Постанова

від 04.03.2019 по справі 804/6399/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2019 року

Київ

справа №804/6399/17

адміністративне провадження №К/9901/54111/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ЯРОСЛАВА

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року (Суддя: Прудник С.В.),

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (Судді: Лукманова О.М., Божко Л.А., Уханенко С.А.),

у справі № 804/6399/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ЯРОСЛАВА

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ЯРОСЛАВА (далі - позивач, ТОВ УКФ ЯРОСЛАВА ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач Нікопольська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005461201 від 20.12.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційну скаргу обґрунтовано відсутністю у відповідача підстав для проведення камеральної перевірки, оскільки Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII встановлений мораторій на проведення перевірок у 2015 та 2016 роках підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, оскільки такі перевірки здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. З огляду на викладене, прийняте за результатами незаконної камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано на розгляд колегії суддів: Васильєвій І.А., Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

У відповідності до ухвали Верховного Суду від 07.02.2019 року з врахуванням вимог статті 345 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 29.11.2016 р. Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі п.п.19.1.1 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС Комерційна фірма ЯРОСЛАВА з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.12.2015 р. по 28.11.2016 р.

За результатами перевірки складений акт від 29.11.2016 р. №2079/12-01/37338559 про порушення ТОВ УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС Комерційна фірма ЯРОСЛАВА п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних з податку на додану вартість в ЄРПН: №1 від 03.12.2015 р. (кількість днів затримки 10), №1 від 15.01.2016 р. (кількість днів затримки 2), №3 від 25.01.2016 р. (кількість днів затримки 3), №1 від 05.02.2016 р. (кількість днів затримки 11), № 2 від 11.02.2016 р. (кількість днів затримки 5), №3 від 12.02.2016 р. (кількість днів затримки 4), №4 від 22.01.2016 р. (кількість днів затримки 25), №5 від 08.02.2016 р. (кількість днів затримки 8), №1 від 05.05.2016 р. (кількість днів затримки 25), №7 від 29.04.2016 р. (кількість днів затримки 38), №2 від 06.05.2016 р. (кількість днів затримки 59), №1 від 01.07.2016 р. (кількість днів затримки 10), №4 від 05.07.2016 р. (кількість днів затримки 23), №3 від 01.07.2016 р. (кількість днів затримки 27), №5 від 15.07.2016 р. (кількість днів затримки 13), №2 від 01.07.2016 р. (кількість днів затримки 27), №6 від 15.07.2016 р. (кількість днів затримки 13), №1 від 01.08.2016 р. (кількість днів затримки 30), №2 від 01.08.2016 р. (кількість днів затримки 30), №9 від 18.08.2016 р. (кількість днів затримки 17), №3 від 08.08.2016 р. (кількість днів затримки 23), №4 від 08.08.2016 р. (кількість днів затримки 28), №5 від 09.08.2016 р. (кількість днів затримки 27), №6 від 09.08.2016 р. (кількість днів затримки 27), №8 від 16.08.2016 р. (кількість днів затримки 20), №1 від 01.09.2016 р. (кількість днів затримки 17), №2 від 01.09.2016 р. (кількість днів затримки 17), №3 від 01.09.2016 р. (кількість днів затримки 17), №5 від 07.09.2016 р. (кількість днів затримки 11), №13 від 23.09.2016 р. (кількість днів затримки 12), №14 від 23.09.2016 р. (кількість днів затримки 12), №4 від 05.07.2016 р. (кількість днів затримки 23), №15 від 28.09.2016 р. (кількість днів затримки 7), №16 від 28.09.2016 р. (кількість днів затримки 7), №6 від 07.09.2016 р. (кількість днів затримки 28), №7 від 16.09.2016 р. (кількість днів затримки 19), №4 від 02.09.2016 р. (кількість днів затримки 33), №5 від 07.10.2016 р. (кількість днів затримки 1), №2 від 05.10.2016 р. (кількість днів затримки 3), №3 від 05.10.2016 р. (кількість днів затримки 4), №10 від 18.08.2016 р. (кількість днів затримки 52), №7 від 11.08.2016 р. (кількість днів затримки 59), №11 від 23.08.2016 р. (кількість днів затримки 47), №12 від 26.08.2016 р. (кількість днів затримки 44), №1 від 03.10.2016 р. (кількість днів затримки 14), №4 від 05.10.2016 р. (кількість днів затримки 12), №9 від 13.10.2016 р. (кількість днів затримки 4), №16 від 31.10.2016 р. (кількість днів затримки 4).

За висновками акту перевірки Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 року №0005461201, яким позивачу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних нараховані штрафні санкції у сумі 139 302,85 грн.

Спірним питанням у справі, з врахуванням доводів касаційної скарги, є неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, оскільки воно прийнято за результатами камеральної перевірки, на проведення якої Законом України № 71-VIII був передбачений мораторій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди посилались на те, що обмеження на проведення перевірок, встановлені Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII не поширюється на порядок проведення камеральних перевірок, оскільки камеральна перевірка є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства та не потребує окремого рішення для їх проведення.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 71-VIII, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, запроваджені наведеним Законом України обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна правова позиція вже була викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 808/918/17, від 23.06.2018 у справі № 803/552/17, від 21 червня 2018 року у справі 813/448/17.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні справи.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УКРДИЗЕЛЬСЕРВІС КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ЯРОСЛАВА залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 804/6399/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко