Рішення

від 23.05.2018 по справі 826/17490/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2018 року № 826/17490/16

Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства АКА про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернулося до суду з позовом до приватного акціонерного товариства АКА та просить суд:

застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 31458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва;

визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1416/10015 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 21458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва;

в разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час здійснення перевірки Приватного акціонерного товариства АКА встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, про які зазначено в акті № 167, складеного за наслідками вказаної перевірки та не усунуто відповідачем, та які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Також зазначено, що наведені порушення не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, з огляду на що є необхідні підстави для застосування заходів реагування.

Ухвалою суду від 01 грудня 2016 року відкрито скорочене провадження у справі №826/17490/16 та запропоновано відповідачу у визначений судом строк надати письмові заперечення та докази на їх підтвердження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10 серпня 2017 року суд перейшов до розгляду справи за загальними правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, з призначенням судового розгляду.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідачем надано додаткові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11 вересня 2017 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до приватного акціонерного товариства АКА , про застосування заходів реагування залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року апеляційну скаргу позивача задоволено.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2017 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 07 грудня 2017 року справу прийнято суддею до свого провадження та призначено до судового розгляду.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, згідно з частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою суду (протокольною) від 22 лютого 2018 року визначено подальший розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З метою здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Головним управлінням Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у місті Києві видано 16 серпня 2016 року наказ № 368 Про проведення планових перевірок , відповідно до пункту 4 якого, інспектору ВРзОПН ЦЗД ГУ ДСНС України у місті Києві доручено в період з 12 по 30 вересня 2016 року провести перевірку додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПрАТ АКА за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 22 серпня 2016 року № 65/1/7179 вручено 30 вересня 2016 року уповноваженій особі товариства - головному-інженеру.

07 вересня 2016 року за № 696 посадовій особі позивача видано посвідчення на проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки приміщень ПрАТ АКА , за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва, яке було пред'явлено перед початком здійснення перевірки уповноваженій особі товариства.

Перевірку було здійснено у період з 13 по 28 вересня 2016 року.

Під час здійснення перевірки відповідачем встановлено, що ПрАТ АКА приміщення за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, відповідачем допускається здача в орендне користування без подання суб'єктом господарювання (орендарем) декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що не дає можливість встановити відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки;

двері складських (підсобних) приміщень адміністративного корпусу не замінено на протипожежні дверні блоки 2-го типу ЕІ 30, що сприяє швидкому розповсюдженню пожежі всередині будівлі по поверхні горючих речовин, по будівельним конструкціям, а також між будівлями і спорудами;

висота у просвіті евакуаційних виходів (дверей) менша за 2,0 м, облицювання стін коридорів та холу адміністративної будівлі виконано з горючих матеріалів; на вікнах приміщень, де перебувають люди, грати не розкриваються, не розсуваються та не знімаються; з 3-го поверху адміністративної будівлі відсутній другий евакуаційний вихід; ширина сходових маршів адміністративної будівлі менше 1,2 м; у сходових клітках на кожному поверсі відсутні фрамуги, що відчиняються, площею не менше 1,2 кв.м.; на сходових клітках адміністративної будівлі прилади опалення встановлені на висоті менше 2,2 м; на підлозі на шляхах евакуації допускається влаштування перепад висот і виступів; дерев'яні конструкції адміністративної будівлі не піддані вогнезахисному оброблянню, що не створює умови для своєчасної та безперешкодної евакуації людей в тому числі й пожежно-рятувальними підрозділами, у разі виникнення пожежі й захисту людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі, евакуація людей під час пожежі - це вимушений процес виведення людей із зони, де є можливість впливу на них небезпечних чинників пожежі. Необхідними умовами, які забезпечують ефективну евакуацію, є мінімальний час, за який можна залишити приміщення при пожежах, аваріях; найкоротша відстань від місця аварії до виходу назовні; безпечний шлях проходження людей до виходу та окрім того сприяє швидкому розповсюдженню пожежі всередині будівлі по поверхні горючих речовин та матеріалів;

з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - оскільки місця з'єднання жил і проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму страт ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі;

в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж - електрообладнання з частинами, що іскрять під час нормальної роботи або нагріваються понад небезпечні температури (тобто є імовірними джерелами займання);

електророзетки, вимикачі, перемикачі встановлені на горючих основах (конструкціях) без підкладання під них суцільного негорючого металу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра та створює додаткову загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електроустановки;

приміщення адміністративної будівлі не дообладнані автоматичною пожежною сигналізацією, тобто не забезпечено запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї;

пожежні щити не доукомплектовані протипожежним інвентарем, чим не створено умов для своєчасного гасіння пожежі на початковій стадії розвитку;

адміністративні будівлі не обладнано 2 типом системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванню людей, а тому не забезпечено запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї;

не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатна перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування та в адміністративній будівлі не дообладнано внутрішній протипожежний водопровід, тобто не встановлено працездатність та можливість мережі протипожежного водогону забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір види на гасіння пожежі.

За результатами перевірки державними інспекторами складено акт № 167 перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Встановлені у Акті порушення відповідачем не усунуто.

Зважаючи на те, що вказані порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, вказані обставини стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 31458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) (далі - Закон).

Приписами статті 1 Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У силу вимог частини сьомої статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень якого, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01 липня 2013 року.

Відповідно до частин першої та другої Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Приписами статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб (частини перша, друга та третя статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до пункту 1 положення Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві , яке затверджено наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04 лютого 2013 року № 3, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Пунктом 27 положення передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснювалось органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування усіх обставин справи, які мають значення для повноти проведення заходу. Здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята статті 4 Закону).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону).

Статтею 10 Закону передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 4, 8, 13, 19, 21, 22, 23 частини першої статті 20 вказаного кодексу, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

З вищенаведеного вбачається, що позивач наділений повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Отже, зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.

Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що ПрАТ АКА є власником цілого комплексу приміщень, що розташовані за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва, до складу якого входять виробничі та складській приміщення, адміністративні будівлі, допоміжні та службові споруди.

Незважаючи на те, що позивачем виявлено порушення лише в декількох приміщеннях, позивач просить зупинити експлуатацію усіх приміщень, що на думку відповідача, є безпідставним та необґрунтованим.

Окрім того, відповідач зауважує, що він дбає про утримання належному йому майна, а тому за весь період перебування комплексу у власності відповідача та їх експлуатації, жодного разу не виникало пожежі та випадки травмування на виробництві чи інші нещасні випадки відсутні.

ПрАТ АКА організовує заходи щодо упередження надзвичайних ситуацій шляхом навчання осіб, які перебувають у вказаних приміщеннях підрозділами ГУ ДСНС, що підтверджено копією договору від 26 жовтня 2015 року № ПП/1/2/323.

У 2015 році ГУ ДСНС у місті Києві проведено 35 годин занять з протипожежної тематики з працівниками зазначеного товариства із залученням пожежних автомобілів та пожежних.

Окрім того, позивач кожного року проводить перевірки додержання та виконання відповідачем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, і заходи реагування жодного разу не застосовувались.

Разом з тим, за результатами останньої перевірки позивачем не надано товариству часу для усунення виявлених недоліків, та не винесено припису про їх усунення.

Окрім того, відповідач здійснює заходи, спрямовані на усунення виявлених у Акті перевірки недоліків

У додаткових поясненнях відповідачем зазначено про те, що ним весь час здійснюються заходи, спрямовані на покращення протипожежного стану на товаристві, з моменту проведення перевірки.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що товариство систематично дбає про протипожежний стан приміщень, здійснює необхідні заходи для усунення виявлених під час перевірки недоліків, які в своє чергу є незначними та не створюють загрози життю та/або здоров'ю людей.

Окрім того, внаслідок зупинення діяльності підприємства десятки людей не зможуть потрапити на роботу, та не отримають заробітну плату, та не сплачуватимуть податки до бюджету.

Так, ПрАТ АКА лише протягом 2016 року сплачено до бюджету:

- податку на додану вартість у розмірі 944 000,00 гривень;

- податку на прибуток підприємств - 145 724,00 гривень;

- єдиного соціального внеску - 367 730,00 гривень;

- податку з доходів фізичних осіб - 282 960,00 гривень;

- земельного податку - 1 541 150,00 гривень.

Відповідач вважає, що застосування заходів реагування у вигляді повного відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень є неспівмірними зі шкодою, яку може бути завдано інтересам ПрАТ АКА , орендарів приміщень ПрАТ АКА , працівників цих підприємств, а також призведе до зменшень надходжень до бюджету.

Окрім того, 05 лютого 2018 року між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № ТБ-06/02/18 про надання послуг з проведення експертної оцінки (експертизи) протипожежного стану належного відповідачу об'єкту.

На підставі зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 складено експертний висновок протипожежного стану за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва, в якому зазначено ряд порушень, а також проведено перелік проведених заходів по дотриманню норм та правил пожежної безпеки.

Відповідач вважає, що вказані обставини підтверджують вжиття належних і необхідних заходів для усунення порушень та для дотримання вимог пожежної безпеки.

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки № 167 вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.

Окрім того, обставини експлуатації приміщень за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей також підтверджено експертним висновком від 06 березня 2018 року № 4, який складено ФОП ОСОБА_1

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З урахуванням викладеного, суд критично ставиться до посилань відповідача щодо часткового усунення недоліків, про які зазначено у Акті.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Однак суд приходить до висновку, що не усунення на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду безпеку працівників в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Суд зауважує, що мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність обставин для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 31458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Проте, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, відповідач має право на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із системного аналізу викладеного, а також наданих сторонами доказів, виходячи з меж заявлених вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, що є підставами для їх задоволення. У даному випадку, Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи для застосування заходів реагування до відповідача, відповідно до норм чинного законодавства.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зважаючи на задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 31458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва, зазначені обставини вказують на наявність правових підстав для визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1416/10015, а саме:

шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 21458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до частини другої статті 139 КА України, при задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.

З платіжного доручення від 26 жовтня 2016 року № 1543 вбачається, що позивачем понесено судові витрати у вигляді лише судового збору у розмірі 1 378,00 гривень.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирьска, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до Приватного акціонерного товариства АКА (02121, м. Київ, вул.Автопаркова, 7, код ЄДРПОУ 31458257) про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 31458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року № 130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1416/10015 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень Приватного акціонерного товариства АКА (код: 21458257) за адресою: вулиця Автопаркова, 7 у Дарницькому районі міста Києва.

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда