Постанова

від 22.05.2018 по справі 240/596/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 240/596/17 Номер провадження 22-ц/775/677/2018

Єдиний унікальний номер 240/596/17

Номер провадження 22-ц/775/677/2018 Доповідач Хейло Я.В.

Категорія 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хейло Я.В.,

суддів: Краснощокової Н.С., Мірути О.А.

за участю секретаря: Ситнік Д.Л.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, Староварварівська сільська рада Олександрівського району Донецької області, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом (справа № 240/596/17, головуючий у суді першої інстанції ОСОБА_6),-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про встановлення факту непроживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, скасування свідоцтв про право на спадщину за законом.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є сином ОСОБА_7, яка померла 27.07.2014 року, була зареєстрована і постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За цією ж адресою також зареєстрований його рідний брат, відповідач по справі ОСОБА_3, якій ніколи з матір'ю не проживав.

Після смерті матері відкрилась спадщина на наступне майно: земельну ділянку, площею 4,3162 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області; земельної ділянки, площею 4,8368 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області; право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0187421, виданого 02.08.2012 року Олександрівською районною державною адміністрацією та право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0186840, виданого 08.06.2012 року Олександрівською районною державною адміністрацією.

Незважаючи на те, що він зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проте, з липня 2012 року він постійно проживав разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 за адресою: вул. Южна, будинок № 4, с.Староварварівка, Олександрівського району Донецької області по день її смерті, тому вважає, що прийняв спадщину після її смерті.

Звернувшись, 17.08.2017 року до приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області - ОСОБА_5 для оформлення спадкових прав після померлої, 27.07.2014 р. матері - ОСОБА_7 йому було відмовлено у зв'язку з тим, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та не надав доказів постійного проживання зі своєю матір'ю на день її смерті.

Вважає, що оскільки його рідний брат - ОСОБА_3, фактично на момент смерті матері - ОСОБА_7, разом з нею за адресою: вул. Южна, будинок №4, с. Староварварівка, Олександрівського району Донецької області не проживав, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її смерті не подавав, тому вважається таким, що незаконно отримав свідоцтва про право на спадщину.

Просив суд встановити факт його постійного проживання разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 на час відкриття спадщини; встановити факт того, що його рідний брат - ОСОБА_3 не проживав разом з матір'ю на день її смерті; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 4,8368 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 910; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 15.08.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку, площею 4,3162 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 998; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, 29.01.1974 року народження, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 908; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 909, а також стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати у розмірі 3840,00 грн.

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 12 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зі своєю матір'ю - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у житловому будинку за адресою: вул. Южна, буд. 4, с.Староварварівка, Олександрівського району Донецької області, на час відкриття спадщини - 27.07.2014 року.

В частині спільного не проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі своєю матір'ю - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у житловому будинку за адресою: вул. Южна, буд. 4, с. Староварварівка, Олександрівського району Донецької області на день її смерті, 27.07.2014 року, - відмовлено.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку, площею 4,8368 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 910.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину, видане 15.08.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку, площею 4,3162 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 998.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 908.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 909.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 січня 2018 року в частині задоволення вимог про:

- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зі своєю матір'ю - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у житловому будинку за адресою: вул. Южна, буд. 4, с.Староварварівка, Олександрівського району Донецької області, на час відкриття спадщини - 27.07.2014 року;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку, площею 4,8368 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 910;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, видане 15.08.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на земельну ділянку, площею 4,3162 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Донецька область, Олександрівський район, Староварварівська сільська рада, зареєстроване в реєстрі № 998;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 908;

- визнання недійсним та скасовування свідоцтва про право на спадщину, видане 20.07.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, площею 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстроване в реєстрі № 909;

Просить ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду є незаконним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначає, що він ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав разом з матір'ю за однією адресою. Після смерті ОСОБА_7 ним було прийнято спадщину та отримані свідоцтва на все спадкове майно. Для отримання свідоцтв ним було надано всі документи, які у розумінні діючого законодавства підтверджують факт проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті.

Вважає, що судом безпідставно встановлено факт проживання позивача ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем на момент її смерті 27.07.2014 року. ОСОБА_4 не був зареєстрований разом з матір'ю на момент її смерті. А тому, позивач, якщо бажав прийняти спадщину, повинен був у відповідності до ст.1270 ЦК України в шестимісячний строк звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Поважних причин пропуску шестимісячного строку не вбачається. Відтак, відповідно до ст.1272 ЦК України ОСОБА_4 вважається таким, що не прийняв спадщину.

Стосовно акту про підтвердження факту постійного проживання від 21.08.2017 року відповідач зазначає наступне: акт підписано ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були визначені позивачем як свідки, які можуть підтвердити існування певних обставин, однак, до судового засідання вони не з'явились. Замість них в судове засідання були викликані ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є родичами позивача.

В матеріалах справи наявний акт від 26.10.2017 року про непроживання ОСОБА_4 з липня 2012 року по теперішній час за місцем реєстрації. Суд визнав даний акт неналежним доказом, оскільки особи, які склали цей акт, при допиті їх в якості свідків, надали протилежні показання.

На думку позивача, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки особи які підписали цей акт підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_4 не проживав з матір'ю на момент її смерті.

Також, як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_4, він у 2012 році мешкав у м. Краматорську Донецької області з цивільною дружиною. В цьому ж році в нього народилась дитина, однак після її народження він посварився з тещею та переїхав жити до матері в с. Староварварівка Олександрівського району Донецької області. Після смерті матері ОСОБА_4 налагодив стосунки з тещею та переїхав жити в м.Краматорськ Донецької області. Вважає, що дані обставини ставлять під сумнів правдивість слів ОСОБА_4 про фактичне місце проживання його в с. Староварварівка Олександрівського району Донецької області разом з матір'ю з 2012 року та по день її смерті.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відхилити скаргу та зазначає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі наявні у справі докази та прийшов до законного висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги повністю підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Інші учасники судового розгляду у засідання апеляційного суду не з'явилися. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю відповідає.

Згідно зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом,звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що ОСОБА_4 доведено факт спільного проживання з матір'ю ОСОБА_14 на день її смерті, тому він вважається таким, що прийняв спадщину у розумінні ч.3 ст.1268 ЦК України.

Апеляційний суд, погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що 27.07.2014 року в селі Староварварівка Олександрівського району Донецької області померла ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії І-НО № 988203, виданого 02 серпня 2017 року Виконавчим комітетом Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с. 13, т.1).

Як вбачається з довідки, виданої виконкомом Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області № 404/02-23 від 03.08.2017 року, на момент смерті ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 11, т. 1).

Факт родинних зв'язків між позивачем та померлою підтверджується копією свідоцтва про народження позивача - ОСОБА_4, серії І-НО №745462, де в графі мати зазначено - ОСОБА_7 (а.с.10, т.1).

Факт родинних зв'язків між відповідачем та померлою підтверджується копією свідоцтва про народження відповідача - ОСОБА_3, серії І-КИ №375198, де в графі мати зазначено - ОСОБА_7 (а.с. 68, т.1).

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на належне їй майно, яке складається із: земельної ділянки, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, розміром 4,8368 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староварварівської сільської ради, Олександрівського району Донецької області; земельної ділянки, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, розміром 4,3162 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староварварівської сільської ради, Олександрівського району Донецької області; права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі; права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі.

Згідно відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за № 1194 від 07.07.2017 року, на підставі розпорядження голови Олександрівської РДА за №278р від 17.06.1996 року, на ім'я ОСОБА_15 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДН №0186940 та зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, № 405 від 02.04.2012 року (а.с.76-77, т.1).

Відповідно до відомостей з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою відділу в Олександрівському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за № 1195 від 07.07.2017 року, на підставі розпорядження голови Олександрівської РДА за №278р від 17.06.1996 року, на ім'я ОСОБА_16 був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДН №0187421 та зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 738 від 10.02.1998 року. Право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_7, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2012 року (а.с. 81-82, т.1).

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 06.12.2012 року державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної кантори за реєстраційним номером № 1833, ОСОБА_17, якому належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,84 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:1004, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДН № 082055, виданого 16.09.2002 року Олександрівською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 326/277, заповів своїй доньці - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 86-87, т.1).

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ДН №001192, ОСОБА_7 належить земельна ділянка, площею 4,32 га, розташованої на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 416/367 (а.с. 108, т. 1).

Позивачем ОСОБА_4 17.08.2017 року подано приватному нотаріусу Олександрівського нотаріального округу ОСОБА_5 заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті 27.07.2014 року його матері - ОСОБА_7, на: 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1420388000:01:000:0472, розміром 4,3162 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області; 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1420388000:01:000:1005, розміром 4,3084 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області; 1/2 частину права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0187421; 1/2 частину права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко, Олександрівського району Донецької області, розміром 7,04 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0186940 (а.с. 118, т.1).

Постановою приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Донецької області від 17.08.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частини спадкового майна, яке залишилось після смерті його матері - ОСОБА_7, яка померла 27.07.2014 року, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку встановленого законом для прийняття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно довідки Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області № 350/02-23 від 26.06.2017 року, ОСОБА_7, яка померла 27.07.2014 року на момент смерті проживала і була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 спільно з ОСОБА_3

Згідно довідки № 425/02-23 від 21.08.2017 року, виданої виконавчим комітетом Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, похованням ОСОБА_7, яка померла 27.07.2014 року, займався її син - ОСОБА_4, за свої кошти ( а.с. 15т.1).

Також позивачем надано акт від 21.08.2017 року, з якого вбачається, що з липня 2012 року він проживав разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_7 за адресою: вулиця Южна, буд. 4, с. Староварварівка Олександрівського району Донецької області, по день її смерті - 27.07.2014 року (а.с. 14 т.1, а.с. 25 - т.2).

Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_11 підтвердили факт спільного проживання, пов'язаність спільним побутом ОСОБА_4 з матір'ю по день її смерті.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до роз'яснень викладених у пунктах 2,23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 від 30 травня 2007 року , якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У статті 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом пунктів 3.21., 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину лише у випадку, якщо він проживав разом із спадкодавцем саме за адресою реєстрації спадкодавця.

На підставі наданих сторонами доказів, яким суд дав оцінку у їх сукупності, зокрема показів свідків, пояснень сторін у справі, а також письмових доказів було встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживав без реєстрації по вул. Южна,4 с.Староварварівка , Олександрівського району разом с матір'ю ОСОБА_7 до дня її смерті 27.07.2014 року.

Від встановлення факту постійного проживання позивача разом з його матір`ю станом на час відкриття спадщини, залежить виникнення його спадкових прав та можливість їхньої подальшої реалізації, у зв'язку з чим, суд першої інстанції, оцінивши докази, якими позивач підтверджував факт постійного проживання разом зі спадкодавцем дійшов обґрунтованого висновку про доведення позивачем обставин, які передбачаються диспозицією частини третьої статті 1268 ЦК України та задовольнив позов у цій частині.

Доводи апеляційної скарги в тієї частині, що існує протиріччя між актом про підтвердження факту постійного проживання позивача з померлою від 21 серпня 2017 року та актом від 26 жовтня 2017 року про його не проживання разом з матір'ю правових висновків суд не спростовують, оскільки акт від 21 серпня 2017 року підписаний свідками ОСОБА_8,ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_9 засвідчений печаткою сільського голови та узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, яким суд надав відповідну оцінку (том 2 а.с.23-25)

Відповідно до ст.ст.76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13,ОСОБА_12, ОСОБА_9 також підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_4 разом з матір'ю до її смерті, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення та у суду не має підстав ставити під сумнів їх достовірність.

Посилання у скарзі на неправдивість та неузгодженість у поясненнях самого ОСОБА_4 щодо його фактично місце проживання у період 2012-2014 років також не заслуговують на увагу, оскільки допитаний у якості свідка під присягою ОСОБА_4 підтвердив надані ним пояснення щодо його постійного проживання разом з матір'ю з липня 2012 року до її смерті.

Таким чином, висновок суду про те, що позивач прийняв спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України є правильним та таким, що відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене , суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 12 січня 2018 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді

Повний текст судового рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуючий