Постанова

від 15.05.2018 по справі 826/1471/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1471/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена конференції та семінари" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена конференції та семінари" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена конференції та семінари" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2016 року № 0005001401 та від 04 січня 2017 року №0000021401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.20.1 статті 20, п.п.75.1.2 п.75.1 статті 75, статей 77, 82 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок ТОВ Арена конференції та семінари (код ЄДРПОУ 36087107) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 відповідно до затвердженого плану переліку була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Арена конференції та семінари , за результатами якої складено акт від 26.09.2016 №302/26-15-14-01-03/36087107.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що ТОВ Арена конференції та семінари порушено пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 144.1 статті 144, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2.3 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8 061 626 грн., у тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 149 800 грн., за 2014 рік на суму 1 314 197 грн., за 2015 рік на суму 5 380 900 грн., за І квартал 2016 року на суму 472 700 грн., за І півріччя 2016 року на суму 1 216 730 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9 561 731 грн.

На підставі висновків акта перевірки та виявлених порушень, податковим органом 20 жовтня 2016 року прийнято оскаржувані рішення:

- № 0005001401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 11 836 768,75 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 9 469 415,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 367 353,75 грн.;

- № 0004991404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток 8 733 847,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 8 061 626 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 672 221,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень рішенням Державної фіскальної служби України від 30 грудня 2016 року №28637/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2016 року № 0004991404 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року та 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ТОВ Промбуд-КР , ТОВ Альтех , ТОВ Варіос , ТОВ Інтелект Інвестмент , ТОВ Дельта Бай , ТОВ Аста Консалт Груп , ТОВ Індіго Медіа , ТОВ Гранд Левел , ТОВ Іст Лайн Груп і не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 та 2016 роки та штрафні санкції у відповідній частині, а в іншій частині зазначене податкові повідомлення-рішення № 0004991404 та № 0005001401 - залишені без змін.

На підставі вказаного рішення Державної фіскальної служби України від 30 грудня 2016 року №28637/6/99-99-11-01-01-25, відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2017 року №0000021401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 795 509,75 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням - 4 484 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 410 923,75 грн.

Не погоджуючись з такими податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом першої інстанції встановлено, що підставами для зменшення відповідачем в ході перевірки податкового кредиту з ПДВ стали висновки податкового органу про документальне непідтвердження реальності здійснених господарських операцій та визнання нікчемними укладених правочинів ТОВ Арена конференції та семінари з його контрагентами та такими, що не створюють реальних правових наслідків.

Колегія суддів апеляційного суду з такими твердженнями податкового органу та суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

В силу вимог п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Арена конференції та семінари зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Так, у перевіряємому періоді ТОВ Арена конференції та семінари (Замовник) отримало послуги по організації та обслуговуванню заходів, їх забезпеченню, у фізичних осіб - підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10 (Виконавці), з якими було укладено однотипні договори про надання послуг з матеріально-технічного забезпечення заходів від 06 січня 2014 року №060114, від 05 січня 2015 року №050115/1, від 06 січня 2014 року №060114/1, від 05 січня 2015 року №050115/2, від 06 січня 2014 року №060114/2, від 05 січня 2015 року №050115/3, від 01 вересня 2014 року №010914, від 05 січня 2015 року №050115, від 05 січня 2015 року №050115/4, та від 04 січня 2016 року №040116.

Згідно з умовами договорів Виконавець надає послуги на підставі та у відповідності до письмових завдань Замовника, які оформляються у вигляді листа-замовлення на проведення заходу, кошторису заходу та програми заходу. Загальний об'єм послуг та вартість комплексного обслуговування кожного конкретного заходу визначається відповідно до кошторису заходу та виконавчого кошторису заходу.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_6 складені акти виконаних робіт на загальну суму 1 868 603,78 грн., у тому числі за 2014 рік - 9 600 грн., за 2015 рік - 3 859 003,78 грн.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні від імені ТОВ Арена конференції та семінари та від імені ФОП ОСОБА_6 підписані ОСОБА_6, яка одночасно є директором підприємства та фізичною особою-підприємцем.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6 на суму 1 868 603,78 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_7 складені акти виконаних робіт на загальну суму 2 588 522,86 грн., у тому числі за 2014 рік - 136 000 грн., за 2015 - 2 452 522,86 грн.

Договори, акти виконаних робіт, податкові накладні від імені ТОВ Арена конференції та семінари підписані директором ОСОБА_6, від імені ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_7, який одночасно є маркетинговим директором підприємства та фізичною особою-підприємцем.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_7 на суму 2 588 522,86 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_11 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 3 251 314,83 грн., у тому числі за 2014 рік - 810 000,03 грн., за 2015 рік - 2 441 314,80 грн., а також податкові накладні на загальну суму 3 251 314,83 грн.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_11 на суму 3 251 314,80 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_9 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 2 408 223,92 грн., у тому числі за 2014 рік - 651 000 грн., за 2015 рік - 1 757 223,92 грн., а також податкові накладні на загальну суму 2 408 223,92 грн.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_9 на суму 2 408 223,92 грн.

Між ТОВ Арена конференції та семінари та ФОП ОСОБА_10 складені та підписані акти виконаних робіт на загальну суму 2 857 760,42 грн., у тому числі за 2015 рік - 2 327 874,82 грн., за І півріччя 2016 року - 529 885,60 грн., а також податкові накладні на загальну суму 2 857 760,42 грн.

Станом на момент проведення перевірки по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_10 на суму 2 857 760,42 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що умовами договорів про надання послуг з матеріально-технічного забезпечення заходів передбачено, що термін Послуги за договорами включає в себе, але не обмежується наступним: організація та забезпечення проживання, харчування та транспортування учасників Заходу; організація та підготовка приміщень до проведення Заходу; надання устаткування для проведення Заходу; контроль за перебігом Заходу безпосередньо під час його проведення; організація виробництва поліграфічної та сувенірної продукції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг. Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цими контрагентами.

Щодо відсутності в актах виконаних робіт відомостей про фактично вчинені виконавцями дії, то вони є безпідставними, оскільки акти виконаних робіт, які надавались під час перевірки, повністю відповідають вимогам і суті первинного документу, а саме, містять зміст виконаних робіт. При цьому, жодним нормативним актом не визначено ступеня деталізації змісту господарської операції, а відтак - контролюючий орган порушує права платника податків, намагаючись покласти на нього нічим не передбачені обов'язки; деталізація обов'язків виконавців, а саме - ті фактичні дії, які вони зобов'язались здійснити, викладені в договорах, укладених між ТОВ Арена конференції та семінари та контрагентами, а відповідні акти містять відсилання до зазначених договорів; додатками до актів виконаних робіт ТОВ Арена конференції та семінари має кошториси робіт, які виконувались контрагентами із зазначенням найменування, дати, місця проведення заходу. Кошториси містять розрахунок вартості робіт.

Разом з тим, окружним адміністративним судом навіть не досліджено вищевказані документи, на які посилається позивач. В свою чергу ці документи досліджувались при проведенні перевірки, однак не були враховані при винесені оскаржуваного рішення.

Крім цього, при замовленні послуг (робіт) у постачальників (виконавців) відповідно до укладених з ними договорів скаржником формувалися листи-замовлення, які містять інформацію щодо основних критеріїв запланованого заходу, як то місце проведення, час проведення, кількість осіб та інше. Узгодженням інших питань, які суттєво не впливають на встановлені критерії запланованого заходу, займається безпосередньо менеджер, який супроводжує такий проект.

Такі листи-замовлення надавались посадовим особам ГУ до перевірки, проте з незрозумілих суду причин не були враховані при аналізі взаємовідносин платника податків з контрагентами.

Щодо ненадання до перевірки калькуляцій, то як вже зазначалося вище, для підтвердження реальності господарських операцій використовуються саме первинні документи, що є вимогою закону, натомість твердження посадових осіб відповідача в Акті перевірки про обов'язкову наявність калькуляцій є безпідставним та необґрунтованим.

Разом з тим, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем з позовом та з апеляційною скаргою на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, апеляційним судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду випливає, що позивач повинен був довести наявність у контрагентів трудових ресурсів, наявного обладнання тощо для надання зазначених послуг.

Такий висновок суду щодо необхідності доводити ТОВ Арена конференції та семінари наявність у контрагента апелянта умов для здійснення господарської діяльності, обладнання та виробничих потужностей, а також трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, які мають наукові, технічні або інші спеціальні знання у відповідній галузі господарювання, а також доказів залучення третіх осіб для виконання вказаних послуг, ставить в залежність платника податку від його контрагентів. Тобто, покладає на позивача обов'язок відповідати за можливі порушення, допущені іншими підприємствами.

Разом з тим, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту (постанова Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/2558718).

Так, можлива відсутність у контрагента трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ ІСТ ЛАЙН ГРУП , ТОВ ГРАНД ЛЕВЕЛ , ТОВ ІНДІГО МЕДІА , ТОВ ПРОМОБУД-КР , ТОВ АЛЬТЕХ , ТОВ ВАРІОС , ТОВ АСТА КОНСАЛТ ГРУП , ТОВ ДЕЛЬТА БАЙ , ТОВ РІАНОЦ , ТОВ ВЕРНІС .

З урахуванням наведених вище норм законодавства та аналізу наданих позивачем доказів, судом встановлено, що правовідносини ТОВ Арена конференції та семінари з контрагентами належним чином документально підтверджені первинними документами, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, між TOB Арена конференції та семінари та його контрагентами були укладені договори про надання послуг по організації та обслуговуванні заходів, їх забезпеченню.

На підтвердження виконання зазначених договорів, товариством було надано акти наданих послуг, листи-замовлення, податкові накладні.

Послуги та роботи відповідно до умов договорів, придбані ТОВ Арена конференції та семінари у контрагентів були повністю відображені в бухгалтерському обліку Товаритсва, у відповідності до вимог законодавства.

Що стосується тверджень контролюючого органу про відсутність в актах виконаних робіт відомостей про фактично вчинені виконавцями дії, то з ними неможливо погодитись, оскільки акти виконаних робіт, які надавались під час перевірки, повністю відповідають вимогам і суті первинного документу, а саме містять зміст виконаних робіт. При цьому, жодним нормативним актом не визначено ступеня деталізації змісту господарської операції, а відтак - контролюючий орган порушує права платника податків, намагаючись покласти на нього нічим не передбачені обов'язки; деталізація обов'язків виконавців, а саме ті фактичні дії, які вони зобов'язались здійснити викладені в договорах, укладених між ТОВ Арена конференції та семінари та контрагентами, а відповідні акти містять відсилання до зазначених договорів; додатками до актів виконаних робіт ТОВ Арена конференції та семінари має кошториси робіт, які виконувались контрагентами.

На думку колегії суддів, наведені документи в сукупності розкривають не лише зміст господарських операцій, а і доводять їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Щодо висновку суду про те, що копії додатків до актів листів-замовлень, виконавчих кошторисів, що надані ТОВ Арена конференції та семінари не відповідають умовам укладених договорів, не затверджені Виконавцем, не погоджені Замовником та не дають можливість ідентифікували зв'язок списаних ТМЦ з фактами надання послуг.

Як судом так і податковим органом в акті перевірки не було вказано, в чому саме полягає невідповідність наданих до перевірки документів договорам, укладеним між сторонами.

В свою чергу, зобов'язання за вказаними договорами виконані, послуги надані, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, що не було досліджено при проведенні перевірки, винесенні оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях, а також при розгляді даної справи в суді першої інстанції.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що з 22 червня 2016 року по 07 липня 2016 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві вже проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ Індіго Медіа (38466971) за період з 01 по 30 вересня 2015 року, ТОВ ІстЛайн Груп (38829078) за період з 01 по 31 жовтня 2015 року.

Для проведення даної перевірки представникам ГУ ДФС у м. Києві платником податків надавалися документи ідентичні за формою, змістом та обсягом тим, які були надані для проведення перевірки в межах даного спору. Наведене відповідачем не заперечувалось.

За результатами цієї перевірки контролюючим органом була складена довідка від 13 липня 2016 року №160/26-15-14-04-04/36087107 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Арена конференції та семінари , згідно висновків якої при проведенні перевірки порушень не встановлено.

Тобто, контролюючий орган, дослідивши одні й ті ж самі документи, прийшов до протилежних висновків. Так, за результатом першої перевірки надані платником податків документи повністю влаштували контролюючий орган та підтвердили правомірність відображення господарських операцій в обліку платника податків. Натомість, в межах цієї перевірки, на підставі тих же самих документів контролюючим органом вказано про неправомірне віднесення до складу витрат та податкового кредиту сум відповідних грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ Арена конференції та семінари здійснювало списання сировини, матеріалів та товарів, про що було складено акти списання товарів на загальну суму 18 070 457,31 грн.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ Арена конференції та семінари не доведено належними доказами використання у господарській діяльності товарів (сировини, матеріалів), що були списані, відтак висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 3 614 092 грн. є обґрунтованим.

Основним видом діяльності ТОВ Арена конференції та семінари згідно КВЕД є організація конгресів та торговельних виставок, в рамках якої Товариство на замовлення з метою отримання прибутку забезпечує виконання цілого комплексу організаційних, підготовчих та допоміжних заходів, проте не займається проведенням безпосередньо таких конгресів та конференцій.

Замовниками таких послуг підприємства є Представництво ООН в Україні, Всесвітня організація охорони здоров'я, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців та інші організації на підставі відповідних договорів.

В процесі надання замовлених послуг Товариством здійснюється придбання різноманітних товарно-матеріальних цінностей (роздаткових, презентаційних, дегустаційних, тощо), які є невід'ємними складовими частинами замовлених послуг в залежності від вимог Замовника та входять до процесу підготовки організації проведення заходів. Саме в цьому полягає зв'язок витрат на вказані ТМЦ із господарською діяльністю Підприємства.

Отже, витрати на ТМЦ є необхідною умовою надання апелянтом послуг своїм замовникам, тому вказані витрати беззаперечно пов'язані з господарською діяльністю Товариства.

Між тим, відповідач стверджує, з чим погодився суд першої інстанції, що витрати не пов'язані з господарською діяльністю та необхідності нарахування податкових зобов'язань на вартість таких ТМЦ згідно пп. г п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки, на думку контролюючого органу, такі активи не використовувались в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Проте, відповідачем не було доведено, що такі ТМЦ призначені для використання не в межах господарської діяльності Товариства, як і не доведено, що їх використано в діяльності, яка не належить до господарської діяльності позивача.

Стосовно ненадання калькуляцій виробничої собівартості, що на думку контролюючого органу свідчить про непов'язаність витрат з господарською діяльністю.

Відповідно до пп. 138.1.1 статті 138 ПК України до складу податкових витрат відноситься собівартість реалізованих товарів. При цьому, під собівартістю реалізованих товарів розуміють витрати, прямо пов'язані з виробництвом таких товарів, які визначаються відповідно до П(С)БО (пп. 14.1.228 статті 14 ПК України).

Перелік таких витрат наведено у п. 138.8 статті138 ПК України. Таким чином, під час формування собівартості у податковому обліку слід застосовувати правила П(С)БО в частині, яка не суперечить п. 138.8 ПК України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Тобто, вказаний пункт взагалі не містить такого поняття як калькуляція , а говорить лише про право встановлювати підприємством перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості.

Разом з тим, калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки в ній не фіксуються які-небудь господарські операції, розпорядження чи дозволи на здійснення господарських операцій.

Таким чином, вважаємо, що позивач правомірно відображав у податковому обліку витрати, що формують собівартість реалізованих робіт і послуг, оскільки такі витрати повністю підтверджено первинними документами, які були надані під час перевірки та пов'язані з господарською діяльністю товариства.

Щодо відносин з оподаткування у зв'язку з придбанням квартири.

Відповідно до пп.14.1.138 п. 14.1 статті 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

Відповідно П(С)БО 7 Основні засоби основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного

Відповідно до П (С)БО 7 Основні засоби незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва.

ТОВ Арена Конференції та семінари відповідно до свідоцтва про право власності серії та номер 45268095, виданого 07 жовтня 2015 року, належить нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 19 А, кв. 66.

Дана квартира була придбана за договором про участь у фонді фінансування будівництва від 19 листопада 2014 року № КНТР-000068/кв.

Придбання такої квартири обумовлювалося необхідністю забезпечення потреб Товариства в організації постійного місця проведення ділових заходів.

Рішення про придбання квартири приймалося загальними зборами учасників, що підтверджується протоколом № 7 від 19 листопада 2014 року, копія якого долучена до апеляційної скарги.

Враховуючи напрямки діяльності Товариства, придбання квартири було пов'язане із наміром використовувати її у власній господарській діяльності, а саме безпосередньо під час організації заходів.

У відповідності до вимог П(С)БО 7 Основні засоби та методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року №561, квартира обліковується на рахунку 15 Капітальні інвестиції до моменту набуття нею ознак основного засобу, а саме закінчення ремонтних робіт та доведення її до стану, в якому вона може використовуватись в господарській діяльності. Амортизація по об'єкту квартира не нараховувалась, що підтверджено в Акті перевірки.

Таким чином, платником правомірно застосовано абз. 2 п. 198.3 статті 198 ПК України, відповідно до якого нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість у встановленому законом порядку.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена конференції та семінари" - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена конференції та семінари" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20 жовтня 2016 року №0005001401.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04 січня 2017 року №0000021401.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.