Постанова

від 22.05.2018 по справі 804/6399/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2018 року м. Дніпросправа № 804/6399/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Уханенко С.А.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (суддя Прудник С.В., м. Дніпро, повний текст складено 27.11.2017 року) у справі № 804/6399/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.12.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 року в задоволенні позовних вимог ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що йому не було належно направлено або вручено акт камеральної перевірки. Апелянт вказував, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було залишено поза увагою, що Законами України № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи та № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України передбачено, що у 2015-2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючим органом здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. У Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не було підстав для проведення камеральної перевірки, за висновками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Справа розглянута згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що підставами для застосування до позивача штрафу у розмірі 139302,85 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням була несвоєчасна реєстрація у ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 712786,93 грн. з терміном затримки на 15 і більше календарних днів. Судом першої інстанції вказано, що твердження позивача про недотримання відповідачем норм проведення перевірок не можуть бути підставами для звільнення від відповідальності позивача за порушення норм податкового законодавства, факт порушення встановлений актом перевірки. Суд першої інстанції зазначав, що обмеження, які встановлені щодо дозволу проводити податкові перевірки, не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення. Проведення або не проведення перевірки жодним чином не впливає на підстави застосування штрафу за положеннями статті 120-1 ПК України. Наведенні норми не пов'язують право контролюючого органу на застосування штрафу з фактом проведення перевірки, що доводить безпідставність посилання позивача на протиправність перевірки, як підставу неправомірності застосування штрафу.

Встановлено, що ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Встановлено, що ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава сформовано та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкові накладні з порушенням 15-ти денного терміну: №1 від 03.12.2015 року (кількість днів затримки 10), №1 від 15.01.2016 року (кількість днів затримки 2), №3 від 25.01.2016 року (кількість днів затримки 3), №1 від 05.02.2016 року (кількість днів затримки 11), № 2 від 11.02.2016 року (кількість днів затримки 5), №3 від 12.02.2016 року (кількість днів затримки 4), №4 від 22.01.2016 року (кількість днів затримки 25), №5 від 08.02.2016 року (кількість днів затримки 8), №1 від 05.05.2016 року (кількість днів затримки 25), №7 від 29.04.2016 року (кількість днів затримки 38), №2 від 06.05.2016 року (кількість днів затримки 59), №1 від 01.07.2016 року (кількість днів затримки 10), №4 від 05.07.2016 року (кількість днів затримки 23), №3 від 01.07.2016 року (кількість днів затримки 27), №5 від 15.07.2016 року (кількість днів затримки 13), №2 від 01.07.2016 року (кількість днів затримки 27), №6 від 15.07.2016 року (кількість днів затримки 13), №1 від 01.08.2016 року (кількість днів затримки 30), №2 від 01.08.2016 року (кількість днів затримки 30), №9 від 18.08.2016 року (кількість днів затримки 17), №3 від 08.08.2016 року (кількість днів затримки 23), №4 від 08.08.2016 року (кількість днів затримки 28), №5 від 09.08.2016 року (кількість днів затримки 27), №6 від 09.08.2016 року (кількість днів затримки 27), №8 від 16.08.2016 року (кількість днів затримки 20), №1 від 01.09.2016 року (кількість днів затримки 17), №2 від 01.09.2016 року (кількість днів затримки 17), №3 від 01.09.2016 року (кількість днів затримки 17), №5 від 07.09.2016 року (кількість днів затримки 11), №13 від 23.09.2016 року (кількість днів затримки 12), №14 від 23.09.2016 року (кількість днів затримки 12), №4 від 05.07.2016 року (кількість днів затримки 23), №15 від 28.09.2016 року (кількість днів затримки 7), №16 від 28.09.2016 року (кількість днів затримки 7), №6 від 07.09.2016 року (кількість днів затримки 28), №7 від 16.09.2016 року (кількість днів затримки 19), №4 від 02.09.2016 року (кількість днів затримки 33), №5 від 07.10.2016 року (кількість днів затримки 1), №2 від 05.10.2016 року (кількість днів затримки 3), №3 від 05.10.2016 року (кількість днів затримки 4), №10 від 18.08.2016 року (кількість днів затримки 52), №7 від 11.08.2016 року (кількість днів затримки 59), №11 від 23.08.2016 року (кількість днів затримки 47), №12 від 26.08.2016 року (кількість днів затримки 44), №1 від 03.10.2016 року (кількість днів затримки 14), №4 від 05.10.2016 року (кількість днів затримки 12), №9 від 13.10.2016 року (кількість днів затримки 4), №16 від 31.10.2016 року (кількість днів затримки 4). Відповідно до позовної заяви та пояснень ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава не заперечує проти того, що податкові накладні зареєстровані ним з порушення 15-ти денного відведеного терміну.

Встановлено, що 29.11.2016 року посадовими особами Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладаних/розрахунків коригування у ЄРПН за період з 01.12.2015 року по 28.11.2016 року за результатами якої був складений акт №2079/12-01/37338559. За висновками акту, встановлені порушення ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: порушення строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, за яке передбачена відповідальність згідно до п.120.1.1 ст.120.1 ПК України.

На підставі акту перевірки, Нікопольською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 20.12.2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005461201, яким до позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних було застосовано штраф у загальному розмірі 139302,85 грн.

Нікопольською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області направлено на адресу ТОВ Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення разом з розрахунком штрафних санкцій, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України (в редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 14, 18, 20, 21 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються. Податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг. Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством. У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком. У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Згідно пунктів 2, 5, 8, 9, 10, 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200.-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Позивач допустив порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі за період з 01.12.2015 року по 28.11.2016 року.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Таким чином, за порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, передбачена відповідальність у вигляді штрафу. Податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2016 року №0005461201, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних було застосовано штраф у загальному розмірі 139302,85 грн. є законним з огляду на доведеність порушення позивачем ст. 201 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що позивачем визнається вчинене ним порушення щодо порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання та термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі, обґрунтування неправомірності податкового повідомлення-рішення зводиться позивачем лише до порушення Нікопольською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області процедури проведення камеральних перевірок.

Приписами п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка, тобто невиїзна перевірка податкових звітностей та інших даних системи електронного адміністрування податку, проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. За результатами камеральної перевірки акт про таку направляється платнику податків засобами поштового зв'язку.

Згідно п. 3 розділу ІІ Закону України № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Норма, яка накладає мораторій на проведення перевірок не може обмежувати профільну законодавчу норму Податкового кодексу України, якою передбачено проведення камеральних перевірок. Нормами Податкового кодексу України (ст. 76) передбачено проведення контролюючим органом камеральних перевірок і така норма викладена без обмежень у часі, без застережень щодо проведення або не проведення перевірок. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що обмеження на проведення перевірок не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 314, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрдизельсервіс Комерційна фірма Ярослава - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 804/6399/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко