Постанова

від 21.05.2018 по справі 922/636/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2018 р. Справа № 922/636/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі судового засідання Шило А.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю №08-11/3974/2-17 від 28.12.2017,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.№652Х/1 від 16.04.2018) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2018 (суддя Жигалкін І.П., повний текст ухвали складено 21.03.2018)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС

про забезпечення позову у справі,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС , смт. Васищево,

до Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю КДЛ , м. Харків,

про визнання недійсними рішень та визнання права на користування земельними ділянками, -

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Харківської області звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ТНС (надалі - позивач) щодо: - визнання право на користування Позивачем земельними ділянками площею 870 кв.м. за кадастровим №6310136300:01:015:0043, площею 1546 кв.м. за кадастровим №6310136300:01:015:0042, земельною ділянкою площею 0,0657 га по вул. Римарській, 32 (Шевченківський район) в місті Харкові; - визнання недійсним пункт 6 Додатку 2 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №992/18 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та пункт 23 Додатку 1 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №991/18 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд .

Разом з позовом, позивачем до суду подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову та заборонити Харківській міській раді (Відповідачу), Товариству з обмеженою відповідальністю КДЛ (третій особі) вчиняти на підставі пункту 6 Додатку 2 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №992/18 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , а також пункту 23 Додатку 1 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №991/18 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд наступні дії: виготовлення проекту відведення земельної ділянки; погодження виготовлення проекту відведення земельної ділянки; реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; реєстрація права власності на земельну ділянку; затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.03.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТНС про забезпечення позову (вх. № 636/18) - задоволено. Заборонено Харківській міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю КДЛ вчиняти на підставі пункту 6 Додатку 2 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №992/18 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд , а також пункту 23 Додатку 1 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №991/18 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд наступні дії: виготовлення проекту відведення земельної ділянки; погодження виготовлення проекту відведення земельної ділянки; реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; реєстрація права власності на земельну ділянку; затвердження проекту відведення земельної ділянки до вирішення основного позову по суті у справі №922/636/18.

Вказано, що ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 21.03.2018, підлягає негайному виконанню в порядку встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 22.03.2021.

Відповідач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити; про час та місце слухання справи повідомити представників сторін.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини справи, а саме суд не звернув увагу на ту обставину, що на момент прийняття рішення Харківською міською радою (21.02.2018) було відсутнє порушене право та законний інтерес позивача, з огляду на те, що таке право на той час взагалі не існувало (договір купівлі-продажу нежитлових приміщень було укладено 26.02.2018).

Також апелянт зазначає, що позивачем не надано доказів, що належні йому об'єкти нерухомого майна, розташовані саме на земельній ділянці по вул. Римарській, 32 орієнтовною площею 0,1020 га, яка передбачена рішенням Харківської міської ради №991/18; об'єкти нерухомо майна ТОВ КДЛ не співпадають по літерації із об'єктами нерухомості позивача; судом першої інстанції не наведено мотивів, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідне буде докласти значних зусиль та витрат; ухвала про забезпечення позову шляхом заборони Харківській міській раді вчиняти дії, віднесені до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, на виконання власного акту, є незаконною. Також, апелянт зазначає, що суд порушив норми процесуального права, а саме ч.6 ст. 140, ч.4 ст. 141 ГПК країни, а саме не вирішив питання зустрічного забезпечення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 апеляційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2018 у справі №922/636/18 залишено без руху. Встановлено Харківській міській раді десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги; докази усунення недоліків мають надійти до Харківського апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

18.04.2018 до Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги документа про сплату судового збору в належному порядку та розмірі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; запропоновано учасникам апеляційного провадження подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу у справі; призначено справу №922/636/18 до розгляду на 21.05.2018 об 11:00 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду.

Від позивача та третьої особи пояснень чи документів не надійшло.

В судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 21.05.2018 позивач та третя особа не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Копії ухвал про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду апеляційної інстанції направлялись рекомендованим листом з повідомленням про вручення за належними адресами. Зокрема, представник ТОВ ТНС отримав ухвалу суду про відкриття справи 24.04.2018, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61057, м. Харків, вул. Римарська, 32.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому третій особі направлялася копія ухвали, вбачається, що даний лист було повернуто суду поштою у зв'язку з наявністю інших причин, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 285 Господарського процесуального кодексу України рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги своєї скарги підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши пояснення уповноваженого представника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 1-4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Положеннями ч.ч. 4, 11 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 5 ст. 140 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За змістом п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення позову з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконання судового рішення, а також тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Передумову для вжиття заходів забезпечення позову - забезпечення виконання рішення суду, слід в даному випадку розуміти так, що незастосування таких заходів може позбавити сенсу звернення до суду із розглядуваним позовом, навіть за умови задоволення позову, та, матиме своїми наслідками остаточне порушення інтересів позивача, в той час як застосування вказаних заходів забезпечення позову може цьому завадити.

Як було зазначено вище, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТНС в позові просив суд:

- визнати право на користування Позивачем земельними ділянками площею 870 кв.м. за кадастровим №6310136300:01:015:0043, площею 1546 кв.м. за кадастровим №6310136300:01:015:0042, земельною ділянкою площею 0,0657 га по вул. Римарській, 32 (Шевченківський район) в місті Харкові;

- визнати недійсним пункт 6 Додатку 2 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №992/18 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд та пункт 23 Додатку 1 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №991/18 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд .

Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що стало відомо з офіційної сторінки в мережі Інтернет Харківської міської ради, наступне: пунктом 6 Додатку 2 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким припиняється право користування землею Рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 р. № 992/18 Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд припинено акціонерному банку ПРИВАТ-ЕКСЕЛ право користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0657 га по вул. Римарській, 32 (Шевченківський район) в зв'язку з припиненням юридичної особи, та договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди № 1729 від 28.09.1998 року визнано таким, що втратив чинність, а також рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018р. №991/18 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд (далі Рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю КДЛ (третій особі) згідно п. 23 Додатку 1 Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд до вказаного Рішення надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1020 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. В-2 (торгівельного призначення), літ. В'-l (торгівельно-офісного призначення), літ. Т-1 (гараж) по вул. Римарській, 32 (Шевченківський район).

Тобто з вищевикладеного Рішення вбачається, що третій особі надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1020 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. В-2 (торгівельного призначення), літ. В'-l (торгівельно-офісного призначення), літ. Т-1 (гараж) по вул. Римарській, 32 (Шевченківський район), а отже, позивач вважає, що Рішення прийняте протиправно та є таким, що порушує права позивача, як особи, який належать нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці.

Зважаючи на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю ТНС з метою захисту своїх прав та законних інтересів подано до суду позов про визнання права користування та визнання недійсними рішень Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2018 заяву про забезпечення позову задоволено, вжито заходи до забезпечення позову. Зокрема, суд дійшов висновку, що існує конкретний зв'язок між заходом до забезпечення позову і предметом позов, а вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що по-перше, позивачем не доведено, яким чином невжиття таких заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

У разі задоволення позову позивача, рішення суду щодо визнання права користування земельною ділянкою та визнання недійсними пунктів рішення Харківської міської ради буде виконано шляхом встановлення судом певних фактів з моменту їх вчинення, а сторонам не потрібно буде здійснювати будь-які активні дії для примусового виконання даного рішення.

Таким чином заявлені позивачем вимоги щодо заборони Харківській міській раді вчиняти дії, не може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та не сприятиме ефективному захисту та/або поновленню порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

По-друге, у своїй заяві позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності такого обраного виду забезпечення позову як заборона вчиняти дії щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки; погодження виготовлення проекту відведення земельної ділянки; реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; реєстрації права власності на земельну ділянку; затвердження проекту відведення земельної ділянки, позовним вимогам, з якими позивач звернувся до суду.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява позивача про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

По-третє, місцевий господарський суд, задовольнивши вимогу позивача про заборону здійснювати певні дії порушив принцип збалансованості інтересів сторін, оскільки задовольнив вимогу, не дослідивши також питання зустрічного забезпечення.

За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Викладене свідчить про те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано вимоги статтей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, ухвала Господарського суду Харківської області від 20.03.2018 у справі №922/636/18 є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, і тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282, 284 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.03.2018 у справі №922/636/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ТНС в задоволенні заяви про забезпечення позову (вх.636/18 від 19.02.2018).

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 травня 2018 року.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий