Ухвала

від 23.05.2018 по справі 826/7892/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 23 травня 2018 року                              м. Київ                              № 826/7892/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянська Я.І., ознайомившись із заявою і доданими до неї матеріалами за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Приватного підприємства "АКСА-М-2" про про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків , ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва 22.05.2018 року об 11 год. 53 хв.  надійшла заява Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980) про підтвердження обґрунтованості  адміністративного арешту майна платника податків - Приватного підприємства "АКСА-М-2" (код ЄДРПОУ 32669237). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва  від 22.05.2018р. заяву позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви до 12:00 год. 23.05.2018р. Також, вищезазначеною ухвалою було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. 23.05.2018р. об 11:12 год. до суду надійшла заява на усунення недоліків в якій заявник просив звільнити його від сплати судового збору або продовжити строк на усунення недоліків. Ознайомившись із клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч. 1 ст. 133 КАС України) Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Також, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З вищевикладеного вбачається, що  податкові органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.   Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 січня 2018 року у справі №К/9901/12/18, від 12 січня 2018 року №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18. При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Щодо клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків, суд зазначає таке. Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Згідно з ч. 3 ст. 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Відповідно до ч. 6 КАС України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. З огляду на доводи позивача про те, що ГУ ДФС України у м. Києві складено та подано до ГУ ДКСУ у м. Києві платіжне доручення на сплату судового збору в сумі 1762, 0 грн., однак станом на 23.05.2018р. вказане платіжне доручення  з відміткою про його виконання банком до  ГУ ДФС України у м. Києві  не повернулось, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Однак,  враховуючи особливості порядку та строків розгляду такої категорії справ, суд приходить до висновку про те, що строк на усунення недоліків поданої заяви необхідно продовжити до 15:00 год. 23.05.2018р. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 77, 133, 169  КАС України, суд, У Х В А Л И В : 1.У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві  про звільнення від сплати судового збору відмовити. 2. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві  про продовження строку на усунення недоліків - задовольнити. 3. Продовжити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк на усунення недоліків поданої заяви до 15:00 год. 23.05.2018р. Ухвала набирає законної сили у порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та  оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                           Я.І. Добрянська