Постанова

від 21.05.2018 по справі 914/2644/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 914/2644/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Кіра М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) за №324/10.1004 від 20.02.2018р. (вх. № 01-05/665/18 від 26.02.2018р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2018р.

у справі № 914/2644/17

за позовом: Дрогобицької міськрайонної філії Львівського обласного центру зайнятості

до відповідача: Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

про стягнення 24917,00 грн.,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 106/13-09-10-00-10 від 09.02.2018р.),

ВСТАНОВИВ:

18.12.2017р. Дрогобицька міськрайонна філія Львівського обласного центру зайнятості звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про стягнення 24 917,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.01.2018р. у справі №914/2644/17 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь Дрогобицької міськрайонної філії Львівського обласного центру зайнятості - 24917,00 грн. Стягнуто з Дрогобицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області в дохід Державного бюджету України 1600,00 грн. судового збору.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем виплачено гр.ОСОБА_3 24917,00 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується довідками позивача від 21.11.2017р. на суму 17298,27 грн. та від 24.11.2017р. на суму 7618,73 грн. Незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем, встановлена постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. у справі № 813/2081/16, що набрала законної сили, якою і було поновлено на посаді гр.ОСОБА_3 Відтак, оскільки Львівським окружним адміністративним судом фактично визнано наказ про звільнення гр. ОСОБА_3 незаконним та скасовано його, при цьому цей наказ став підставою для втрати гр. ОСОБА_3 заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати їй допомоги по безробіттю, тому позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній гр. ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що у матеріалах справи містяться довідки про доходи гр. ОСОБА_3, видані Дрогобицькою міськрайонною філією Львівського обласного центру зайнятості з 16.06.2016р. по 16.12.2016р. та з 20.06.2017р.по 26.09.2017р., однак не надано інформації про можливе місце праці в період не перебування на обліку, а саме з 16.12.2016р. по 20.06.2017р. Скаржник зазначає, що після поновлення на роботі працівнику були виплачені кошти за час вимушеного прогулу, відтак нарахування позивачем суми коштів є подвійним розміром оплати за вказаний період. Окрім того, позивачем не надано розрахунку, з якого останній виходив при обчисленні суми виплачених коштів. Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до ст. 5 ч.1 п.18 Закону України Про судовий збір , позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, відтак відсутні правові підстави стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1 600,00грн. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2018р. у справі № 914/2644/17, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було надано повну та правильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам. Вказує, що відповідно до ст. 22 Закону України Про зайнятість населення , ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Так, враховуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 у справі №813/2081/16 працівника відповідача було поновлено на роботі. Відтак, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 917,00грн. допомоги по безробіттю за період перебування на обліку у центрі зайнятості гр. ОСОБА_3 Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2018р. у справі №914/2644/17, апеляційну скаргу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області - без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Позивач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. З датою, часом і місцем розгляду справи обізнаний під розписку від 23.04.2018р.

Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання сторін. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності позивача.

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2018р. у справі № 914/2644/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2016р. гр. ОСОБА_3 звернулась до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с.10, 11).

У зв`язку із відсутністю підходящої для неї роботи, згідно з ст. 43 Закону України Про зайнятість населення , гр. ОСОБА_3 надано статус безробітного з 16.06.2016р. (наказ від 21.06.2016р. № НТ 160621) (а.с. 12).

ОСОБА_4 із наказів Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 ПК № 130216061600006, 23.06.2016р. призначено допомогу по безробіттю, застрахованим особам залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» , а саме: 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д. з 23.06.2016р. по 17.06.2017 р. (наказ № НТ 160623) та з 24.06.2016 розпочато її виплату (наказ №НТ160624) (а.с. 12, 13).

16 грудня 2016 року припинено виплату гр. ОСОБА_3 допомоги по безробіттю, у зв'язку з поданням безробітним особисто письмової заяви про зняття з реєстрації, як безробітного або відмови від її послуг (наказ № НТ 161216) (а.с.12 на звороті).

В подальшому, 20 червня 2017 року гр. ОСОБА_3 подано до Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості заяву про надання (поновлення) статусу безробітного та заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 15, 16).

У зв'язку з поданою заявою, наказом від 20.06.2017р. №НТ170620 гр. ОСОБА_3 поновлено виплату допомоги по безробіттю, підтвердженням чого є ОСОБА_4 із наказів Дрогобицького міськрайонного центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_3 ПК № 130217062000003 (а.с. 17).

В матеріалах справи міститься постанова Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. у справі № 813/2081/16 за позовом ОСОБА_3 до Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та судових витрат на правову допомогу (а.с. 21-24). Вказаною постановою визнано протиправним та скасовано наказ начальника Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №45-0 від 23.05.2016 про звільнення ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів, відповідно до пункту 1 статті 40 КзпП України та поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 23 травня 2016 року. Зазначеною постановою присуджено стягнути з Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28015,57 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства (а.с.21-24).

Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області та стягнення на користь ОСОБА_3 заробітної плати за один місяць в розмірі 2 768,01 грн. звернена до негайного виконання. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Дана постанова набрала законної сили.

05.10.2017р. Дрогобицькою міськрайонною філією Львівського обласного центру зайнятості, складено ОСОБА_2 № 2 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Законів України Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , яким встановлено, що відповідно до наданих документів, зокрема: копії наказу про поновлення на роботі від 04.10.2017 №93-о, копії постанови Львівського окружного адміністративного суду по справі №813/2081/16 від 04.04.2017р., з'ясовано, що ОСОБА_3 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 23.05.2016р. (а.с.9).

ОСОБА_4 абзацу 2 ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

24 жовтня 2017 року позивачем на адресу відповідача скеровано претензію №80/07-01 про повернення коштів в розмірі 24917,00 грн. виплаченої допомоги по безробіттю (а.с.19).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Підставою звернення Дрогобицької міськрайонної філії Львівського обласного центру зайнятості до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало те, що відповідач в добровільному порядку не повернув кошти в сумі 24917,00 грн.

На підставі довіреності № 19 від 02.10.2017р., чинної на момент заявлення даного позову, Львівський обласний центр зайнятості уповноважив директора Дрогобицької міськрайонної філії Львівського обласного центру ОСОБА_5 представляти в порядку, передаченому чинним законодавством України, права та охоронювані законом інтереси Центру з питань діяльності Філії в судах.

Також позивач приєднав до матеріалів справи копії банківських виписок від 06.03.2018р. та від 07.03.2018р. про сплату Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на користь Львівського обласного Центру зайнятості, виплаченого забезпечення гр.ОСОБА_3 в розмірі 24917,00 грн.

При винесенні даної постанови колегія суддів враховує таке.

ОСОБА_4 частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Пунктом 2 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

ОСОБА_4 положень частини 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

ОСОБА_4 із п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття видами забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ст. 16 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

У відповідності до пп. 2 п. 1 ст. 31 вищезазначеного Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

У відповідності до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, гр. ОСОБА_3 працювала у Дрогобицькій ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів та отримувала заробітну плату саме в цій установі.

Дрогобицькою міськрайонною філією Львівського обласного центру зайнятості було виплачено гр. ОСОБА_3 допомоги по безробіттю в розмірі 24 917,00грн., підтвердженням чого є довідки від 21.11.2017р. на суму 17 298,27 грн. та від 24.11.2017 на суму 7618,73грн.(а.с. 14, 18).

Як зазначалось вище, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. у справі № 813/2081/16 визнано протиправним та скасовано наказ начальника Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №45-0 від 23.05.2016 про звільнення ОСОБА_3, головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів, відповідно до пункту 1 статті 40 КзпП України та поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 23 травня 2016 року.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 цього ж Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

При прийнятті Львівським окружним адміністративним судом вищезазначеної постанови від 04.04.2017р. у справі № 813/2081/16, фактично визнано наказ про звільнення гр. ОСОБА_3 незаконним та скасовано його, при цьому цей наказ став підставою для втрати останньою заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати їй допомоги по безробіттю.

Враховуючи те, що незаконність звільнення відповідачем з посади гр. ОСОБА_3 встановлена рішенням, що набрало законної сили, яким і було поновлено на посаді останню, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку. що позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній гр. ОСОБА_3 у відповідності до ст.ст.34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано та підставно задоволив позовні вимоги, стягнувши з Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на користь Дрогобицької міськрайонної філії Львівського обласного центру зайнятості грошові кошти в розмірі 24 917,00грн.

Судом апеляційної інстанції відхиляються твердження скаржника, наведені в апеляційній скарзі про те, що відповідно до ст. 5 ч.1 п.18 Закону України Про судовий збір , позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, тому, на його думку, відсутні правові підстави стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1 600,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На час заявлення позову відповідач не був звільнений від сплати судового збору. Відтак, судом першої інстанції правомірно стягнуто з нього в дохід Державного бюджету України 1 600,00грн. судового збору.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному судовому рішенні.

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №324/10.1004 від 20.02.2018р. (вх. № 01-05/665/18 від 26.02.2018р.) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 23.01.2018р. у справі № 914/2644/17 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Дубник О.П.

ОСОБА_1