Постанова

від 22.05.2018 по справі 915/1263/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року Справа № 915/1263/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.03.2018 року, суддя в І інстанції Алексєєв А.П., повний текст якого було складено 20.03.2018 року в м. Миколаєві

у справі № 915/1263/17

за позовом: Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластена»

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року Приватне підприємство «БК «БІЛДІНГ 2007» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластена» про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 113,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, шляхом зобов'язання відповідача звільнити зазначене приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 22.08.2017 року ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» стало переможцем на електронних торгах Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні торги України за лотом № Q 81634b378, а саме - нежитлові приміщення торгово-офісного призначення з прибудовою, загальною площею 113,4 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, що належали Українському ОСОБА_2 Банку. Позивач повністю сплатив вартість даного приміщення та відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрував право власності на нього на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 12.09.2017р., акту приймання - передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі - продажу від 12.09.2017р. Після реєстрації права власності позивач прибув до придбаного приміщення та побачив, що воно використовується представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Сластена , які не дають йому доступу до приміщення та не звільняють його, стверджуючи, що вони є власниками приміщення загальною площею 219,8 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1. Але за зазначеною адресою іншого приміщення не має. Вказуючи на те, що ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» , як законний власник, позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном, позивач на підставі ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України просив задовольнити позов.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.03.2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд керувався приписами ст. 391 ЦК України про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, та на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що між позивачем та відповідачем існує спір з приводу права власності на нежитлові приміщення розташовані по вул. Херсонське шосе, 40 у м. Миколаєві, на які були видані документи, які посвідчують право власності, двом юридичним особам - позивачу та відповідачу, а тому для застосування позивачем такого способу захисту права власності як усунення перешкод у користуванні майном має передувати встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на спірне майно відповідачу та підстав таких дій. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позов із даним предметом та із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 316, 320, 386 ЦК України, та недотриманням норм процесуального права, а саме: ст. 73 ГПК України.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою скаржник, зокрема, вказує те, що 22.08.2017 року ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» стало переможцем на електронних торгах Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні торги України за лотом № Q 81634b378, на які виставлялись нежитлові приміщення торгово-офісного призначення з прибудовою, загальною площею 113,4 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, що належали ПАТ Український ОСОБА_2 . Позивач повністю сплатив вартість даного приміщення та відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрував право власності на нього на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 12.09.2017р., акту приймання - передачі нерухомого майна та документів до договору. Після реєстрації права власності позивач прибув до придбаного приміщення та побачив, що воно використовується представниками ТОВ Сластена , які не дають йому доступу до приміщення та не звільняють його. За зазначеною адресою іншого приміщення не має. Представники ТОВ Сластена надали документи на це саме приміщення, але з іншою адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1, і стверджують, що саме ТОВ Сластена є власником приміщення загальною площею 219,8 кв.м. за цією адресою. Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що магазин з кафетерієм загальною площею 219,8 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1 належить саме ТОВ Сластена , директором та власником якого є ОСОБА_3 Таким чином, ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» , як законний власник, позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном. Скаржник вважає, що його права, як законного власника нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, було порушено, оскільки на момент проведення державної реєстрації права на нерухоме майно ОСОБА_3 була позбавлена права власності і ТОВ Сластена взагалі не мало права реєструвати за собою дане майно.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте відповідач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. При цьому, судові ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, в яких повідомлялося про день, час і місце розгляду справи, підприємством поштового зв'язку були повернуті до суду назад з відміткою за закінченням терміну зберігання поштового відправлення .

Враховуючи, що частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» до ТОВ «Сластена» про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 113,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40. Обґрунтовуючи підстави позову позивач посилається на те, що 22.08.2017 року ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» стало переможцем на електронних торгах Товариства з обмеженою відповідальністю Електронні торги України за лотом № Q 81634b378, на які виставлялись нежитлові приміщення торгово-офісного призначення з прибудовою, загальною площею 113,4 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, що належали ПАТ Український ОСОБА_2 . Позивач повністю сплатив вартість даного приміщення та відповідно до вимог чинного законодавства зареєстрував право власності на нього на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 12.09.2017р., акту приймання - передачі нерухомого майна та документів до договору купівлі - продажу від 12.09.2017р. Після реєстрації права власності позивач прибув до придбаного приміщення та побачив, що воно використовується представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Сластена , які не дають йому доступу до приміщення та не звільняють його, стверджуючи, що вони є власниками приміщення загальною площею 219,8 кв.м., за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1. Але за зазначеною адресою іншого приміщення не має. Вказуючи на те, що ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» , як законний власник, позбавлений можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном, позивач на підставі ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України просить задовольнити позов.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд керувався приписами ст. 391 ЦК України про те, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, та на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що між позивачем та відповідачем існує спір з приводу права власності на нежитлові приміщення розташовані по вул. Херсонське шосе, 40 у м. Миколаєві, на які були видані документи, які посвідчують право власності, двом юридичним особам - позивачу та відповідачу, а тому для застосування позивачем такого способу захисту права власності як усунення перешкод у користуванні майном має передувати встановлення законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі свідоцтва про право власності на спірне майно відповідачу та підстав таких дій. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позов із даним предметом та із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становище, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо.

За змістом ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

При цьому колегія суддів враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння (пред'явити віндікаційний позов).

Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до особи, яка незаконно володіє цим майном про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як - то факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні. Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на вказане майно.

В силу вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника необхідно встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь - якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.

Отже, позивачем, який зазначає, що він позбавлений права володіння належним йому майном, невірно обрано спосіб захисту права власності на таке майно, яке захищається шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка без відповідної правової підстави заволоділа спірним майном. Тобто, у випадку, якщо позивач позбавлений можливості володіти спірним майном, а ним володіє і користується відповідач, належним способом захисту має бути віндикаційний позов, тобто позов неволодіючого власника до володіючого не власника.

Таким чином, звертаючись до суду із негаторним позовом, відповідна особа повинна довести наявність у неї права власності на майно, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, наявність майна у її фактичному володінні, а також неправомірність дій відповідача стосовно використання даного майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що як у позовній заяві, так і в письмових поясненнях і в апеляційній скарзі позивач послідовно зазначає про те, що він фактично позбавлений можливості володіти та користуватись належним йому нерухомим майном - спірним нежитловим приміщенням, а воно використовується представниками ТОВ Сластена , які не дають позивачеві доступу до приміщення та не звільняють його, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні спірним майном, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту права власності на таке майно.

Також судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2017 року між ПАТ Український ОСОБА_2 (продавець) та ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна,

за яким продавець за актом приймання - передачі від тієї ж дати передав у власність покупцю, як переможцю відкритих електронних торгів з продажу активів ПАТ Український ОСОБА_2 проведених 22.08.2017р., нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40. Того ж дня, цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1708.

12.09.2017 року на підставі вищевказаного договору купівлі - продажу право приватної власності ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» на нежитлові приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм загальною площею 113,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 97156457 від 13.09.2007р. та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 103755933 від 14.11.2017р.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 103759969 від 14.11.2017р. ТОВ Сластена на праві приватної власності належить магазин з кафетерієм загальною площею 219,8 кв.м., розташований у м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, 40/1. Як зазначено у цій довідці, підставою набуття відповідачем права власності на вказане нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 21957977 від 21.05.2014 року, видане Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції в Миколаївській області.

Позивач стверджує, що за вищевказаними адресами, тобто м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40 та 40/1, знаходиться лише одне нежитлове приміщення магазину з кафетерієм, а іншого нежитлового приміщення за зазначеними адресами не має.

Вказане вбачається із технічних паспортів, які містяться у матеріалах справи, а саме з технічного паспорту на нежитлове приміщення магазину продовольчих товарів з кафетерієм, виготовленого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 20.06.2011р., який було передано продавцем позивачу, та технічного паспорту на магазин з кафетерієм, виготовленого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 27.08.2008 року, за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, останньому з яких у наступному рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1251 від 21.12.2011 року було надано нову адресу: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40/1.

Ідентичність вказаних в цих технічних паспортах нежитлових приміщень за площею та геометричними характеристиками, які належать позивачу та відповідачу, також підтверджується додатками до листа КП "ММБТІ" № 303 від 08.02.2018р.

Отже, із встановлених судом обставин даної справи вбачається, що спірне нежитлове приміщення загальною площею 113,4 кв.м. належить на праві власності відповідачу та входить до складу належного йому магазину з кафетерієм загальною площею 219,8 кв.м., у зв'язку з чим останній і відмовив позивачу у його звільненні.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивачем подано до матеріалів справи свій лист № 05/10/17 від 05.10.2017р. на адресу Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України та Міністра юстиції України з проханням скасувати незаконну реєстрацію права власності, яке зареєстровано за ТОВ Сластена на приміщення у м. Миколаєві, вул. Херсонське шосе 40/1 та відкрити кримінальне провадження щодо незаконної реєстрації та незаконного заволодіння чужим нерухомим майном.

У відповідь на це звернення слідче управління Головного управління національної поліції в Миколаївській області листом №6455/24/1-2017 від 08.11.2017р. повідомило позивача, що для перевірки викладених у зверненні фактів слідчим відділом Інгульського ВП ГУНП в Миколаївській області розпочате кримінальне провадження №12017150040005305 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання завідомо підробленого документу і на теперішній час слідство по ньому триває. Інших належних доказів на підтвердження факту неправомірності дій відповідача стосовно використання спірного нерухомого майна позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Отже, доводи позивача про безпідставне володіння та користування відповідачем спірним нерухомим майном в процесі вирішення даного спору свого підтвердження не знайшли.

Таким чином, судом установлено, що між позивачем та відповідачем існує спір щодо права власності на спірне нежитлове приміщення розташоване по вул. Херсонське шосе, 40 у м. Миколаєві, на яке було видано правовстановлюючі документи які посвідчують право власності двом юридичним особам -ТОВ Сластена та ПП «БК «БІЛДІНГ 2007» .

За таких обставин правильним є висновок місцевого суду про те, що застосуванню обраного позивачем способу захисту порушеного права, як усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, має передувати встановлення обставин правомірності набуття відповідачем права власності на спірне нежитлове приміщення та законності або незаконності дій державного реєстратора щодо видачі відповідачеві свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 21957977 від 21.05.2014 року і підстав для вчинення таких дій, що не входить до предмета доказування у даній справі.

Таким чином, з урахуванням визначених позивачем предмету та підстав позову, встановлених обставин даної справи та правових норм, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, висновок місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову є правомірним та обґрунтованим.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про те, що його права, як законного власника нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 40, було порушено, оскільки на момент проведення державної реєстрації права на нерухоме майно ОСОБА_3 була позбавлена права власності і ТОВ Сластена взагалі не мало права реєструвати за собою дане майно, колегія суддів не бере до уваги, оскільки, як вже було зазначено вище, обставини правомірності набуття ТОВ Сластена права власності на спірне нежитлове приміщення, а також законності чи незаконності дій державного реєстратора реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та видачі відповідачеві свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, можуть бути предметом дослідження й оцінки судом в інших справах за позовами зацікавлених осіб, які вважають свої права порушеними, з відповідним предметом та підставами позову, і не входять до предмета доказування у даній справі.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2526 грн. покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року у справі № 915/1263/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «БК «БІЛДІНГ 2007» - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23.05.2018р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Лавриненко Л.В.

ОСОБА_4