Постанова

від 23.05.2018 по справі 820/3132/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2018 року

Київ

справа №820/3132/17

адміністративне провадження №К/9901/39828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року (суддя Шляхова О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (головуючий суддя Калитка О.М., судді Кононенко З.О., Бондар В.О.) у справі за поданням Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2017 року Головне управління ДФС у Харківській області (далі - Управління) звернулось до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення начальника Управління від 26 липня 2017 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2017 року подання залишено без руху в зв'язку з його невідповідністю приписам статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674), оскільки до нього не додано доказів сплати судового збору в сумі 1600,00 грн., та надано Управлінню строк до 11 год. 00 хв. 28 липня 2017 року для усунення зазначеного недоліку.

Копію ухвали суду надіслано Управлінню факсимільним зв'язком 27 липня 2017 року о 10 год. 32 хв., що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом, крім того, її зміст доведено до нього телефонограмою 27 липня 2017 року об 11 год. 10 хв. (прийняла ОСОБА_1.).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, подання, на підставі абзацу 2 частини 4 статті 183-3 КАС України, повернуто Управлінню у зв'язку з неусуненням останнім у встановлений судом строк його недоліку.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та передчасність їх висновків про неусунення недоліків подання (адже судовий збір податковим органом було сплачено 28 липня 2017 року), просив постановлені судами ухвали скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод рентгенівського обладнання "Квант" письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надало.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом було віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкривала стаття 10 цього Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів врегульовано статтею 183-3 КАС України, за змістом пункту 2 частини 1 якої провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно із частиною 3 статті 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години , для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів (абзаци 1 та 2 частини 4 статті 183-3 КАС України).

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Отже, виходячи зі змісту наведеної статті, законодавцем встановлено дуже стислі строки як для звернення органів доходів і зборів з поданням, так і для його розгляду судом, а також чітко передбачено, що строк для усунення недоліків подання (в разі їх наявності) в будь-якому випадку не може перевищувати 24 годин.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674, відповідно до статті 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

При цьому, вказаний Закон подання податкових органів не вiдносить до об'єктiв, за якi судовий збiр не справляється, а органи Державної фiскальної служби України - до осiб, для яких встановлено пiльги щодо сплати судового збору.

Згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674 (в редакції, що діяла на момент звернення з поданням) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено в розмірі 1600 гривень.

Як вже вказувалось в цій постанові, при зверненні Управління до суду з поданням, останнім не було додано до нього доказів сплати судового збору в сумі 1600, 00 грн., в зв'язку з чим воно було залишено без руху із наданням можливості усунути недолік до 11 год. 00 хв. 28 липня 2017 року.

При цьому, судом вжито всіх належних заходів з метою невідкладного повідомлення позивача про суть встановленого недоліку та шлях його усунення.

Втім, у встановлений судом строк позивачем доказів сплати судового збору суду подано не було.

Твердження ж Управління про передчасність постановленої судом ухвали від 28 липня 2017 року про повернення подання з огляду на те, що судовий збір в сумі 1600, 00 грн. було ним сплачено 28 липня 2017 року, обґрунтовано не взяті до уваги апеляційним судом, оскільки строк для усунення недоліку подання Харківський окружним адміністративним судом було встановлено не протягом всієї доби 28 липня 2017 року, а в межах передбаченого абзацом 1 частини 4 статті 183-3 КАС України двадцятичотирьохгодинного строку - саме до 11 год. 00 хв. 28 липня 2017 року.

Проте доказів того, що платіжне доручення №2030 від 28 липня 2017 року Управлінням було подано суду до закінчення наданого йому для цього строку ані суду апеляційної, ані касаційної інстанції надано не було.

Враховуючи викладене та зважаючи, що, як вже зазначалось, подання Управління не відповідало вимогам статті 183-3 КАС України та Закону №3674 (внаслідок відсутності документа про сплату судового збору в належному розмірі) й у встановлений судом строк останнім цього недоліку не усунуто, касаційний суд вважає, що воно обґрунтовано повернуто ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року (залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року).

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на відсутність підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права при ухваленні судових рішень, підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду