Рішення

від 22.05.2018 по справі 815/1144/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1144/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райн-Уа до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0033271207 від 27.02.2018; стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ № 9240783194 за жовтень 2017 р. в розмірі 19418 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Райн-Уа (далі - ТОВ Райн-Уа ) зазначив, що відображені в акті перевірки від 18.01.2018 № 94/15-32-12-07/38794517 висновки щодо виявлених порушень, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, містять відомості, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустимими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Так, перевіркою встановлено безпідставне заявлене ТОВ Райн-УА бюджетне відшкодування з ПДВ, зокрема в порушення п.200.1 абз. б) п.200.4 ст.200, ст.44 ПК України, у зв'язку із чим спірним податковим повідомленням-рішенням відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 р. Втім, фактично перевірка не проводилась, так як на момент прибуття співробітника податкового органу за податковою адресою ТОВ Райн-УА представника платника податків не було. Охоронець території, де розміщений офіс ТОВ Райн-УА , підтвердив співробітнику податкового органу те, що Товариство орендує на цій території приміщення. Однак перевіряючим безпідставно складено акт про незнаходження ТОВ Райн-УА за податковою адресою, на підставі чого в подальшому безпідставно відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ. Зважаючи на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 21.03.2018 позовна заява залишена без руху через низку недоліків, які усунуті поданою 06.04.2018 представником позивача заявою із додатками.

Ухвалою судді від 10.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження на 26.04.2018 о 11:00 год.

26.04.2018 розгляд справи відкладено для надання можливості представнику відповідача підготувати відзив на позовну заяву до 17.05.2018 о 11:00 год.

14.05.2018 до канцелярії суду надійшов (вх. № 13332/18) відзив на позовну заяву, згідно якого при здійсненні виходу за податковою адресою ТОВ Райн-УА встановлено відсутність посадових осіб, а також не встановлено офісного приміщення з такою назвою. Крім того, ГУ ДФС в Одеській області не є адміністратором Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування та не є уповноваженою особою на внесення відомостей в останній.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що 15.11.2017 засобами телекомунікаційного зв'язку ТОВ РАЙН-УА подало до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2017 року № 9240783194 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку із розрахунком суми бюджетного відшкодування на суму від'ємного значення - 19418 грн.

З огляду на матеріали справи, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від № 29 від 10.01.2018 року, направлення на проведення перевірки від 10.01.2018 року № 7/12-07 співробітниками податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ РАЙН-УА з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт від 18.01.2018 № 94/15-32-12-07/38794517.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0033271207 від 27.02.2018, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за жовтень 2017 р. на суму 19418 грн. за декларацією від 15.11.2017 № 9240783194.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Зі змісту наказу від 10.01.2018 № 29 вбачається, що правовою підставою для його видання слугували пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, а також доповідна записка в.о. начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 від 15.12.2017 № 362/11/15-32-12-07.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.200.11 ст.200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Отже документальна позапланова перевірка проводиться в разі заявлення платником до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість більше 100 тис. грн., тоді як ТОВ Райн-УА заявлено лише 19418 грн. Відтак, у податкового органу не було підстав для призначення документальної позапланової перевірки на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.

Крім того, відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В свою чергу згідно з п.42.1, п.42.2 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, приступити до проведення позапланової документальної виїзної перевірки перевіряючі можуть після вручення особисто платнику податків (його представнику) наказу про призначення перевірки та направлення.

Однак в даному випадку видані в перший день початку позапланової перевірки -10.01.2018 - наказ № 29 та направлення № 7/12-07 платнику податків вручені не були, що позбавило податковий орган права приступити до проведення перевірки.

У висновку акту перевірки зазначено: в порушення п.200.1 абз. б) п.200.4 ст.200, ст.44 ПК України ТОВ Райн-УА відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 р.

Згідно акту перевірки, 10.01.2018 було здійснено вихід на податкову адресу ТОВ РАЙН-УА Одеська область, с. Молодіжне, вул. Іллічівська, буд.1 з метою проведення документальної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2017 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.11.2017 року №9240783194).

При здійсненні виходу за податковою адресою підприємства встановлено відсутність посадової особи ТОВ РАЙН-УА ОСОБА_2 або його законних (уповноважених) представників; за вказаною адресою не встановлено офісного приміщення з назвою ТОВ РАЙН-УА , про що складено відповідний акт перевірки місцезнаходження платника податків від 10.01.2018 №12/15-32-12-07/38794517, в якому зокрема зазначено про неможливість проведення перевірки.

Власне, через це в п.2.5 розд. 2 Загальні положення акту перевірки зазначено, що під час перевірки не були надані оригінали наступних документів: договори; контракти; первинні документи щодо придбання (одержання) товарів / матеріалів (робіт / послуг); накладні; товарно-транспортні накладні; шляхові листи або інші документи, які підтверджують факт транспортування ТМЦ на адресу ТОВ Райно-УА ; акти виконаних робіт; рахунки-фактури; розрахунки коригування до податкових накладних; довідки про вартість виконаних робіт та затрат; акти прийому виконаних робіт; підсумкові відомості ресурсів; локальні кошториси на роботи; інші документи, що підтверджують операції тощо.

Згідно п.2.6 акту під час перевірки використовувались дані інформаційно-аналітичних систем ДФС: ІТС Податковий блок ; ЄРПН; Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

Аналізом відображення показників задекларованих ТОВ Райн-УА у рядку 20.2.1 (бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку) встановлено: звітній період - жовтень 2017 р., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок (за даними платника) 19418 грн.

Перевіркою правомірності застосування ставок оподатковування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено. Аналізом наявної інформації за даними інформаційних систем ДФС встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є: січень, лютий, травень, липень 2017 р. (причина від'ємного значення - незначні податкові зобов'язання).

Відповідно до п.3.1 акту у зв'язку із ненаданням ТОВ Райн-УА оригіналів документів, зазначених в п.2.5 акту перевірки перевіряючими встановлено порушення вимог п.200.1, абз. б) п.200.4 ст.200, ст.44 ПК України.

Отже судом встановлено, що співробітниками податкового органу виїзна документальна перевірка фактично не проводилась. Натомість згідно пояснень представника позивача, орендоване ТОВ Райн-УА приміщення знаходиться на території під охороною. Під час прибуття 10.01.2018 представника податкового органу (який не надав посвідчення) охоронець повідомив про те, що ТОВ Райн-УА орендує приміщення за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Іллічівська, 1. У зв'язку із відсутністю представників ТОВ Райн-УА на той час за вказаною адресою, охоронець зателефонував директорові ОСОБА_2 і запропонував представнику податкового органу поспілкуватися з керівництвом Товариства, проте останній відмовився.

В даному випадку відсутність представників ТОВ Райн-УА на місці податкової адреси Товариства унеможливило вручення останнім копій наказу та направлення на проведення перевірки та унеможливило проведення такого контрольного заходу. Фактично мав місце недопуск співробітника податкового органу (згідно пояснень представника позивача - охоронцем місця, де ТОВ Райн-УА орендує приміщення) до проведення відповідної позапланової документальної виїзної перевірки, що має інші встановлені законодавством наслідки.

Однак перевіряючим, за умови неможливості проведення перевірки, про що ним зазначено в акті від 10.01.2018 №12/15-32-12-07/38794517, та за відсутності фактичного проведення перевірки, складено акт про результати такої перевірки.

У постановах Верховного суду України (№ 21-425а14 від 27.01.2015 р., № 826/5689/13 від 09.02.2016 та від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14) міститься висновок про те, що невиконання вимог ПК України щодо призначення та проведення перевірки (в т.ч. вручення платнику податків наказу про проведення перевірки) призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Тобто у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

У свою чергу висновок ВСУ має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, таку ж правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.01.2018 (К/9901/1367/18 804/12558/14) по справі № 804/12558/14 за позовом Державного підприємства Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення.

Відтак, за встановлених судом обставин невиконання відповідачем вимог Податкового кодексу України щодо проведення перевірки ТОВ Райн-УА , останні не можуть мати правових наслідків, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття спірного акту індивідуальної дії, про що неодноразово слушно зауважували суди найвищих інстанцій у відповідних податкових спорах.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. З точки зору принципу забезпечення довіри громадян до держави, право на адекватну поведінку державного органу та правової визначеності має забезпечуватися не через оцінку його сутності, а через оцінку засобів захисту цього права.

Суд зазначає, що спосіб, в який діяв податковий орган як під час призначення/проведення перевірки та за її наслідками, так і в ході судового розгляду справи, свідчить про нехтування базовими принципами податкового законодавства, ігноруванні визначеного законодавством порядку здійснення податкового контролю, відсутність адекватної відповіді на доречні та важливі аргументи та доводи позивача стосовно відсутності фактичного підґрунтя для таких контрольних заходів та їх наслідків, упередженості та порушення процедури податкового контролю. Зазначені обставини, в свою чергу, призвели до прийнятті безпідставного податкового повідомлення-рішення та надмірного податкового навантаженням на платника податків без належних та законних підстав для цього.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, за результатами якої податковим управлінням прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, покладені в основу податкового повідомлення-рішення № 0033271207 від 27.02.2018 обставини визнаються судом неправомірними, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Поряд із тим, не підлягає до задоволення позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Райн-УА суми бюджетного відшкодування в розмірі 19418 грн. за жовтень 2017 р., оскільки вказана вимога заявлена передчасно та всупереч встановленого ПК України порядку відшкодування ПДВ, згідно якого виплаті передує внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів, узгодження відповідних сум та, власне, саме повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги сплачений позивачем згідно платіжних доручень від 15.03.2018 № 11, від 06.04.2018 № 12 судовий збір в розмірі 3524 грн., позивачу у відповідності до ч.3 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області судові витрати в розмірі 1762 грн. - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Райн-Уа (67840, Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Іллічівська, 1; 38794517) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0033271207 від 27.02.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райн-УА судові витрати у розмірі 1762 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.05.2018.

Суддя І.В. Завальнюк

.