Постанова

від 15.05.2018 по справі 914/650/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/650/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивачів - Ільків О.В.,

відповідача - не з'явилися,

третьої особи - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду (судді: Кордюк Г.Т., Давид Л.Л., Костів Т.С.) від 21.09.2017 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2017 (суддя Крупник Р.В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаіс"

до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України",

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору, спонукання до виконання зобов'язань за договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазрембуд-1" (далі - ТОВ "Нафтогазрембуд-1") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромаіс" (далі - ТОВ "Агромаіс") звернулися до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (далі - ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія") про визнання недійсною односторонньої відмови від договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД, оформленої листом від 20.03.2017 № 01-501/13, і спонукання до виконання зобов'язань за договором, посилаючись на положення статей 11, 16, 202, 204, 629, 1130-1132 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачами як інвесторами вчинено всі можливі і необхідні дії для належного виконання умов укладеного між сторонами договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД, і саме бездіяльність ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія", яка полягала у тривалому погодженні програм робіт, бюджетів і фінансових планів спільної діяльності, зупиненні спільної діяльності внаслідок закінчення спеціального дозволу на користування надрами, унеможливила виконання інвесторами умов договору в частині дотримання строків виконання робіт, визначених у програмах спільної діяльності. При цьому позивач зазначив про відсутність у ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" визначеної у пункті 11.4 договору підстави для односторонньої відмови від договору.

ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні у зв'язку із невиконанням позивачами договірних зобов'язань та наявність у відповідача підстав і права на односторонню відмову від договору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - ПАТ "НАК "Надра України").

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017, позов задоволено частково, визнано недійсною односторонню відмову ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" від договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД, оформлену листом від 20.03.2017 № 01-501/13. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову наголошуючи, що скаржник скористався своїм правом, передбаченим пунктом 11.4 укладеного між сторонами договору простого товариства, надіславши відповідний лист у зв'язку із невиконанням інвесторами - позивачами у справі своїх зобов'язань за цим договором. Скаржник не погодився із встановленими судами обставинами справи.

ПАТ "НАК "Надра України" у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, акцентуючи на невиконанні позивачами умов договору та наявності підстав у ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" відповідно до пункту 11.4 договору відмовитися від нього.

ТОВ "Нафтогазрембуд-1" і ТОВ "Агромаіс" у відзиві на касаційну скаргу, заперечуючи проти її задоволення, просять залишити без змін судові рішення, які прийнято відповідно до норм чинного законодавства, за результатами дослідження всіх доказів і доводів сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" є власником спеціального дозволу від 14.05.2002 № 1892 на користування надрами щодо геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, на Старо-Богородчанській площі. Строк дії цього дозволу, з урахуванням його продовження, - до 14.05.2020.

20.10.2014 між ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" (підприємство), ТОВ "Агромаіс" (інвестор-1), ТОВ "Нафтогазрембуд-1" (інвестор-2) укладено договір простого товариства № 01-32/14-СД, предметом якого відповідно до пункту 1.1 договору є спільна діяльність учасників, які беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою: забезпечення здійснення власником спеціального дозволу геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та/або промислової розробки, ділянки надр у межах програми робіт спільної діяльності; реалізації видобутих вуглеводнів та отримання прибутку учасниками.

У договорі простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД також передбачено такі умови:

- за змістом пункту 4.1 розділу 4 договору загальний розмір вкладів учасників спільної діяльності визначається програмами робіт і бюджетами спільної діяльності;

- вкладами інвестора-1 та інвестора-2 у спільну діяльність є майно та грошові кошти, що будуть внесені ними до спільної діяльності у майбутньому відповідно до додаткових угод, додатків до цього договору, а також відповідно до загальної та річної програми робіт, річного бюджету та річного фінансового плану спільної діяльності (пункти 4.2 і 4.3 договору);

- вкладом підприємства у спільну діяльність є грошові кошти та майно, що можуть бути внесені підприємством до спільної діяльності в майбутньому відповідно до додаткових угод, додатків до цього договору (пункт 4.4 договору);

- спільна діяльність здійснюється відповідно до загальної та річної програм робіт спільної діяльності, річного бюджету та річного фінансового плану спільної діяльності, що є невід'ємними частинами цього договору, в яких учасники визначають види робіт, термін їх виконання, вартість робіт, виконавців, джерело, термін та умови фінансування та інші умови здійснення спільної діяльності (пункт 5.1 договору);

- річна програма робіт спільної діяльності повинна відповідати Загальній програмі робіт спільної діяльності, а Загальна програма робіт спільної діяльності в свою чергу повинна відповідати Програмі геологічного вивчення на Старо-Богородчанській площі, що є додатком № 2 до Угоди про умови користування надрами, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу;

- згідно з пунктами 5.3 і 5.4 договору усі фінансові операції по спільній діяльності учасників здійснюються через окремий рахунок. Для забезпечення стратегічного управління спільною діяльністю створюється Комітет з управління. До складу Комітету з управління входять два представники від інвестора-1, один представник від інвестора-2, два представники від підприємства та один представник від ПАТ "НАК "Надра України";

- за змістом пунктів 11.1 і 11.2 договору він набирає чинності після його підписання повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін та погодження із НАК "Надра України", про що робиться відповідна позначка на останньому аркуші цього договору. Договір діє до закінчення строку дії спеціального дозволу;

- учасники зобов'язуються та гарантують продовження дії цього договору у випадках продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, ділянки надр та/або у випадку отримання спеціального дозволу на промислову розробку (видобування) ділянки надр на строк дії такого спеціального дозволу (пункт 2.7 договору);

- відповідно до підпункту 11.4.1 пункту 11.4 договору підприємство має право відмовитися від договору у разі якщо протягом визначеного строку виконання зобов'язань за Програмою робіт спільної діяльності (але не раніше, ніж через три місяці з моменту підписання цього договору) інвестор-1 та/або інвестор-2 здійснює вклади у спільну діяльність для фінансування робіт у розмірі не менше ніж 50 % від затвердженого обсягу, передбаченого річною програмою робіт спільної діяльності;

- у випадку настання обставин, передбачених підпунктом 11.4.1 пункту 11.4 договору, Підприємство направляє інвестору-1 та інвестору-2 письмове повідомлення про відмову від договору. При цьому договір вважається припиненим через 10 календарних днів після отримання інвестором-1 та інвестором-2 таких повідомлень. В інших випадках, крім випадків, зазначених у підпункті 11.4.1 пункту 11.4 договору, цей договір припиняється шляхом обов'язкового підписання учасниками угоди про його припинення, або на підставі звернення учасника/учасників до господарського суду із вимогою про розірвання цього договору після набрання судовим рішенням законної сили (пункт 11.5 договору).

Суди попередніх інстанцій установили, що ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" надіслало ТОВ "Нафтогазрембуд-1" і ТОВ "Агромаіс" лист від 20.03.2017 № 01-501/13 про відмову від договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД.

Предметом спору у цій справі є вимога ТОВ "Нафтогазрембуд-1" і ТОВ "Агромаіс" про визнання недійсною односторонньої відмови ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" від договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД, викладеної у листі від 20.03.2017 № 01-501/13, і спонукання відповідача до виконання зобов'язань за договором.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 13 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання правочину (господарського договору) недійсним, необхідно встановлювати наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину (господарського договору) недійсним, на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

За змістом частини 1 статті 626, статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, положення якої є аналогічні положенням статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 615 цього Кодексу, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Пунктом 4 частини 1 статті 1141 Цивільного кодексу України передбачено, що договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Суди попередніх інстанцій установили, що за змістом пункту 15.9 договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД виконання будь-яких робіт на площі може здійснюватися виключно на підставі затверджених і погоджених ПАТ "НАК "Надра України" програм спільної діяльності.

Сторонами було підписано додатки № 1 і № 1"а" до договору простого товариства - загальну програму спільної діяльності та річну програму спільної діяльності на IV квартал 2014 року, якими визначено виконання робіт у IV кварталі 2014 року на суму 3456,00 тис. грн, а саме переінтерпретація сейсмічних і геолого-фізичних досліджень площі - 3000,00 тис. грн та складання доповнень до геологічного проекту, складання ПКД на буріння свердловин - 456,00 тис. грн.

Водночас відповідно програми спільної діяльності на IV квартал 2014 року терміни проведення визначених робіт та їх вартість буде уточнено згідно з розробленими проектами та кошторисами та наведено в окремих договорах на виконання робіт.

Яу установлено судами та вбачається з матеріалів справи, сторони у 2015 році скористалися наданим їм правом на внесення змін до затверджених програм робіт та внесли зміни в частині термінів проведення і вартості робіт, визначених у програмі спільної діяльності на IV квартал 2014 року. Зокрема, за змістом Програми спільної діяльності до договору простого товариства на 2015 рік сторони погодили, що вартість робіт щодо переінтерпретації сейсмічних матеріалів і проведення сейсмічних досліджень становить 600,0 тис. грн.; термін фінансування - ІІІ квартал 2015 року.

Отже, Програму спільної діяльності на IV квартал 2014 року в частині обсягів і термінів фінансування передбачених нею робіт, які мало бути профінансовано у відповідному кварталі, сторонами було змінено.

Як убачається зі змісту оскаржуваного одностороннього правочину у виді листа ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" від 20.03.2017 № 01-501/13 про відмову від договору простого товариства від 20.10.2014 № 01-32/14-СД, у зв'язку із тим, що ТОВ "Агромаіс" (інвестор-1) на виконання Програми спільної діяльності на 2014 - 2015 роки не було внесено жодних інвестиційних коштів, а ТОВ "Нафтогазрембуд-1" (інвестор-2) внесено 1 039,6 тис. грн інвестиційних коштів, ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія", керуючись пунктом 11.4 договору, повідомило про відмову в односторонньому порядку від договору.

Згідно з пунктом 11.4 договору підприємство має право відмовитися від договору у разі якщо протягом визначеного строку виконання зобов'язань за програмою робіт спільної діяльності (але не раніше, ніж через три місяці з моменту підписання цього договору) інвестор-1 та/або інвестор-2 здійснює вклади у спільну діяльність для фінансування робіт у розмірі не менш ніж 50 % від затвердженого обсягу, передбаченого річною програмою робіт спільної діяльності.

Разом із цим, як установлено судами попередніх інстанцій, 23.07.2015 відбулося засідання комітету з управління спільною діяльністю (протокол № 02/15) на якому було розглянуто Програму робіт на 2015 рік, розроблену ТОВ "Нафтогазрембуд-1". Представником ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" не висловлено зауважень до цієї програми робіт, у зв'язку з чим комітет вирішив направити Програму робіт на 2015 рік на погодження до ПАТ"НАК "Надра України".

Згідно із цією Програмою робіт на 2015 рік інвестори до кінця ІІІ кварталу повинні були профінансувати виконання робіт на суму 2020,0 тис. грн; до кінця IV кварталу - на суму 9500,00 тис. грн., а всього за 2015 рік - 11520,0 тис. грн.

30.07.2015 на виконання рішення комітету з управління від 23.07.2015 ТОВ "Нафтогазрембуд-1" надало ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" програму робіт, фінансовий план та бюджет спільної діяльності на 2015 рік (які згідно з пунктом 3.1.3 і 5.1 договору є додатками та невід'ємними частинами цього договору), що підтверджується відміткою про отримання.

У подальшому ТОВ "Нафтогазрембуд-1" лише 17.09.2015 отримало погоджену ПАТ "НАК "Надра України" Програму робіт на 2015 рік, визначену підставою для здійснення робіт на площі. Отже, суди дійшли висновку, що лише з моменту погодження ПАТ "НАК "Надра України" програми на 2015 рік інвестори отримали право на здійснення робіт на Старо-Богородчанській площі згідно з Програмою робіт на 2015 рік.

За змістом частин 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору простого товариства колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що з огляду на неможливість виконання інвесторами Програми робіт на 2015 рік до моменту її погодження ПАТ "НАК "Надра України" інвестори мали підстави відстрочити до 09.11.2015 (дата погодження програми спільної діяльності) сплату 2020,0 тис. грн, які вони повинні були профінансувати до кінця ІІІ кварталу 2015 року.

При цьому, як установили суди, підтверджують матеріали справи, а також не заперечують сторони у справі, позивачами із 2020,0 тис. грн було профінансовано 1000,0 тис. грн.

Крім того, судами установлено, що 07.10.2015 відбулося засідання комітету з управління спільною діяльністю (протокол № 03/2015), згідно з яким учасниками обговорено здійснення інвесторами сейсмічних робіт відповідно до Програми робіт на 2015 рік. За результатами сейсміки вирішено провести нараду в листопаді 2015 року для вирішення питання про будівництво свердловини. Згідно з Програмою робіт на 2015 рік, підписаною учасниками та погодженою ПАТ "НАК "Надра України", першочерговим завданням було визначено проведення сейсмічного дослідження ділянки, що було виконано інвесторами. Сторони погодили, що питання буріння свердловини буде вирішуватися на нараді у листопаді 2015 року.

Водночас, 05.10.2015 наказом Державної служби геології та надр України № 313 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами від 14.05.2002 № 1892 наданого ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" у зв'язку з порушенням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; порушенням надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування, про що інвесторів повідомлено 22.10.2015.

Дію спеціального дозволу було відновлено лише 06.09.2016.

Отже, суди дійшли висновку, що оскільки відповідно, зокрема, до статті 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, починаючи з 05.10.2015 зупинення дії спеціального дозволу унеможливило ведення будь-яких робіт на ділянці, у зв'язку з чим правомірно було зупинено фінансування робіт, виконання яких було передбачено було у IV кварталі. Протягом 2015 року інвестори могли виконувати та, відповідно, фінансувати роботи на родовищі лише з 18.09.2015 до 22.10.2015, оскільки у цей період чинним був спеціальний дозвіл від 14.05.2002 № 1892 на користування надрами та було підписано і погоджено програмау спільної діяльності на 2015 рік. Інвесторами повністю виконано програму робіт у частині здійснення сейсмічних досліджень на суму 1000,00 тис. грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів стосовно того, що вчинений ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" правочин про односторонню відмову від договору, оформлений листом від 20.03.2017 № 01-501/13, суперечить положенням підпункту 11.4.1 пункту 11.4 договору простого товариства, оскільки його вчинено за відсутності для цього підстав, тому цей правочин підлягає визнанню недійсним.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду і фактично зводяться до переоцінки обставин справи.

Судові рішення у частині відмови у задоволенні позову про спонукання ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" до виконання зобов'язань за договором сторонами у справі не оскаржуються.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, що діяла на час здійснення касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 і рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2017 у справі № 914/650/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак