Ухвала

від 23.05.2018 по справі 826/7983/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

23 травня 2018 року м. Київ № 826/7983/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з заявою у адміністративній справі

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛВОРК" про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 39439980) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з заявою б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛВОРК" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99, ідентифікаційний код 39379749), в якій просить суд:

- відстрочити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві сплату судового збору;

- прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ СТІЛВОРК ;

- скерувати рішення до негайного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів; до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки ст. 283 КАС України не встановлено інше, зазначені правила поширюються і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідною заявою.

Суд відмічає, що з долученого позивачем до заяви б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків фіскального чеку № 0105102659488 від 23.05.2018 не вбачається про направлення відповідачу копії заяви саме б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків і доданих до неї документів.

При цьому, суд звертає увагу позивача на процесуальну можливість надіслання ним заяви та доданих до неї документів на офіційну електронну адресу ТОВ СТІЛВОРК , у випадку її наявності.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Одночасно Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у ст. 5 цього Закону.

Тобто, Закон України "Про судовий збір" передбачає сплату судового збору за подання до суду позовної заяви чи будь-якої іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виходячи зі змісту ст. 283 КАС України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому, відповідно, вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин, заявник зобов'язаний додати до заяви документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом.

При цьому, вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке викладене в заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", органи Державної фіскальної служби України не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач, є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 26.01.2018 у справі № К/9901/854/17.

Водночас, слід зазначити, що до заяви не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які унеможливлюють сплату судового збору заявником.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1 762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1 921 гривня.

Таким чином, Головному управлінню ДФС у м. Києві, за подання вказаної заяви необхідно сплатити судовий у розмірі 1 762,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду доказів:

- направлення відповідачу заяви б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ;

- сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу "Судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд м. Києва".

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 241-243, 248, 283 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Заяву б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк - 24.05.2018 до 17 год. 00 хв. для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:

- доказів направлення відповідачу заяви б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків ;

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

4. Попередити заявника про те, що у випадку не усунення недоліків заяви, остання та додані до неї документи будуть повернуті на підставі ч. 3 ст. 283 КАС України.

5. Про постановлення даної ухвали негайно повідомити заявника.

Відповідно до положень ст. 253 та ч. 1 ст. 294 КАС України, ухвала про залишення звернення (подання) без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя К.С. Пащенко