Ухвала

від 24.05.2018 по справі 815/2447/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2447/18

                                                   У Х В А Л А

24 травня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпраці в Одеській області до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 10/2», в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 10/2» (пр. Небесної сотні, 10/2, м. Одеса, 65121; код ЄДРПОУ 40510123) шляхом зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 10/2» повністю зупинити експлуатацію ВРУ - 0,4 кВа та ліфта реєстр. № 7602 в будинку за адресою: вул. Маршала Жукова, 10/2, м. Одеса, у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей.

Разом з позовом до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення Одеським окружним адміністративним судом по даній справі.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що відповідно до п. 13 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р., штатний розпис та кошторис апарату Держпраці затверджуються Головою Держпраці за погодженням з Мінфіном. Відповідно до п. 11 цього Положення Голова Держпраці затверджує штатний розпис та кошторис територіальних органів. Враховуючи те, що надходження бюджетних коштів на сплату судового збору затримується, посилаючись на ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 1762 грн.

З урахуванням вимог ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

За приписами ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Зазначене свідчить, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Зазначена позиція також узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року таКреуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивачем на підтвердження обставин, зазначених в обґрунтування клопотання відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не надано до суду жодних доказів.

Таким чином, з аналізу матеріалів адміністративного позову та заявленого клопотання суддею не встановлено підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору, в зв'язку з чим у задоволенні останнього слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 243, 294 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.П. Самойлюк