Рішення

від 10.05.2018 по справі 910/21068/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2018Справа № 910/21068/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНСАЛТ АЛЬЯНС"

про розірвання договору та стягнення 9 600,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Волошин Є.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНСАЛТ АЛЬЯНС" (далі - відповідач) про розірвання договору та стягнення 9 600,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг № 1708287 від 29.08.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року порушено провадження у справі № 910/21068/17, її розгляд призначено на 14.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі №910/21068/17, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 29.01.2018 року.

12.12.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову в повному обсязі, зазначивши при цьому, що послуги за актом прийому-передачі наданих послуг від 21.09.217 року вважаються прийнятими позивачем, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем умов договору.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2018 року вирішено здійснювати розгляд справи № 910/21068/17 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2018 року.

13.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представник відповідача подав відзив на позовну заяву, зміст якого аналогічний раніше поданому відзиву.

Під час підготовчого засідання 26.02.2018 року судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України та з'ясовано думку представника позивача щодо початку розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21068/17 до судового розгляду по суті на 28.03.2018 року.

28.03.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року розгляд справи призначено на 23.04.2018 року.

В судовому засідання 23.04.2018 року оголошувалась перерва до 10.05.2018 року.

В судовому засіданні 10.05.2018 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 10.05.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2017 року між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 1708287, предметом якого є надання інформаційно-консультаційних послуг щодо: розробки 2-ох проектів Технічних умов (далі - Технічні умови), отримання 2-ох звітів санітарно-епідеміологічної експертизи щодо узгодження проектів Технічних умов, діловодства щодо перевірки 2-ох проектів Технічних умов центром стандартизації, метрології та сертифікації та внесення до бази даних Технічні умови України й отримання оригіналів Технічних умов та передача їх замовникові.

Вартість послуг за пп. 3.1. по договору складає 12 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 2 000 грн. 00 коп. Попередньо замовник сплачує авансовий платіж у розмірі 9 600 грн., 00 коп., В. т.ч. ПДВ 600 грн. 00 коп., що є 80%. Остаточно замовник сплачує 2 400 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 400 грн. 00 коп., що є 20%, після надання замовником 2-ох розроблених проектів Технічних умов.

Відповідно до п. 4.3. договору після завершення надання, передбачених даним договором послуг, виконавець передає замовнику оформлений акт здачі-приймання робіт.

Згідно п. 4.4. договору всі зауваження щодо якості, повноти та комплектності наданих, згідно даного договору, послуг, повинні бути надіслані виконавцю в письмовому вигляді в 10 (десяти) денний термін з моменту отримання замовником результату таких наданих послуг в повному об'ємі. У випадку, якщо в вищевказаний термін подібних зауважень не надійшло, такі послуги вважаються наданими належним чином та їх результати вважаються належно прийнятими і виконавець закриває договір актом, оформленим в односторонньому порядку.

За настання обставин, передбачених п.п. 4.3.-4.4. даного договору, виконавець вважається таким, що повністю виконав свої зобов'язання за даним договором перед замовником (п. 4.5. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання відповідними уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених в ньому, в повному обсязі (п. 8.1. договору).

Позивач здійснив перерахування грошових коштів відповідачу на суму в розмірі 9 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №608 від 05.09.2017 року та платіжним дорученням №768 від 01.11.2017 року.

Позивач звернувся до відповідача з Претензією від 28.09.2017 року №180 про повернення коштів в розмірі 9 600,00 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням строку та якості надання послуг.

На вказану претензію ТОВ Віконсалт Альянс на адресу позивача було направлено лист від 09.10.2017 року №09/17-01, в якому запропоновано компанії ТОВ Астра виконати свої зобов'язання, як замовника: прийняти роботи і підписати Акт прийому-передачі наданих послуг від 21.09.2017 року та доплатити згідно з умовами договору залишок суми в розмірі 2400,00 грн. за надані послуги. Також в листі вказано про згоду виконавця прийняти зауваження та усунути будь-які недоліки у виконаній роботі, готовність до компромісних рішень та обговорення сплати неустойки за неістотні порушення своїх зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем в порушення умов договору, послуги передбачені умовами договору не надано в строк до 19.09.2017 року, у зв'язку із чим просить суд розірвати договір про надання послуг № 1708287 від 29.08.2017 року та стягнути суму попередньої оплати в розмірі 9 600,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Змістом статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд зазначає, що оскільки результатом вищевказаних робіт є певний створений продукт, який не споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, даний продукт носить матеріальний результат, а сам договір спрямований на регулювання процесу створення даного матеріалізованого результату, договір про надання послуг № 1708287 від 29.08.2017 року за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ст. 853 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач здійснив перерахування грошових коштів відповідачу на суму в розмірі 9 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №608 від 05.09.2017 року та платіжним дорученням №768 від 01.11.2017 року.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п. 4.1. договору останнім днем надання послуг відповідачем є 19.09.2017 року.

Відповідач стверджує, що 20.09.2017р. та 21.09.2017р. на електронну адресу позивача було направлено по одному розробленому проекту Технічних умов.

Викладене не заперечується позивачем.

У відповідь, позивач направив на адресу відповідача Претензію від 28.09.2017 року №180 про повернення коштів в розмірі 9 600,00 грн., мотивуючи свої вимоги порушенням строку та якості надання послуг.

На вказану претензію ТОВ Віконсалт Альянс на адресу позивача було направлено лист від 09.10.2017 року №09/17-01, в якому запропоновано компанії ТОВ Астра виконати свої зобов'язання, як замовника: прийняти роботи і підписати Акт прийому-передачі наданих послуг від 21.09.2017 року та доплатити згідно з умовами договору залишок суми в розмірі 2400,00 грн. за надані послуги. Також в листі вказано про згоду виконавця прийняти зауваження та усунути будь-які недоліки у виконаній роботі, готовність до компромісних рішень та обговорення сплати неустойки за неістотні порушення своїх зобов'язань.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ст. 853 Цивільного кодексу України)

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів Підрядника, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи.

Так, відповідно до п. 4.3. договору після завершення надання, передбачених даним договором послуг, виконавець передає замовнику оформлений акт здачі-приймання робіт.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що всі зауваження щодо якості, повноти та комплектності наданих, згідно даного договору, послуг, повинні бути надіслані виконавцю в письмовому вигляді в 10 (десяти) денний термін з моменту отримання замовником результату таких наданих послуг в повному об'ємі. У випадку, якщо в вищевказаний термін подібних зауважень не надійшло, такі послуги вважаються наданими належним чином та їх результати вважаються належно прийнятими і виконавець закриває договір актом, оформленим в односторонньому порядку.

За настання обставин, передбачених п.п. 4.3.-4.4. даного договору, виконавець вважається таким, що повністю виконав свої зобов'язання за даним договором перед замовником (п. 4.5. договору).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повернення замовником виконавцю підписаного примірнику Акту наданих послуг в порядку визначеному договором та нормам чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що позивач після отримання листа ТОВ Віконсалт Альянс від 09.10.2017 року №09/17-01 впродовж 10 календарних днів не заявляв жодних заперечень щодо якості, повноти та комплектності виконаних відповідачем зобов'язань за спірним договором.

Вказані дії позивача свідчать про відсутність заперечень якості, повноти та комплектності виконаних відповідачем робіт.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2015 року у справі №910/9388/14 зазначено, що сам факт наявності деяких недоліків у виконаних роботах не може бути безумовною підставою для відмови від підписання актів і оплати робіт. Одночасно, наявність акту приймання-передачі робіт, підписаного замовником, не перешкоджає позивачу заявити в суді заперечення щодо якості, об'єму і вартості робіт з одночасним представленням доказів обґрунтованості цих заперечень.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надання обґрунтованої відмови від підписання отриманого Акту наданих послуг, а також доказів того, що у разі наявності деяких недоліків у роботі відповідача, вони не можуть бути самостійно усунені підрядником або замовником.

В силу положень ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Вищенаведені обставини свідчать про відсутність підстав у позивача у відмові у прийнятті робіт.

Варто зазначити, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 року у справі №23/236.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищенаведені та оцінені судом докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обґрунтованої відмови позивача від прийняття та підписання Акту наданих послуг на виконання умов договору, а тому такі роботи вважаються прийнятими позивачем належним чином.

За таких підстав, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів у загальній сумі 9 600,00 грн., не підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, відповідачем було виконано роботи за договором з порушенням строку, встановленого п. 4.1. договору.

Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, з огляду на умови ст. 849 Цивільного кодексу України порушення щодо прострочення виконання робіт вважається істотним і є підставою для розірвання договору.

Крім того, згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Таким чином, враховуючи, що відповідач прострочив виконання договору, то вимоги позивача про розірвання договору є правомірні і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Договір надання послуг № 1708287 від 28.08.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра"(43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, ідентифікаційний код 21738135) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКОНСАЛТ АЛЬЯНС" (02140, м. Київ, вулиця Єлизавети Чавдар, будинок 2, квартира 142, ідентифікаційний код 38964355).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКОНСАЛТ АЛЬЯНС" (02140, м. Київ, вулиця Єлизавети Чавдар, будинок 2, квартира 142, ідентифікаційний код 38964355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра" (43000, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Перемоги, будинок 15, ідентифікаційний код 21738135) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. У іншій частині позову - відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

8. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова