Рішення

від 24.05.2018 по справі 483/2196/17

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/2196/17

Провадження №2/483/153/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Чаус Л.В.

при секретарі Шилінскас О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Очаківського району Миколаївської області , третя особа -Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання права власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В :

28 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26 жовтня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу він став власником житлового будинку № 17 по вул. Набережній в с. Рівне Очаківського району Миколаївської області, що розташований на земельній ділянці площею 0,25 га за цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Вказана земельна ділянка належала попередній власниці на підставі державного акту. Згідно зі ст. 30 Земельного кодексу України, який діяв на час укладання договору купівлі-продажу, у разі набуття права власності на жилий будинок, до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Він правомірно володіє та користується земельною ділянкою, однак у зв'язку зі змінами в законодавстві, на теперішній час позбавлений можливості зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім'я. Посилаючись на викладені обставини, просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив про їх задоволення. Крім того зазначив, що судові витрати по справі просить віднести на рахунок позивача.

Представник відповідача - ОСОБА_3 сільської ради Очаківського району Миколаївської області, в судове засідання не з'явися, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

На підставі рішення виконавчого комітету Рівненської сільської ради Очаківського району Миколаївської області № 62 від 19 грудня 1996 року ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК №031570, виданого 14 липня 1997 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 809.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу №0220 від 26 жовтня 1998 року, посвідченого Очаківською філією Південної товарної біржі, та зареєстрованого в Очаківській філії КП МБТІ за реєстровим № 121 від 10 лютого 1999 року, ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 цілий житловий будинок за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Рівне, вул. Набережна, 17. В договорі купівлі-продажу зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці площею 2500 кв.метрів (Державний акт серії І-МК №031570) та що сторонам роз'яснено положення ст.30 Земельного кодексу України.

Крім того, рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 серпня 2017 року, яке набрало законної сили 26 вересня 2017 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною. Визнано дійсним договір № 0220 купівлі-продажу жилого будинку, що розташований по вул. Набережній, 17 в с. Рівне Очаківського району Миколаївської області, укладений 26 жовтня 1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчений Очаківською філією Південної товарної біржі.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності № 100146075 від 12 жовтня 2017 року, цілий житловий будинок за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Рівне, вул. Набережна, 17, належить на праві приватної власності ОСОБА_2

З копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019618333 від 20 лютого 2018 року, вбачається, що ОСОБА_4 померла 17 вересня 1999 року.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину ніхто не прийняв та спадкові справи відсутні, що підтверджується копією інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкових справ та видачі на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 51021772 від 22 лютого 2018 року.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 26 грудня 2017 року позивачу відмовлено в державній реєстрації права власності на земельну ділянку по причині відсутності документа, що підтверджує перехід права на земельну ділянку.

У відповідності зі ст. 30 Земельного кодексу України, який діяв на час укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, при переході права власності на побудови, разом з цими об'єктами в розмірах, передбачених ст. 67 даного Кодексу, переходить і право власності та користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, яка діє на теперішній час, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України (яка діяла на час реєстрації права власності на будинок) до особи, що набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу житлового будинку), право власності та право користування на земельну ділянку виникало після отримання державного акту, який видавався і реєструвався сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

При ухваленні рішення щодо набуття у приватну власність спірної земельної ділянки, суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-81 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України , обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 після набуття права власності на зазначений житловий будинок також набув право власності на спірну земельну в порядку передбаченому ст. 30 ЗК України (в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу), а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що представник позивача просив віднести судові витрати на рахунок позивача, судовий збір слід компенсувати за рахунок ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263- 265 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Очаківського району Миколаївської області , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області про визнання права власності на земельну ділянку , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Рівне, вул. Набережна, 17, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4825183700:04:001:0003, на яку 14 липня 1997 року було видано державний акт серії І-МК № 031570 на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 травня 2018 року.

Головуючий: