Ухвала

від 16.10.2018 по справі 826/1471/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/1471/17

адміністративне провадження №К/9901/60486/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №826/1471/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2018 у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2018 скасовано та постановлено нове про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 27.08.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 19.09.2018, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102925385740.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання документа про сплату судового збору. Вказане клопотання мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк з причин зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету у зв'язку з необхідністю здійснення безспірного списання коштів, за якими останній виступає боржником.

На підтвердження фактів викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копію повідомлення Державної казначейської служби України Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 19.09.2018 №7-08/1288-9782 про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету та рахунків боржника.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/1471/17 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Разом з тим, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Також, суд зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/1471/17.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №826/1471/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арена конференції та семінари до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду