Ухвала

від 25.04.2018 по справі 911/343/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"25" квітня 2018 р. Справа № 911/343/16

за заявою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» , м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітард»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейпфрут»

про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу

В межах провадження у справі про банкрутство № 911/343/16

Суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/343/16 за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2016 р.

27.11.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області ПАТ «Українська інноваційна компанія» подано заяву про спростування майнових дій ТОВ «Оленерго» , шляхом визнання недійсним рішення про вихід ТОВ «Оленерго» зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» за його бажанням у зв'язку з продажем 100% частки ТОВ «Оленерго» в статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» ТОВ «Вітард» , яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Грейпфрут» від 14.08.2015 р., визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» від 12.08.2015 р., який укладено між ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2017 р. прийнято до розгляду заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу в межах справи № 911/343/16 про банкрутство ТОВ «Оленерго» , розгляд заяви призначено на 07.02.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2018 р. розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 28.02.2018 р., встановлено строк для подання відповідачами відзивів на заяву з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень - до 26.02.2018 р. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, попереджено відповідачів, що у разі ненадання ними відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, роз'яснено заявнику, що в строк до 28.02.2018 р. він має право надіслати суду відповідь на відзиви, у разі наявності таких, копію якого направити відповідачу, докази чого надати суду, попереджено учасників справи про те, що у разі неможливості виконання вимог цієї ухвали, необхідно подати письмову заяву (клопотання) із зазначенням причин.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2018 р. розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 04.04.2018 р.; витребувано у ТОВ «Грейпфрут» оригінал протоколу загальних зборів № 8 від 14.08.2015 р.; витребувано у ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» оригінали договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 12.08.2015 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2018 р. закрито підготовче провадження, призначено заяву про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу до розгляду по суті в судовому засіданні на 25.04.2018 р.

10.04.2018 р. на адресу суду від заявника надійшло клопотання про долучення доказів з долученою до нього копією статуту ТОВ «Грейпфрут» .

В судове засідання з'явився лише представник заявника, представники відповідачів не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвали суду у даній справі було направлено на адреси місцезнаходження відповідачів, згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отже судом належним чином повідомлено відповідачів про місце, дату та час розгляду даного спору.

Відповідно до частин першої та третьої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що згідно з положеннями п. 3 частини другої ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами за відсутності представників відповідачів та відзивів на заяву про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Розглянувши заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення присутнього представника заявника, господарський суд

встановив:

Заява ПАТ «Українська інноваційна компанія» про спростування майнових дій, шляхом визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу обґрунтована тим, що одноособовим учасником ТОВ «Грейпфрут» (код ЄДРПОУ 33888940) - ТОВ «Оленерго» 14.08.2015 р. прийнято рішення про виключення ТОВ «Оленерго» зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» за його бажанням, у зв'язку з продажем 100 % його частки в статутному капіталі Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітард» , яке оформлено протоколом № 8 від 14.08.2015 р. 12.08.2015 року, між ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB «Грейпфрут» , відповідно до умов якого ТОВ «Оленерго» зобов'язується передати у власність ТОВ «Вітард» корпоративні права у розмірі 100 % статутного капіталу що еквівалентно 800000,00 грн. Водночас, відповідно до п. 1.4. договору про продаж корпоративних прав вартість частки, яка продається оцінюється сторонами в розмірі 500,00 грн. Таким чином, відчуження 100% корпоративних прав ТОВ «Грейпфрут» з часткою статутного капіталу у розмірі 800000,00 грн., відбулось, на думку заявника, за ціною, що є значно нижче від ринкової вартості.

Враховуючи наведене, заявник, посилаючись на приписи статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» просить суд спростувати майнові дії ТОВ «Оленерго» шляхом визнання недійсним рішення ТОВ «Оленерго» про вихід останнього зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» за його бажанням у зв'язку з продажем 100% частки ТОВ «Оленерго» в статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТАРД» , яке оформлено протоколом № 8 від 14.08.2015 р. та визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» від 12.08.2015 р., який укладено між ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» .

Відповідно до частини першої ст. 167 ГК України та пп. 14.1.90 ПК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 147 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У п. 2.12 роз'яснень Вищого господарського суду України, які викладено у постанові Пленуму від 25.02.2016 р. № 4 зазначено, що рішення загальних зборів (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватись положення ст. 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цими підставами для визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства.

Як вбачається з протоколу та договору купівлі-продажу корпоративних прав, від імені ТОВ «Оленерго» діяв ОСОБА_1 - фінансовий директор, що діяв на підставі Статуту. Однак, слід зазначити, що статутними документами Товариства та відомостями відображеними в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не передбачено право другого підпису, окрім директора. Водночас, протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Оленерго» за № 46 від 06.08.2016 року було прийнято рішення про надання фінансовому директору Товариства - ОСОБА_1 повноважень лише на внесення змін до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Статутом ТОВ «Оленерго» п. 11.4. та 11.5. передбачено, що органами управління Товариством є вищий орган управління, виконавчий орган та контролюючий, водночас вищим органом є Загальні збори. Згідно п. 11.10 виконавчим органом є директор. Пунктом 11.12 передбачено, що директор розпоряджається майном Товариства, укладає договори (правочини) лише за попередньої згоди загальних зборів.

Вказані обставини, що стосуються повноважень ОСОБА_1 - фінансового директора ТОВ «Оленерго» , встановлено під час розгляду в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Оленерго» заяви розпорядника майна ТОВ «Оленерго» про спростування майнових дій ТОВ «Оленерго» шляхом визнання недійсним рішення ТОВ «Оленерго» про вихід останнього зі складу учасників ТОВ «Ніса» за його бажанням у зв'язку з продажем 100% частки ТОВ «Оленерго» в статутному капіталі ТОВ «Ніса» Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІТАРД» , яке оформлено протоколом № 18 від 06.08.2015 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ніса» від 06.08.2015 р., який укладено між ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» (ухвала суду від 13.09.2017 р.). Отже, вказані обставини в силу вимог статті 75 ГПК України не потребують доказуванню.

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що за цим Законом можуть визначатися недійсними не лише правочини, але й спростовуватись майнові дії боржника.

Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документа будь - якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов'язаного з волевиявленням боржника як суб'єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.

Отже, спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорювання фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішення власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених ч. 1 цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

З огляду на вищенаведене, метою застосування спростування майнових дій є не спростування саме по собі, а повернення до ліквідаційної маси певного майна.

Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що твердження заявника відносно здійснення відчуження майна товариства - боржника за оспорюваним договором і, як наслідок, виключення ТОВ «Оленерго» зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» , було вчинено за значно заниженою вартістю є обґрунтованими, з огляду на таке:

Згідно з умовами договору продажу частки в статутному капіталі від 12.08.2015 р., укладеного між ТОВ «Оленерго» (учасник ТОВ «Грейпфрут» , який володіє 100% статутного капіталу товариства; продавець) та ТОВ «Вітард» (покупець) продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати покупцеві свої корпоративні права, пропорційні його частці у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» , а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названі корпоративні права (п.1.1. договору).

Ціна продажу встановлена сторонами в договорі складає 500,00 грн. (п. 1.4.).

Разом з тим, статутний капітал - це зареєстрований у встановленому законом порядку та закріплений в установчих документах грошовий еквівалент майна, яке повинно бути передане підприємству у власність у вигляді внесків для забезпечення його господарської діяльності та як сплата його учасниками отриманих ними майнових прав.

Так, розмір статутного капіталу ТОВ «Грейпфрут» згідно відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становить 800000,00 грн.

Водночас, ТОВ «Вітард» , купуючи частку у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» за ціною 500,00 грн., набуло право власності на статутний капітал ТОВ «Грейпфрут» , що становить 800000,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відчуження ТОВ «Оленерго» 100% корпоративних прав ТОВ «Грейпфрут» зі статутним капіталом у розмірі 800000,00 грн., відбулось за ціною очевидно нижчою ринкової, що, в тому числі, призвело до недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Зазначене, з урахуванням всіх обставин справи, свідчить, що оспорюваний договір було укладено з метою штучного виведення майна боржника з ліквідаційної маси. Системний аналіз положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора (ч. 1 статті 20 Закону); за позовом розпорядника майна (ч. 9 статті 22 Закону); за заявою комітету кредиторів (ч. 8 статті 26 Закону); за заявою керуючого санацією (ч. 5 статті 28 Закону); за заявою ліквідатора (ч. 2 статті 41 Закону).

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Виходячи з наведеного, матеріалами справи підтверджується, що за оспорюваним договором та згідно з протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Грейпфрут» від 14.08.2015 р. № 8, частка у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» була продана за заниженою ціною. Крім того, вказаний договір підписано не уповноваженою на те особою. Зазначені обставини свідчать, що оспорюваний договір був укладений з метою штучного виведення майна боржника з ліквідаційної маси з метою подальшого ініціювання справи про банкрутство та ухилення у такий спосіб від сплати боргів кредиторам ТОВ «Оленерго» .

З огляду на все наведене вище, суд задовольняє заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» , спростовує майнові дії ТОВ «Оленерго» шляхом визнання недійсним рішення ТОВ «Оленерго» про виключення ТОВ «Оленерго» зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» за його бажанням у зв'язку з продажем 100% частки ТОВ «Оленерго» в статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» ТОВ «Вітард» , яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Грейпфрут» від 14.08.2015 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» від 12.08.2015 р., який укладено між ТОВ «Оленерго» і ТОВ «Вітард» .

На підставі приписів ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 234 ГПК України, ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , суд

ухвалив:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» від 24.11.2017 р. про спростування майнових дій боржника задовольнити.

2. Спростувати майнові дії ТОВ «Оленерго» шляхом визнання недійсним рішення ТОВ «Оленерго» про вихід ТОВ «Оленерго» зі складу учасників ТОВ «Грейпфрут» за його бажанням у зв'язку з продажем 100% частки ТОВ «Оленерго» в статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» ТОВ «Вітард» , яке оформлено протоколом № 8 загальних зборів учасників ТОВ «Грейпфрут» від 14.08.2015 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Грейпфрут» від 12.08.2015 р., який укладено між ТОВ «Оленерго» та ТОВ «Вітард» .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітард» (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 131; код ЄДРПО України 39354017) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А; адреса для листування: 04050, м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-А; код ЄДРПО України 05839888) 1066 (одну тисячу шістдесят шість) гривень 67 копійки судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленерго» (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4Б; код ЄДРПО України 38749914) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А; адреса для листування: 04050, м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-А; код ЄДРПО України 05839888) 1066 (одну тисячу шістдесят шість) гривень 67 копійки судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейпфрут» (07363, Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Валова, 4-А; код ЄДРПО України 33888940) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, 3-А; адреса для листування: 04050, м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-А; код ЄДРПО України 05839888) 1066 (одну тисячу шістдесят шість) гривень 67 копійки судового збору.

6. На примусове виконання даної ухвали суду видати накази.

Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Дата підписання 02.05.2018 р.

Суддя А.В. Лопатін