Рішення

від 30.04.2018 по справі 357/12721/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12721/17

2/357/473/18

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Л. М. ,

при секретарі - Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 м.Біла Церква цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ Альфа-Банк звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, мотивуючи тим, що 30.12.2016 року між сторонами укладено угоду про надання особистого кредиту №591018686, за змістом якої банк зобов язався надати позичальникові кредит у сумі 14 760,00 грн у строк з 30.12.2016 року до 30.12.2018 року. Позивач свої зобов язання за договором виконав та перерахував кошти на рахунок відповідача. В порушення умов договору відповідач станом на 28.09.2017 року допустив прострочену заборгованість за кредитом в сумі 14760,00 грн, за відсотками - 1 863,25 грн, по комісії - 4 435,48 грн.. Позивач просив суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість в сумі 22 658,73 грн з урахуванням штрафних санкцій в сумі 1 600 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтрима.

Відповідач в судове засідання не з явилися про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений Представник відповідача подала письмово викладену промову в судових дебатах , в якій просила відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідач кредитних коштів від банку не отримував, а тому у нього відсутні зобов язання у їх поверненні.

Суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

30.12.2016 року ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 уклали договір про надання особистого кредиту № 591018686. За умовами зазначеного договору позичальник мав отримати від банку грошові кошти в сумі 14 760 грн з процентною ставкою за користування кредитом 16,99 % річних з кінцевою датою повернення 18.12.2018 р.

Відповідно до п.5.1 Оферти про укладення угоди про надання особистого кредиту № 591018686 від 30.12.2016 р.\ далі Оферта\ днем надання кредиту вважається день списання кредитних коштів з позичкового рахунку з метою подальшого зарахування на рахунки, що вказані в п.5 Оферти.

З п.15 Оферти вбачається, що угода набирає чинності з моменту підписання банком Акцепту про укладення угоди про надання кредиту\ далі Акцепт\ та перерахування банком кредитних коштів за реквізитами, вказаними в п.5 Оферти.

30.12.2016 р. банком наданий Акцепт пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту №591018686.

04.01.2017 року грошові кошти були перераховані на рахунок позичальника.

В силу п. 15 Оферти договір про надання кредиту набрав чинності 04.01.2017р.

06.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся в банк із зверненням, в якому просив закрити його кредитний договір, який був оформлений 30.12.2016 року, по причині невикористання коштів.

10.01.2017 року у відповідь на вищезазначене звернення банк надав відповідь № 1068-23.1-б/б згідно якої повідомив, що немає правових підстав для задоволення прохання ОСОБА_1 щодо розірвання кредитного договору, викладені у зверненні обставини не можуть бути підставою невиконання кредитних зобов'язань, для закриття необхідно сплатити всю існуючу заборгованість.

Всі вищезазначені обставини встановлені з рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 08.11.2017 р. у справі № 357\3575\17, яким ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його позову до ПАТ Альфа-Банк , третя особа ПАТ Платинум Банк про захист прав споживачів та розірвання угоди про надання споживчого кредиту, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося і є таким, що набрало законної сили.

Копії Оферту, Акцепту та інших документів, які є невід ємною частиною договору про надання особистого кредиту № 591018686 надані позивачем до суду у стані, що виключає їх дослідження, навіть, після повторного запиту суду про надання належних копій.

Згідно наданого позивачем розрахунку , станом на 28.09.2017 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість перед позивачем за кредитом в сумі 14760,00 грн., за відсотками - 1863,25 грн, по комісії - 4435,48 грн., штраф - 1600,00 грн. Підстави нарахування та розрахунок сум комісії та штрафу позивач не обґрунтував.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1\ припинення зобов язання внаслідок односторонньої відмови від зобов язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору ;

2\ зміна умов зобов язання;

3\ сплата неустойки;

4\ відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦПК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, згідно п.5.1 Оферти днем надання кредиту вважається день списання кредитних коштів з позичкового рахунку з метою подальшого зарахування на рахунки, що вказані в п.5 Оферти ( рішення суду від 08.11.2017 р. у справі №357/3575/17).

Але кредитний договір не містить посилань на номер поточного рахунку, на який банк мав перерахувати кредитні кошти ОСОБА_1.

На підтвердження своїх вимог позивач надав до суду виписку по рахунку \ а.с.30\

Вбачається, що виписка по рахунку була сформована банком за період з 30.12.2016 року по 28.09.2017 року. Виписка сформована по рахунку НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, дата 30.12.2016 року МФО 300346, тобто, банк наводить інформацію, що зазначений рахунок належить саме ОСОБА_1 і 30.12.2016 року на цей рахунок з рахунку НОМЕР_2 , МФО 300346, який також належить ОСОБА_1, надійшли кредитні кошти в розмірі 14760,00грн.

Наступна виписка по вищезазначеному рахунку надана за 31.01.2017 року , де зазначено вхідний залишок 14760,00 грн, перенесено заборгованість в розмірі 520,66 грн і вихідний залишок 14239,34 грн.

Чергова виписка по вищезазначеному рахунку видана за невідомий період.

Виписка від 31.08.2017/01.08.2017 року містить вхідний залишок 10956,11 грн, перенесено заборгованість в розмірі 574,42 грн і вихідний залишок 10381,59 грн.

З дослідження даної виписки неможливо дослідити всі банківські операції по вказаному рахунку та неможливо встановити, що грошові кошти в розмірі наданого кредиту 14 760 грн було перераховано на поточний/картковий рахунок позичальника і ці кошти були ним отримані .

Крім того, відповідно до „Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затверджена Постановою НБУ №280 від 17.06.2004 року, на рахунках з номером 2203 ... обліковуються довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам, на рахунках з номером 22909 ... обліковується інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку. Призначення цих рахунків - ведення обліку кредитних операцій банку.

Постановою НБУ №492 від 12.11.2003 року було затверджено Інструкцію про порядок відкриття , використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки): поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти); Фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб. (п.1.3)

Пунктом 1.8. Інструкції, передбачено, що Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки, за договором рахунку умовного зберігання (ескроу) - рахунки умовного зберігання (ескроу).

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Для відкриття поточного рахунку, фізична особа повинна надати банку заяву про відкриття рахунку та необхідний пакет документів.

Пунктом 7.1. Інструкції передбачено, що Видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності.

В Україні, фізичним особам банківські установи відкривають поточні рахунки і ці рахунки мають номер 2620 ... та згідно вищезазначеної Інструкції, це 262 Кошти до запитання фізичних осіб, 2620 АП Поточні рахунки фізичних осіб Призначення рахунку: облік залучених коштів фізичних осіб до запитання, розрахунки за ними, а також наданих кредитів овердрафт. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядження мвласників рахунків згідно з режимом роботирахунків, а також наданих кредитів овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми, щонадходять на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, а також суми залишків кредитів овердрафт, що перераховуються на рахунки простроченої, сумнівної заборгованості.

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано у даній цивільній справі належних та допустимих доказів , які забезпечили б можливість з достовірністю встановити факт отримання відповідачем ОСОБА_1 від ПАТ „Альфа Банк" кредитних коштів в розмірі 14760 грн. Зазначені кошти обліковуються на рахунках, які належать виключно ПАТ „Альфа-Банк" і не можуть бути використані позичальником.

Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про поширення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" від 30.05.1997р. підкреслюється, що вся діяльність судів "повинна бути підпорядкована захисту прав і свобод людини і громадянина".

Захист прав і свобод людини державою передбачає конкретну організацію діяльності державних установ щодо захисту проголошених прав та свобод людини і громадянина. Стаття 3 Конституції України закріплює, що права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 55 Конституції України встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод являє собою фундаментальну основу всього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб. Зокрема ст.6 Ковенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів факт отримання відповідачем кредитних ресурсів та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити .

На підставі ст.141 ЦПК України суд залишає понесені судові витрати за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 509, 512, 525, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству Альфа-Банк у задоволенні позову.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 08.05.2018 р.

СуддяЛ. М. Кошель