Постанова

від 22.05.2018 по справі 904/10684/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018 м.Дніпро Справа № 904/10684/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 05.04.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №12/06/2017 від 12.06.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі №904/10684/17 (суддя Мельниченко І.Ф., повний текст рішення складений 05.03.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення 15 781 грн. 35 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітісервіс-КР" (надалі - ТОВ "Сітісервіс-КР") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест" (надалі - ТОВ "Тондо-Інвест") на свою користь 15 781 грн. 35 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано відповідачеві послуги з утримання будинку, споруд і прибудинкової території на загальну суму 15 781 грн. 35 коп. за адресою : вул. Хабаровська 6/62 у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, які останнім в порушення закону не сплачено за період з 01.01.2015 по 01.12.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі №904/10684/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов задоволено; з ТОВ "Тондо-Інвест" на користь ТОВ "Сітісервіс-КР" стягнуто 15 781 грн. 35 коп. основного боргу та 1 600 судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушенням норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що:

- суд першої інстанції безпідставно визнав встановленим та доведеним той факт, що починаючи з 01.01.2015 позивач розпочав виконувати функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Дзержинського району м. Кривого Рогу, в тому числі і по вул.Хабаровській, буд.6;

- відсутні підстави для звернення до суду саме до відповідача, оскільки він не користується спірним приміщенням, а надає його в оренду ТОВ РБО Україна та ТОВ Тондо , які і є споживачами житлово-комунальних послуг;

- між сторонами відсутні договірні відносини, внаслідок чого відсутні підстави для виникнення взаємних прав та обов'язків;

- суд проігнорував той факт, що позивач сповістив відповідача про своє існування шляхом направлення відповідного договору лише у квітні 2017 року, на протязі 2015-2016 років відповідач взагалі не мав жодної уяви про те, що хтось надає якісь послуги, оскільки їх результатів не бачив, а тому він як споживач був позбавлений прав, передбачених ч.1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , у тому числі, на зменшення розміру плати, бо фактично не мав можливості завернутись з заявою про надання послуг до обслуговуючої організації;

- ненадання послуг протягом 2015-2016 років підтверджується також і відсутністю своєчасно складених документів первинного бухгалтерського обліку;

- суд першої інстанції посилається на п.6 постанови Кабінету міністрів України від 11.12.2013 №970 Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі , відповідно до якого обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо. Проте, жодної оцінки хоча б декільком документам, які були надані позивачем у якості доказів, суд не надав;

- долучені позивачем до справи документи не можуть бути належними доказами, оскільки у більшості із них взагалі неможливо ідентифікувати місце та час виконання робіт, а також належність осіб, які зазначені у цих документах, до позивача, а тому з них жодним чином неможна дійти висновку, що роботи взагалі виконувались саме позивачем та для будинку №6, розташованого по вул.Хабаровській у м.Кривому Розі;

- у разі надання позивачем послуг, останні повинні були обкладатись відповідними податками у тому числі і ПДВ, а в цьому випадку позивач повинен був проводити реєстрацію відповідних податків та надавати і податкові накладні. Проте, жодних податкових документів від позивача відповідач ніколи не отримував, не надані вони і до суду, а отже виникає сумнів в правильності нарахування вартості послуг (чи розраховані вони з врахуванням ПДВ) і чи не ухиляється позивач від сплати податків шляхом стягнення коштів через суд;

- суд не надав оцінки тим обставинам, що з відповідача намагаються стягнути плату за послуги, які відповідачем фактично не можуть споживатись в зв'язку із особливостями розташування приміщення (окремий вихід).

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що поданими ним доказами доведено обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2013 Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради (замовник) уклало з ТОВ "Сітісервіс-КР" (управитель) договір про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Дзержинському районі, предметом якого є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості, а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Згідно п.2.1 договору замовник зобов'язаний передати протягом місяця після укладення даного договору об'єкт в управління та необхідну достовірну документацію в повному обсязі з оформленим актом прийняття-передачі об'єкту в управління згідно з додатком.

На підтвердження того, що позивач отримав в управління спірний будинок, ним подано суду акт прийняття-передачі об'єкта управління, з якого вбачається, що з балансу Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна організація №8 передано в управління ТОВ Сітісервіс-КР будинок №6 по вул. Хабаровській у м.Кривому Розі (а.с. 133-135, т.2).

Відповідно до п.4.1 договору він набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. Функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, розпочинають здійснювати з 01.04.2014. Договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про свій намір не менш як за місяць до його розірвання.

Позивач посилається на ті обставини, що на підставі вищезазначеного договору, він з 01.01.2015 надає послуги з утримання будинків, споруд або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Дзержинського району м. Кривого Рогу, в тому числі і будинку 6 по вул. Хабаровській, в якому відповідач є власником приміщення №62, загальною площею 245,9 м 2 .

Згідно відомостей з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "Тондо Інвест" (відповідач) є власником нежитлового приміщення № 62 площею 245,9 кв.м., яке розміщене у будинку №6 по вул. Хабаровській у м.Кривий ріг Дніпропетровської області.

Як стверджує позивач, у період з 01.01.2015 по 01.12.2017 ним було надано відповідачеві послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, однак відповідачем не було оплачено надані послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 15 781 грн. 35 коп.

В порядку досудового врегулювання спору, 07.07.2017 позивачем було направлено відповідачеві претензію №137 від 07.07.2017 з доданими до неї рахунками за спожиті послуги та актами здачі-приймання робіт, однак зазначена претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідач заперечує факт отримання спірних послуг.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо) (стаття 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у даній сфері.

Згідно ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

У цьому Законі термін споживач вживається в такому значенні: фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 20 цього Закону споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.21 Закону, виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався. Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, укладення такого договору віднесено до обов'язків обох сторін, а відсутність договору не звільняє споживача житлово-комунальних послуг від їх оплати.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яку викладено в постанові у справі № 6-59цс13 від 30.10.2013 року.

До того-ж, матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача у квітні 2017 з пропозицією укласти такий договір та відповідачем зазначені обставини не заперечуються.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо недоведення позивачем належними доказами надання відповідачу житлово-комунальних послуг на суму 15 781 грн. 35 коп. та неспоживання їх відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Складові послуг, їх періодичність та порядок надання споживачам детально розшифровуються в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 та в наказі Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 "Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд".

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування встановлюють ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування заявленої до стягнення суми вартості послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території здійснено позивачем виходячи з площі належного відповідачу приміщення та тарифу, встановленого рішеннями Криворізької міської ради № 419 від 14.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для населення Дзержинського району м.Кривого Рогу" та № 435 від 27.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м.Кривому Розі".

Зокрема, рішенням Криворізької міської ради № 435 від 27.12.2011 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) у м. Кривому Розі" встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) окремо по кожному будинку на рівні, встановленому для населення (п. 1.1). Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено, що управителей житлових будинків зобов'язано здійснювати перерахунки за ненадані або надані не в повному обсязі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до вказаних рішень позивачем здійснено розрахунок наданих відповідачеві послуг із розрахунку площі, власником якої він є, та виставлено останньому рахунки на оплату за спірний період на загальну суму 15 781 грн. 35 коп.

Рахунки містять кількість, ціну та вартість наданих послуг з утримання будинку та прибудинокової території, а зміст послуг, які надавалися у звітному періоді, розшифровані в інформаційних довідках по нарахуванням за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлового приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Хабаровська,6, прим.62.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 №970 Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, підтверджується відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

На підтвердження надання житлово-комунальних послуг за адресою: вул.Хабаровська, 6, м. Кривий Ріг за період з 01.01.2015 по 01.12.2017 позивачем надані картки фактичної собівартості утримання будинку, рахунки на оплату наданих послуг, інформаційні довідки по нарахуванням за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для нежитлового приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Хабаровська, 6, копії первинної документації (наряди завдання та акти виконаних робіт), актів здачі-прийомки виконаних робіт, актів надання послуг підрядними організаціями, актів проведення дератизації тощо.

Надано було позивачем до справи і помісячну інформацію про витрати на утримання житлового будинку, в якій відображаються всі послуги, які було фактично виконано, та за які відповідачу було здійснено нарахування.

Слід також зазначити, що чинним законодавством у сфері надання житлово - комунальних послуг не встановлено обов'язку виконавця складення, погодження та підписання актів виконаних робіт зі споживачами. Так у відповідності до п. 1.2.2 Наказу Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , до складу документації, яка ведеться виконавцями послуг, входять: кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань вентиляції.

Окрім цього, апеляційний господарський суд враховує, що послуги надаються відповідачу не з утримання належного йому на праві власності нежитлового приміщення, а з утримання жилого будинку в цілому та прибудинкової території, а відповідач в силу ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" зобов'язаний пропорційно займаній площі відшкодовувати витрати позивача на ці послуги.

Відсутні у справі і докази, які-б свідчили про звернення відповідача або інших власників нерухомості за адресою: вул.Хабаровська, 6, м. Кривий Ріг до позивача з приводу ненадання житлово-комунальних послуг з обслуговування будинку чи надання їх у неповному обсязі або неналежної якості.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідачу не виставлялися рахунки за надання послуг, які ним фактично не споживаються, внаслідок особливості розташування приміщення (окремий вхід), а саме: прибирання сходових кліток; технічне обслуговування ліфтів; освітлення місць загального користування; енергопостачання ліфтів тощо.

Виходячи з вищенаведених обставин справи у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведення позивачем надання відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: вул.Хабаровська, 6, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у сумі 15 781 грн. 35 коп., а відтак в силу ст.ст. 11, 509, 526, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 19, 20, 26, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги і про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Не приймаються до уваги заперечення апелянта відносно того, що останній не є споживачем наданих послуг, оскільки приміщення, власником якого він є, надане в орендне користування ТОВ РБО Україна та ТОВ Тондо ; залучені до матеріалів справи копії договорів оренди, на які посилається відповідач, не містять даних про те, що сплата послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій належить до обов'язків орендарів, а отже, відповідач, як власник приміщення, має їх сплачувати.

Стосовно обов'язку відповідача здійснювати оплату за послуги, які надаються ТОВ Сітісервіс-КР , слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує. Згідно ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сімісної валсності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласник багатоквартирного будинку - власник квартир або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отже, відповідач є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку та повинен також нести затрати щодо утримання будинку та прибудинкової території.

Дані послуги надавались всьому житловому будинку, а не одноособово відповідачу, всі співвласники житлових і нежитлових приміщень несуть солідарну участь в оплаті за надані послуги залежно від своєї частки у майні будинку.

Стосовно посилання апелянта на ті обставини, що позивачем не надано податкових документів та відсутні підстави встановити правильність нарахування позивачем послуг (з урахуванням ПДВ), слід зазначити, що предметом позову не є податкові зобов'язання сторін та вони не мають розглядатись господарським судом у даній справі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Тондо-Інвест" та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 28.02.2018 відсутні.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 400 грн. слід покласти на останнього.

Керуючись ст. 123, ст. 129, п.1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тондо-Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі №904/10684/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду з підстав, встановлених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 23.05.2018).