Рішення

від 17.05.2018 по справі 812/138/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/138/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Моспанюк Є.С.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 812/138/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - Відповідач, ДПРЧ-27 Головного управління) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 04 січня 2000 року по 05 грудня 2016 року Позивач проходив службу у 27 Державній пожежно- рятувальній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області як старшина служби цивільного захисту. За станом здоров'я Позивача було звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05 грудня 2016 року № 388 св.

Внаслідок встановлення 25% втрати професійної працездатності та причинного зв'язку захворювання із проходженням військової служби, Позивач вважає, що у відповідності до норм Кодексу цивільного захисту України, Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908, набув права на отримання одноразової грошової допомоги в порядку та на умовах, визначених Порядком № 908, в розмірі 25% від трирічного грошового забезпечення.

За розрахунком Позивача одноразова грошова допомога у разі захворювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка підлягає йому до виплати складає суму у розмірі 142331,58 грн (загальна сума нарахованого річного грошового утримання за період з 01.01.2016 по 05.12.2016 з якого утримано страхові внески, складає суму у розмірі 47443,86 грн, відповідно трирічне грошове забезпечення складає суму у розмірі 47443,86 грн х 3 = 142331,58 грн) х 25% = 35582,90 грн.

Позивач звернувся із заявою до відповідача про сплату одноразової грошової допомоги у разі захворювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на що отримав відмову з посилаючись на відсутність документів, підтверджуючих зв'язок захворювання із виконанням службових обов'язків (відповідь додається).

Таку відмову Позивач вважає неправомірною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а.с. 60-63), в якому зазначив таке.

Позивачу було проведено всі необхідні виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту , затвердженої наказом МВС України від 23.04.2015 № 475, з урахуванням календарної вислуги років, необхідної для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 50-ти відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - 20 років 03 місяці 05 днів, на загальну суму 37537,50 грн розрахунок додається.

Позивач у липні 2017 року звернувся із заявою про нарахування та виплату йому належних страхових коштів з дати встановлення страхового випадку з 11.07.2007.

03.08.2017 Позивачу була надана відповідь, в якій зазначено, що Позивач не надав до ДПРЧ-27 Головного управління опис страхового випадку, що стався 11.07.2007 (та не надав підтверджуючих документів, що даний випадок виник під час виконання службових обов'язків). В свідоцтві про хворобу № 596 від 10.11.2016 зазначений випадок також не описується. Лише зазначено, що Позивач в період проходження служби за медичною допомогою звертався з приводу простудних захворювань. Підтвердження причинно-наслідкового зв'язку травми, поранення чи захворювання з виконанням службових обов'язків або проходженням служби до ДСНС не надходило.

Позивач вважає себе хворим з 2003 року (на службу до МНС, ДСНС був прийнятий з 2000 року відповідно до записів трудової книжки). Лікувався самостійно та нерегулярно, періодично приймав знеболювальні препарати без нагляду з боку медичних фахівців.

З посиланням на підпункт 1 пункту 2, пункту 5 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 15.11.2016 № 596 ЛЕК позивачу не встановлено інвалідність третьої групи, а захворювання, не пов'язане з виконанням службових обов'язків.

Таким чином, Відповідач вважає позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 та таким, що не підлягає задоволенню.

У додаткових поясненнях від 15.05.2018 Відповідач зазначив, що у свідоцтві про хворобу від 15.11.2016 № 596 ДЕК та довідці про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 005517 від 26.07.2017 захворювання Позивача пов'язане з проходженням служби, а не безпосереднім виконанням службових обов'язків. В розумінні положення проходження служби, це період під час якого між особою рядового чи начальницького складу укладено контракт з органом цивільного захисту (ДСНС України) про проходження служби. Також зазначив, що розслідування нещасного випадку не проводилось. Тому відсутні підстав для задоволення позову (а.с. 127).

В судових засіданнях Позивач, додатково до обставин, зазначених у позовній заяві пояснив, що з отриманим висновком МСЄК, спочатку, 26.07.2017 звернувся до керівника Відповідача - ОСОБА_3 (на даний час), який пообіцяв розібратись, але через тиждень сказав що не має прав на отримання допомоги. У зв'язку із негативною відповіддю, 28.07.2017 звернувся до Відповідача із заявою, до якої долучив довідку МСЕК, на яку 03.08.2017 отримав лист про відмову у виплаті. Пояснив, що при проходженні щорічних обстежень намагався приховати хворобу шляхом вживання ліків. Обстеження проходив за відповідним направленням керівника ГУ МНС в Луганській області.

Відповідач позов не визнав, зазначив, що направлення на обстеження Позивачу не надавалось, для оформлення допомоги не надавався оригінал довідки МСЕК, розслідування нещасного випадку не проводилось. Зазначив, що не ототожнює поняття отримання захворювання при виконанні обов'язків та проходженні служби. Оскільки відсутня інформація про пов'язаність захворювання саме із виконанням обов'язків відповідно відсутні підстави для виплати допомоги. При цьому визнав, що Позивач має статус учасника бойових дій, був залучений та брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області, був задіяний у розмінуванні.

Сторони надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 149, 151).

З урахуванням вимог статей 194, 205 КАС України, наданих сторонами доказів та пояснень, приймаючи до уваги відповідні заяви, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази у відповідності до вимог статті 90 КАС України, суд дійшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з 04.01.2000 по 05.12.2016 проходив службу в МНС України, ДСНС України, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с. 16).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 05.12.2016 № 388 св Позивача виключено з кадрів ДСНС України та звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних сил з постановкою на військовий облік за пунктом 176 підпункту 3 Положення за станом здоров'я, підстава свідоцтво про хворобу ЛЕК від 15.11.2016 № 596, подання т.в.о. начальника ДПРЧ-27 ОСОБА_4, рапорт ОСОБА_1 (а.с. 17).

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - наказ № 402).

Сторонами визнано, що порядок встановлення ступені втрати працездатності Позивача повинен проводитись в порядку, визначеному Наказом № 402.

10.11.2016 Лікарсько-експертною комісією ГУ ДСНС України у Харківський області були розглянуті документи Позивача, встановлений основний діагноз - гіпертонічна хвороба, та зроблений висновок про пов'язаність захворювання з проходженням військової служби. Відповідачем визнано, що термін військова зазначений враховуючи специфіку закладу та нормативних документів, якими керувались фахівці. Тобто зауважень до терміну військова служба не виникло (а.с. 18, далі - Свідоцтво № 596).

На підставі Свідоцтва № 596 Луганська обласна МСЕК 26 липня 2017 року встановила ступень втрати працездатності Позивача у розмірі 25% внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, результати оформлено довідкою від 26.07.2017 № 005517 (а.с 19, далі - довідка № 005517).

У Відповідача відсутні зауваження щодо оформлення зазначених медичних документів.

Таким чином, згідно із інформацією, зазначеною в довідці ОСОБА_3 12 ААА № 005517, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках первинно по страховці 25 % по свідоцтву про хворобу № 596, причина втрати професійної працездатності - захворювання так , пов'язане с проходженням військової служби, дата страхового випадку 11.07.2007, підстава акт огляду МСЕК № 74-920 (а.с. 19).

У судовому засіданні встановлено та визнано Відповідачем, що інформація про дату настання страхового випадку була зазначено помилково (зазначена дата Постанови № 908), фактична дата співпадає з часом обстеження та визначені 10.11.2016, про що лікарем зроблено відповідне виправлення (а.с. 123).

Згідно із інформацією, наявної в свідоцтві про хворобу № 596, зазначено, що захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби, непридатній до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с. 18).

28.07.2017 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про нарахування та виплати належних страхових коштів з дати встановлення страхового випадку з 11.07.2007, до якої було додано копії документів: довідки МСЕК № 005517, свідоцтва про хворобу № 596, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_1 (а.с. 10).

Суд критично оцінює твердження Відповідача про відсутність направлення Позивача на медичний огляд, оскільки у свідоцтві про хворобу зазначено, що комісія провела розгляд саме на підставі розпорядження начальника ГУ ДСНС України У Луганській області.

Листом від 03.08.2017 № 294 Відповідач відмовив Позивачу у нарахуванні допомоги з посиланням на відсутність підстав для проведення виплати (а.с. 11-12).

Суд критично оцінює твердження Відповідача про неподання Позивачем оригіналу довідки МСЕК та необхідних документів, оскільки у заяві від 28.07.2017, зареєстрованою уповноваженою особою Відповідача, зазначено про долучення необхідних документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту, їх права та обов'язки визначаються Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про затвердження дисциплінарного статуту служби цивільного захисту , Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою КМУ від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення № 593).

Згідно з Положенням, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом, приймають присягу служби цивільного захисту і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання, а також належать до персоналу (кадрів) ДСНС України. Статус їх підтверджується службовим посвідченням тощо.

Пунктом 15 Положення встановлено склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, який поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий, яким присвоюються спеціальні звання.

Згідно з частиною четвертою пункту 15 Положення до молодого начальницького складу відносяться молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 затверджений Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 908 - грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі травми або поранення, захворювання без настання інвалідності, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, у розмірі, який визначається з урахуванням ступеня втрати працездатності у відсотках трирічного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 ПКМ № 908 розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Зазначений пункт не лише загальний визначає розмір допомоги, але розмір допомоги звільнених осіб.

Водночас відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Дана норма кореспондується із частиною другою статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , якою передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Кодекс цивільного захисту України, Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей , постанова Кабінету Міністрів України № 1294 по іншому визначають елементи грошового забезпечення, ніж Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту № 908, який звужує перелік виплат, які складають грошове забезпечення.

Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи частину 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту повинен застосовуватися правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання пріоритетним є Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей .

З системного аналізу вищезазначених правових норм слідує, що у разі настання хвороби, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених Порядком № 908 в розмірі 25 % від трирічного грошового забезпечення, яке відповідно до Постанови № 1294, складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом МНС від 18.08.2006 № 540 затверджено Інструкцію про порядок розслідування, ведення обліку нещасних випадків в органах і підрозділах МНС України (далі - Наказ № 540).

Пунктом 2.2 Наказу № 540 передбачено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника.

Звернення Позивача із заявою від 28.07.2017 суд розцінює як повідомлення потерпілого про нещасний випадок.

На виконання пункту 2.3 Наказу № 540 керівник органу і підрозділу МНС України, одержавши повідомлення про нещасний випадок не призначив письмовим наказом комісію із розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.

Враховую, що Відповідач не виконав обов'язок з призначення службового розслідування, суд критично оцінює його посилання на відсутність розслідування.

Пунктом 5 ПКМ № 908 визначений перелік документів та умов виплати одноразової грошової допомоги.

Враховуючи, підстави відмови Відповідача у задоволені заяви Позивача від. 28.07.2017 та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем були надані документи необхідні для нарахування допомоги.

Згідно з довідкою від 05.01.2018 № 6, виданою 27 ДПРЧ ГУ ДСНС України у Луганській області, загальна сума нарахованого річного грошового утримання за період з 01.01.2016 по 05.12.2016, з якого утримано страхові внески, складає суму у розмірі 47443,86 грн. Відповідно трирічне грошове забезпечення складає суму у розмірі 47443,86 грн х 3 = 142331,58 грн. З урахуванням підпункту 1 пункту 2 Порядку № 908 одноразова грошова допомога у разі захворювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, яка підлягає виплаті мені складає суму у розмірі 142331,58 грн х 25% = 35582,90 грн.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання вимог статей 77, 78 КАС України Відповідач не довів правомірність своїх дій та відсутність підстав для задоволення позову, а також не спростував надані Позивачем докази.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що Відповідач діяв в порядку та у спосіб визначений Законом.

З урахуванням зазначеного позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється в наслідок їх відсутності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (92200, Луганської області, селище міського типу Білокуракине, вулиця Лугова, будинок 3) до 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (92200 Луганська область, селище міського типу Білокуракине, вулиця Центральна, буд. 115) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі захворювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Стягнути з 27 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (код ЄДРПОУ 38016085, адреса: 92200, Луганська області, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Центральна, будинок 115) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: 92200, смт. Білокуракине, вул. Лугова, буд. 3) одноразову грошову допомогу у разі захворювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у розмірі 35582 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривні 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду або через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5