Постанова

від 17.05.2018 по справі 594/366/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/366/17Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/789/78/18 Доповідач - Загорський О.О. Категорія - 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Ткач З. Є., Ходоровський М. В.,

секретар судового засідання - Панькевич Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 594/366/17 за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР" - ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 року, ухваленого суддею Зушман Г.І., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ ЦЕНТР" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщівська аграрна компанія" про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2017 року ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.05.2009 року між ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,29 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 10.12.2009 року, з переважним правом орендаря на його поновлення.

Позивач вказує, що протягом строку дії договору належним чином виконував його умови та виконав усі передбачені в договорі умови для його поновлення, а саме: до закінчення строку договору двічі, 5 березня та 7 серпня 2014 року, надсилав на адресу орендодавця листи-повідомлення з проектами додаткових угод про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, після закінчення строку дії договору оренди; продовжував використовувати земельну ділянку та виплатив орендодавцю орендну плату.

01.06.2015 року ОСОБА_2 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ТзОВ «Борщівська аграрна компанія» , який було зареєстровано в 2015 році в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Посилаючись на наведені обставини, вказуючи, що ним було повністю дотримано вимоги, зазначені в частинах першій-третій Закону України «Про оренду землі» , на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.06.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ «Борщівська аграрна компанія» і визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 10.05.2009 року, який уклали між ОСОБА_2 та ТзОВ «МРІЯ ЦЕНТР» .

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 14.11.2017 року в задоволенні позову ТзОВ «МРІЯ ЦЕНТР» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги товариства, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що у ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" є всі необхідні умови для поновлення договору оренди землі на попередніх умовах, виходячи з переважного права, яке передбачено умовами договору та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Не погоджується з висновками суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Вважає достатнім доказом письмового повідомлення орендодавця список на відправлення простих відправлень з відбитком поштового штемпеля ПАТ «Укрпошта» .

Зазначає, що помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використання сільськогосподарської техніки, акти розподілу земельних ділянок по посівних площах на території Циганської сільської ради, акти виконаних робіт з додатками, статистична звітність та сплата орендної плати, не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки.

ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

В відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Борщівська аграрна компанія» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Вказує, що списки простих поштових відправлень, більше 300 листів та проставленням штемпелю невідомого поштового відділення, яке не мало повноважень згідно Правил №270 на проставлення цього штемпелю, не є належним доказом надіслання поштових листів з повідомленням орендодавця про намір продовження договору оренди.

Щодо дати відправлення 05.03.2014 року надано копію касового звіту, з якого вбачається, що в цей день не відбулось отримання для пересилання більше 300 простих поштових відправлень. Вкладення до листа можливе лише при відправленні листа з оголошеною цінністю з відповідним описом вкладення і з обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення (п.59, п.61 Правил №270).

Копії листів-повідомлень з пропозицією поновлення договору оренди від 04.03.2014 та від 07.08.2014 року, з відтисками факсимільного відтворення підпису ОСОБА_3 є неналежним чином оформленим документом, не підписаним уповноваженою особою товариства, а тому не може бути повідомленням орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Направлення не підписаної додаткової угоди не є пропозицією на її укладення, оскільки не містить наміру ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" вважати його зобов'язаним у разі погодження на умови додаткової угоди. Зазначає, що позивач не уклав додаткової угоди з відповідачем, а також не виконав вимог закону щодо звернення протягом місяця після спливу строку дії договору до власника землі із пропозицією укласти додаткову угоду.

Учасники судового процесу будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились.

Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі і позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, та отримання орендодавцем такого повідомлення, а також з недоведеності обставин продовження користування земельною ділянкою, а відтак - не знайшло свого підтвердження порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі з власником земельної ділянки на новий строк. Умови за договором укладеним між ОСОБА_2 та ТзОВ «Борщівська аграрна компанія» є більш вигіднішими для орендодавця, ніж умови, визначені попереднім договором, укладеним з позивачем.

Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони вмотивовані і ґрунтуються на матеріалах справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ЯБ №817477, виданого 26.01.2006 року Борщівською районною державною адміністрацією, являється власником земельної ділянки кадастровий номер 6120886800:01:001:0026, площею 1,29 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (а.с.8).

10.05.2009 року між ТзОВ "МРІЯ ЦЕНТР" та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,29 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 10.12.2009 року (а.с.7).

Умовами договору (пункт 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 384,74 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

01.06.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Борщівська аграрна компанія» укладено договір оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки строком на 7 років (а.с.159-161). Державну реєстрацію договору проведено 07.07.2015 року (а.с.15).

Умовами оспорюваного договору встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік у грошовій формі, або в натуральній формі 1000 кг зерна.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі» .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі» , яка фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Відмовляючи в задоволенні повних вимог ТзОВ «МРІЯ ЦЕНТР» суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та з урахуванням вищезазначених вимог закону дійшов вірного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Аналогічний висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (№ 6-3цс15), 10 червня 2015 року (№6-70цс15), 23 березня 2016 року (№6-146цс16), 13 квітня 2016 року (№6-2027цс15) та інші на які послався суд ухвалюючи рішення.

Не суперечать йому й постанови Верховного Суду України від 23 листопада 2016 року (№ 6-2540цс16) та 6 вересня 2017 року (№6-2539цс16) проте в них встановлені інші фактичні обставини, зокрема те, що товариство з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі дотрималось процедури та строків передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі»

Відповідає вказаний висновок і позиції ОСОБА_4 Верховного Суду в справі № 594/376/17-ц, у подібних правовідносинах, розгляд якої був підставою для зупинення провадження у даній справі.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга ТзОВ «МРІЯ ЦЕНТР» підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення у справі - без змін.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги, про повідомлення ОСОБА_2 про намір поновлення договору оренди землі, з наступних підстав.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_2 отримано лист-повідомлення від ТОВ «МРІЯ ЦЕНТР» про наміри поновити договір оренди землі з додатковою угодою і вона була обізнана з наміром позивача продовжити договірні відносини.

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими складання списків на відправлення простих поштових відправлень по Україні та проставлення на таких списках підпису працівника поштового зв'язку та відбитку штемпеля не передбачено.

Абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення

- це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Факт надсилання та отримання відповідачем листа-повідомлення, надісланого засобами поштового зв'язку, може підтверджуватись підписом останнього.

Доводи апелянта про безпідставність висновку суду щодо направлення листа-повідомлення з проектом додаткової угоди саме рекомендованим реєстровим відправленням, а не простою кореспонденцією, колегією суддів оцінюються критично, оскільки сторони у договорі оренди земельної ділянки (у п. 8) передбачили обов'язок орендаря письмово повідомляти орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію (у чинній на час укладення договору оренди ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відсутній такий обов'язок), який є обов'язковим для виконання орендарем та що Правила надання послуг поштового зв'язку передбачають вручення під розписку лише реєстрових поштових відправлень.

Суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив списки на відправлення простих поштових відправлень по Україні, в яких зазначено ОСОБА_2, оскільки у вказаних документах не вказано з якого відділення поштового зв'язку відправлено документи, зазначені у списках, а також посада та прізвище працівника поштового зв'язку, який прийняв такі відправлення. Поштовий штемпель, наявний на вказаних документах, не чіткий, розмитий, на ньому відсутнє місцезнаходження поштового відділення (а.с. 52-63).

Як вбачається із листа Тернопільської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 05.09.2017 року №301-31/1-482 згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) у надходженні до відділення поштового зв'язку Оришківці ТД ПАТ "Укрпошта" не значаться. Надати інформацію про відправлення за 07 серпня 2014 року - четвер неможливо, оскільки цей день у даному відділенні поштового зв'язку був вихідним.

Згідно правової позиції Верховного Суду України висловленої в постанові від 13.04.2016 року у справі № 6-2988цс15 під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції вірно визнав списки простих поштових відправлень, долучених позивачем до матеріалів справи, недопустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів суду того, що по закінченню строку договору продовжував користуватись земельною ділянкою ОСОБА_2, з наступних підстав:

- Позивач вказує, що земельна ділянка ОСОБА_2 оброблялась згідно акту розподілу земельних ділянок від 01.04.2015 року (а.с. 35);

- З матеріалів справи слідує, що поле, до якого увійшла земельна ділянка ОСОБА_2 TY5 засіяне соєю;

- Позивач подає докази обробітку вказаного поля в 2015 році, однак не надає доказів того, що позивач засівав поле TY5 соєю, не надано доказів витрат з насіння і садивного матеріалу;

- Факт входження ділянки ОСОБА_2 до поля TY5, не свідчить про те, що така ділянка оброблялась, оскільки згідно акту розподілу земельних ділянок від 01.04.2015 року (а.с. 35) поле TY5 містило 12 земельних ділянок;

Суд першої інстанції зробив вірний висновок про недоведеність обставини про факт продовження використання земельної ділянки відповідача після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного права орендаря на власний розсуд.

Для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема, одним із яких є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування і є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим. Орендар не повідомив ОСОБА_2 про намір продовження договірних відносин, як це передбачено в п. 8 договору оренди і не звернувся до суду по закінченню місячного строку за захистом свого права на укладення додаткової угоди на умовах, які викладені в тексті вказаної угоди.

Власник землі вправі розпоряджатись на свій розсуд належною йому земельною ділянкою.

ОСОБА_2 на час укладення оспорюваного договору оренди землі мала правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений нею з ТзОВ «МРІЯ ЦЕНТР» є припиненим з 10 грудня 2014 року у зв'язку із закінченням строку його дії, оскільки позивач не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі в порядку, який визначено договором та уточнено новою редакцією ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» .

Інші докази та обставини, на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Як вказано в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10.02.2010 року Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вказане, наявні докази в матеріалах справи колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ЦЕНТР» залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2017 залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах понесених ними витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 травня 2018 року.

Головуючий

Судді