Рішення

від 22.05.2018 по справі 805/1429/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. Справа№805/1429/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Приватного підприємства Промбыт про:

- стягнення капіталізованих платежів у сумі 561826,02грн,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2018 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до суду з позовною заявою, яка надійшла на адресу суду 27.02.2018 року з вимогами до Приватного підприємства Промбыт про стягнення на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області капіталізовані платежі у сумі 561826,02грн.

В обґрунтування позову зазначив, що за даними Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.10.2017р. реєстраційна дія № 171 внесено запис про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації відносно Приватного підприємства Промбыт , тому у зв'язку із наявністю у позивача обов'язку щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 765, Управління звернулось до Приватного підприємства Промбыт із заявою про визнання кредитором та стягнення капіталізованих платежів, у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення із вказаною заявою, Управління звернулось до суду з метою стягнення заборгованості в примусовому порядку. на підставі ст.ст.96,105,110-112,1205 ЦК України, ст.ст.11,15,17,36,41-43 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відзиву на позовну заяву від Приватного підприємства Промбыт до суду не надійшло.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.03.2018 року позовну заяву залишено без руху, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2018 року відмовлено у задоволені клопотанн про розгляд справи в режимі відеоконференції, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Приватне підприємство Промбыт (ЄДРПОУ 32258804), відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Промбыт є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 20.10.2017 року, реєстраційна дія № 171, внесено запис про початок процесу проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.(а.с.8)

На підставі зазначеного, відповідач звернувся до підприємства із заявою від 17.11.2017 року № 05-46/04-1821(а.с.17) про визнання кредитором на суму 561826,02 грн., вказана заява, згідно штемпеля поштового зв'язку Укрпошта повернулась із відміткою повертається за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.16).

Для підтвердження наявності у відповідача зобов'язань для розрахунку з потерпілими на виробництві, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок потреби в капіталізації коштів ПП Промбыт для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 30.11.2017р. відносно ОСОБА_1 - розмір щомісячної виплати- 1402,60 грн, потреба в капіталізації коштів 173866,30 грн., потреба на оздоровлення 387959,72 грн., загальна потреба в капіталізації 561826,02 грн.

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом Н-1 про нещасний випадок № 1 від 21.03.2005, щодо ОСОБА_1 стався на ПП Промбыт .

Відповідно виписки з акту огляду у МСЕК № 242849 Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначеног ступінь втарти працездатності 50%.

Постановою Маріупольського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 17.08.2017р. № 0549/3652/365/24 Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати постановлено продовжити потерпілому ОСОБА_1 призначену раніше щомісячну страхову виплату у розмірі 1402,60 грн., виплату проводити з 01.08.2017р. безстроково.

Предметом спору у справі є наявність підстав для стягнення 561826,02 грн. - суми платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві з ПП Промбыт .

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за №765.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Частиною 5 статті 112 ЦК України передбачено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Як вже зазначалось, позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.11.2017р. № 05-46/04-1820 про визнання кредитором на суму 561826,02 грн., однак вказана заява була повернута за закінченням терміну зберігання, судом встановлено, що вказаний документ направлено на юридичну адресу відповідача, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено

Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105), статтею 3 якого визначено наступні принципи соціального страхування: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з ч. 1 сатті 4 Закону № 1105, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105, передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105, страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105, вказаного закону передбачено, що усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідуються, кошти до Фонду сплачуються страхувальником, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідрк заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 765 (надалі - Порядок №765)

Абзацом другого пункту 1 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п.3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

При цьому, суд зазначає, що вимоги Закону №1105 та положення Порядку №765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі №21-156а12, ухвалі Вищого адміністративного суду України 23 листопада 2016 року.

Суд враховує той факт, нормами ЦК України та Закону № 1105, передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи пунктів 1 та 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105.

Крім того, суд звертає звертає увагу на те, що ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Фонду негативно впливає та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 561826,02 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи наведене вище суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої суми капіталізованих платежів є правомірними та обґрунтованими.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати суми капіталізованих платежів не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області про стягнення капіталізованих платежів в сумі 561826,02 грн. в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз..

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5) до Приватного підприємства Промбыт (АДРЕСА_1, 87516) про стягнення капіталізованих платежів- задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Промбыт (ЄДРПОУ 32258804) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРППОУ 41325231) капіталізовані платежі у сумі 561826 (п'ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 02 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.05.2018 року.

Суддя Христофоров А.Б.