою міською радою в оренду фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу земельної ділянки комерційного призначення за рахунок земель комунальної власності територіальної громади м. Токмак з порушенням вимог ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України.

Оскільки чинне законодавство не передбачає винятків відносно строків позовної давності до позовів про визнання незаконним правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Вимоги про визнання незаконними та скасування актів ненормативного характеру та визнання недійсним договору не віднесені до переліку вимог, відносно яких ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність, отже на такі вимоги розповсюджується загальний строк у три роки. (ст. 257 ЦК України).

В свою чергу, ст. 261 ЦК України визначає початок перебігу строку позовної давності від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави та набув статусу позивача, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права довідався або міг довідатись саме прокурор.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 28.02.2018 у справі № 372/5906/14-ц.

Так, в наданій відповідачем-1 копії витягу журналу Реєстрації розсилання протоколів сесій Токмацької міської ради навпроти графи прокуратура містяться підписи, проте, не зазначено особу, що ставить підпис про отримання документу. При огляді судом оригіналу вказаного журналу, встановлено, що в підшитому журналі пропущено сковзну нумерацію деяких сторінок, деякі сторінки не заповнені взагалі, не всі графи сторінок містять передбачену ними інформацію. Разом з тим, із змісту вказаних протоколів не вбачається суті прийнятих рішень, зокрема, щодо яких земельних ділянок приймається рішення та до якої категорії внесено земельні ділянки. Відомостей про надання рішень прийнятих сесією міської ради журнал не містить. Крім того, як зазначає сам відповідач-1, протоколи сесій повинні були надаватись Токмацькій місцевій прокуратурі, а не прокуратурі Запорізької області.

Зважаючи на наведене, судом не прийнято журнал Реєстрації розсилання протоколів сесій Токмацької міської ради в якості належного доказу надання прокурору спірних рішень міської ради та його обізнаності про прийняття оспорюваних рішень.

Законодавство України (Конституція України та Закон України "Про прокуратуру"), яке регламентує функції прокуратури, хоча і передбачає відповідні повноваження прокуратури із отримання відомостей та документів у фізичних і юридичних осіб, проте не встановлює жодних обов'язків суб'єктів господарювання автоматично і у всіх випадках попереджати органи прокуратури про наміри укласти певну угоду, або звітувати (повідомляти) про факт її укладення, так само, як і обов'язку органів прокуратури здійснювати автоматичний контроль і перевірку всіх укладених угод.

Зазначене нормативне врегулювання повноважень прокуратури і її відносин із суб'єктами господарювання в цій частині у повній мірі узгоджується із принципами, закріпленими в ст. 19 Конституції України, не включає автоматичну обізнаність (можливість обізнаності) прокуратури про факт укладення спірного договору в день його укладення.

Як зазначає прокурор, про порушення речового права держави, як власника спірної земельної ділянки, прокуратурі Запорізької області стало відомо у квітні 2017 року за результатами опрацювання відомостей, розміщених на Публічній кадастровій карті України, та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, встановити факт порушення вимог законодавства при відведенні спірної земельної ділянки в оренду можливо лише шляхом опрацювання відповідних документів, тому 19.04.2017 прокурором направлено Токмацькій міській раді запит щодо надання до прокуратури області копій матеріалів та документів щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровими номерами 2311000000:01:017:0023 та 2311000000:01:011:0295.

Листом від 26.04.2017 № 854/22-38, який отримано прокуратурою Запорізької області 10.05.2017, виконавчим комітетом Токмацької міської ради надано витребувані документи. Отже, саме з цієї дати слід визначити строк, коли прокуратура дізналася/могла дізнатися про порушення.

Також, з листа Токмацької міської ради від 05.12.2017 № 2444/21-38 вбачається, що матеріали та документи, які стали підставою для прийняття рішень Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30, від 19.07.2012 № 12 та від 19.06.2014 № 19 до органів прокуратури не направлялись.

Таким чином, суд вважає, що в спірних правовідносинах позовна давність пропущена не була.

Відносно повідомлення у судовому засіданні представником відповідача-2 щодо припинення з 28.03.2018 суб'єктом господарювання ФОП Джіоєвим Г.Д. підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною сьомою статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку з припиненням суб'єкта господарювання господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Джіоєв Гурам Данієлович втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності 28.03.2018, отже, зміна статусу відбулась після подання позову (28.12.2017), тому підстави для зміни підвідомчості даної справи відсутні.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві та доповненнях до неї підстав, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, в свою чергу, відповідачами не надано доказів, які б підтверджували, що при прийнятті оспорюваних рішень Токмацькою міською радою дотримано вимоги чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 порівну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 "Про надання дозволів на зміну цільового призначення земельних ділянок та розроблення проектів із землеустрою щодо їх відведення", яким надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2016 га по вул. Володарського (район буд. № 304) для обслуговування автостоянки приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду.

3. Визнати незаконним та скасувати п. 1.2 рішення Токмацької міської ради від 19.07.2012 № 12 "Про внесення змін до рішення Токмацької міської ради № 30 від 17.05.2012", яким п. 10 рішення Токмацької міської ради від 17.05.2012 № 30 викладено в наступній редакції: 10. Надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2965 га по вул. Володарського (район буд. № 304) для обслуговування автостоянки приватному підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, адреса: АДРЕСА_2, з метою подальшої передачі в оренду. .

4. Визнати незаконними та скасувати пункти 2, 2.2 рішення Токмацької міської ради від 19.06.2014 № 19 "Про затвердження проекту із землеустрою та зміни цільового призначення земельної ділянки", якими затверджено проект землеустрою (із зміною цільового призначення частини земельної ділянки) щодо відведення земельної ділянки площею 0,2965 га по вул. Володарського (в районі буд. 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, для обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3; надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2965 га (сформовану шляхом об'єднання земельних ділянок площею 0,0516 га та площею 0,2449 га) по вул. Володарського (в районі буд. № 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, з метою обслуговування автостоянки (землі житлової та громадської забудови), фізичній особі-підприємцю Джіоєву Гураму Данієловичу, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, терміном до 19 червня 2024 року.

5. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2965 га, кадастровий номер 2311000000:01:011:0295, від 10.07.2014 № 174, укладений Токмацької міською радою (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45, ідентифікаційний код 20520724) та фізичною особою-підприємцем Джіоєвим Гурамом Данієловичем (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1).

6. Зобов'язати Джіоєва Гурама Данієловича (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) повернути на користь Токмацької міської ради 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд. 45, ідентифікаційний код 20520724) земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі комерційного використання, площею 0,2965 га, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Володарського (в районі будинку № 304), кадастровий номер 2311000000:01:011:0295. Видати наказ .

7. Стягнути з Токмацької міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, 45, ідентифікаційний код 20520724) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.). Видати наказ .

8. Стягнути з Джіоєва Гурама Данієловича (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.). Видати наказ .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 21.05.2018.

Суддя В.В. Носівець