Постанова

від 26.06.2018 по справі 826/7983/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7983/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Пащенко К.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 25 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛВОРК про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2018 року, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач ГУ ДФС у м.Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з заявою б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків до Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛВОРК (адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99, ідентифікаційний код 39379749) (далі - відповідач, ТОВ СТІЛВОРК ), в якій просить суд:

- відстрочити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві сплату судового збору;

- прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ СТІЛВОРК ;

- скерувати рішення до негайного виконання.

В якості підстави для звернення до суду із цією заявою зазначено, що посадова особа ТОВ СТІЛВОРК , а саме представник за довіреністю ОСОБА_2, відмовив у допуску посадових (службових) осіб ДФС до проведення документальної планової виїзної перевірки, а також відмовив у наданні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, інших документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів) до перевірки ТОВ СТІЛВОРК , у зв'язку з чим складено акт від 21.05.2018 № 722/26-15-14-02-05 про не допуск до проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача.

Також, відповідно до вимог п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України, вручено під підпис представнику суб'єкта перевірки другий примірник акта про не допуск до проведення документальної планової виїзної перевірки від 21.05.2018 № 722/26-15-14-02-05, що, в силу норм пп. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, є підставою для застосування до нього адміністративного арешту майна, з підтвердженням обґрунтованості такого арешту у судовому порядку.

Позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що звернення до суду із поданням обумовлено тим, що суб'єктом перевірки відмовлено посадовим особам Податкового органу в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ СТІЛВОРК , призначеної наказом ГУ ДФС у місті Києві № 8020 від 08.05.2018. Разом з тим, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва під головування судді Григоровича П.О. знаходиться справа № 826/7738/18 за позовом ТОВ СТІЛВОРК до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у місті Києві № 8020 від 08.05.2018, позовні вимоги в якій обґрунтовані тим, що у відповідності до абзацу 1 п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. А тому, оскільки в Окружному адміністративному суді міста Києва у справі № 826/7738/18 оскаржується наказу ГУ ДФС у місті Києві № 8020 від 08.05.2018, що був підставою для проведення перевірки ТОВ СТІЛВОРК , то, вочевидь, слід констатувати наявність спору про право.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року клопотання про закриття провадження задоволено.

Закрито провадження в адміністративній справі № 826/7983/18 за заявою б/н б/д Про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю СТІЛВОРК (адреса: 03680, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 99, ідентифікаційний код 39379749) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовної заяви.

Як встановлено матеріалами справи, що на підставі ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, ДФС прийнято наказ від 08.05.2018 № 8020 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ СТІЛВОРК з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 тривалістю 10 робочих днів з 21.05.2018 (в тексті рішення - Наказ).

10.05.2018 Податковим органом направлено на адресу ТОВ СТІЛВОРК повідомлення № 21426/10/26-15-14-02-04 від 10.05.2018 про проведення перевірки.

Проведення перевірки здійснюватиметься згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок на 2018 рік та Наказу.

Повідомлення № 21426/10/26-15-14-02-04 від 10.05.2018 відповідач отримав 11.05.2018, що підтверджується відомостями про отримання поштового відправлення № 0305609798810 з Укрпошти .

Колегія суддів звертає уваг на те, що матеріалам справи встановлено, що уповноважений представник ТОВ СТІЛВОРК ОСОБА_2 не допустив посадових осіб Податкового органу до проведення перевірки, про що 21.05.2018 об 17:35 складено акт про не допуск до проведення документальної планової виїзної перевірки № 722/26-15-14-02-04/39379749 (по тексту - Акт або Акт не допуску).

У Акті уповноважений представник ТОВ СТІЛВОРК ОСОБА_2 зазначив, що не допуск здійснено у зв'язку з незаконністю Наказу та відсутністю правових підстав, зазначених в п 77.2. ст. 77 Податкового кодексу України, зокрема, за відсутності ознак ризиковості, а відтак включення ТОВ СТІЛВОРК до плану-графіка перевірки є протиправним, і, як наслідок, протиправним є Наказ. Крім того, представником ТОВ СТІЛВОРК повідомлено про оскарження наказу до Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/7738/18).

У зв'язку з тим, що представник ТОВ СТІЛВОРК відмовив у допуску посадових осіб Податкового органу до проведення документальної планової перевірки, на підставі звернення Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві від 22.05.2018 Про застосування адміністративного арешту майна платника податків , начальником ДФС прийнято рішення від 22.05.2018 № 23710 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ СТІЛВОРК .

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правомірності проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до приписів ст. 77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що документальна планова виїзна перевірка ТОВ СТІЛВОРК призначена у зв'язку з планом-графіком перевірки на 2018 рік та з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пунктом 81.1 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У свою чергу, пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Щодо настання правових наслідків у випадку не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

За підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З правової конструкції наведеної норми вбачається, що ПК України передбачено дві обставини, за наявності яких може застосовуватися арешт майна платника податків, а саме:

1) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення;

2) платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що заявником належним чином зафіксовано факт не допуску ТОВ СТІЛВОРК посадових осіб Податкового органу до проведення перевірки та дану обставину визнано представником відповідача 25.05.2018 у судовому засіданні.

Щодо наявності між сторонами спору про право, колегія суддів зазначає наступне.

Так, 18.05.2018 ТОВ СТІЛВОРК подало адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2018 по справі № 826/7738/18 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Зі змісту вказаної ухвали слідує, що предметом спору у справі є визнання протиправним та скасування наказу від 08.05.2018 № 8020 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ СТІЛВОРК .

Підставою для звернення до суду з позовом стала незгода з правомірністю та обґрунтованістю вказаного акта індивідуальної дії.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що суб'єкт перевірки оскаржує правомірність призначення податковим органом перевірки, не допуск до якої став підставою для звернення заявника до суду з відповідною заявою.

Тому, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані обставини свідчать про наявність між сторонами спору про право.

Пунктом 2 частини першої ст. 283 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України, суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у даному випадку суб'єкт перевірки заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування умовного адміністративного арешту.

Отже, подання ТОВ СТІЛВОРК позову до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу є свідченням існування спору про право.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено обставини та матеріали спраив на підставі яких, він прийшов до правильного висновку, що наявність спору про право унеможливлює розгляд і вирішення даної заяви в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Та звертає увагу на те, що нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за зверненням контролюючого органу.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 № 571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Окрім вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що правова позиція щодо процесуального питання закриття провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 і від 12.04.2018 у справах № 804/6554/17 та № 826/8726/17 відповідно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність спору про право унеможливлює розгляд і вирішення даної заяви в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, та про обґрунтованість викладених відповідачем у клопотанні заперечень, які, в свою чергу, позивачем не спростовані, що, як наслідок, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Крім цього, відповідно до правил ст. 139 КАС України, ст. ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1 762, 00 грн.

Таким чином, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 1 762, 00 грн.

На підставі зазначеного вище, загальна сума, що підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за подачу апеляційної скарги становить - 1 762, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251,271, 272, 283, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2018 року - без змін.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн. (стягувач: Державна судова адміністрація України; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: ГУ КСУ у м. Києві; код банку отримавача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян