Вирок

від 24.05.2018 по справі 552/551/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/551/17

Провадження № 1-кп/552/35/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015170000000774 від 22.10.2015 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дубрівка Дубенського району Рівненської області, громадянки України, освіта вища, тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з обвинувальним актом, органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона під час виконання обов`язків директора Державного підприємства «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) № 22-дп від 30.06.2015 року, тобто обіймаючи посаду пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в липні 2015 року в робочий час у службовому кабінеті ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, під час обговорення з директором АОПП «Великосорочинське» ОСОБА_6 термінів виконання робіт по виготовленню технічної та проектних документації на замовлення АОПП «Великосорочинське», значна кількість яких перебувала на виконанні у ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», з метою отримання неправомірної вигоди, шляхом використання наданих їй повноважень, повідомила ОСОБА_6 про великі обсяги проведення робіт на його замовлення, пов`язаних з виготовленням значної кількості друкованого матеріалу та потребу в розширенні матеріальної бази, а саме - засобів друку, без яких буде складно виготовити такий обсяг замовлень та потягне за собою великий термін їх виконання, при цьому надавши технічні характеристики техніки, її модель та марку.

За таких обставин ОСОБА_6 , розуміючи, що без ненадання вказаної речі іншим чином неможливо було б отримати технічні документи в установлені законом терміни, погодився на надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 у вигляді товарно-матеріальних цінностей.

22 липня 2015 року АОПП «Великосорочинське» через ТОВ «РОЗЕТКА.УА», відповідно до рахунку-фактури № СФ-0210628, здійснило замовлення на придбання принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» вартістю 6249,49 грн. у відповідності до заявлених вимог ОСОБА_5 стосовно моделі товару та кабель «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)» вартістю 83,33 грн., всього, у тому числі з ПДВ, на загальну суму 7599,00 грн.

23.07.2015 року АОПП «Великосорочинське», відповідно до платіжного доручення № 2146 на адресу отримувача ТОВ «РОЗЕТКА.УА», здійснило оплату в сумі 7599,00 грн. з призначенням платежу: за принтер «Копіка Minolta», кабель по рахунку № СФ-0210628 від 21.07.2015 року.

В подальшому, 27.07.2015 року ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», перебуваючи в ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за місцем його фактичного знаходження за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, будучи службовою собою, діючи з прямими умислом та корисливою метою, одержала замовлення від директора Аграрного орендно-приватного підприємства «Великосорочинське» ОСОБА_6 як неправомірну вигоду у вигляді принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» та кабель «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)», відповідно до замовлення № РО3501657891 від 27.07.2015 року видане на ім`я покупців: Великосорочинське АО ПП та Іскра Раїса. Ринкова вартість принтера «Konika Minolta Bizhub 185 (AOXY 026)» та кабелю «TechLink USB O-USB(B) 2m (525642)», згідно експертного висновку про вартість майна від 23.11.2016 року становить 8100 грн., яку остання отримала для себе за вчинення дій з використанням службового становища, спрямованих на прискорення термінів виконання землевпорядних робіт на замовлення АОПП «Великосорочинське».

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 02.08.2016 року будучи службовою особою, виконуючи обов`язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», діючи повторно, в службовому кабінеті директора ДП Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за адресою: м. Полтава, вул. Крамського, 9, з корисливих мотивів, з використанням свого службового становища, у розмові із ОСОБА_7 , який діяв за проханням ОСОБА_8 , що виступав в інтересах ОСОБА_9 , та у якого існували договірні зобов`язання між ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_9 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, за прискорення термінів усунення недоліків по технічній документації на замовлення ОСОБА_9 , по якій вони сплинули, а також з метою уникнення укладення додаткової угоди з ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», яка передбачає собою додаткову оплату грошових коштів на виконання проектно-вишукувальних робіт, у ОСОБА_5 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, шляхом використання наданих їй повноважень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 запевнила ОСОБА_7 , що для оформлення ОСОБА_9 документів по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, а також усунення наявних недоліків у документації без зайвих затрат, необхідно придбати картридж для принтера.

А у разі надання їй вказаних матеріальних благ, всі недоліки по технічній документації на ім`я ОСОБА_9 будуть усунені в тижневий строк.

За таких обставин, з метою подальшого визначення щодо надання вказаній службові особі - ОСОБА_5 матеріальних благ за вчинення дій на користь ОСОБА_9 , ОСОБА_7 здійснив телефонний дзвінок на адресу ОСОБА_8 який діяв в інтересах ОСОБА_9 , та передав розмову з ОСОБА_5 . Після чого, отримавши від ОСОБА_10 згоду на надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 у вигляді товарно-матеріальних цінностей повідомив про це останню. Після розмови, ОСОБА_5 надала ОСОБА_7 заздалегідь приготовлений рахунок-фактуру № СФ-0000395 від 27.07.2016 року на придбання струменевого картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800» в кількості 1 шт у постачальника: приватне підприємство «НЕО».

02.08.2016 року ОСОБА_7 у центральному офісі Полтавського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Полтава, відповідно до меморіального ордеру №@2PL382410, здійснив оплату рахунку через касу в сумі 1303,42 грн., з призначенням платежу: «оплата згідно рахунку СФ-0000395 від 27.07.2016 року, ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний і інститут землеустрою».

10.08.2016 року ОСОБА_5 за місцем знаходження ПП «НЕО», за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 32, на підставі видаткової накладної № PH-0000211 від 10.08.2016 р. особисто отримала предмет неправомірної вигоди у вигляді картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800».

Як факт прийняття неправомірної вигоди від ОСОБА_7 у вигляді картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800» та виконання умов прийняття даної неправомірної вигоди, на адресу ОСОБА_9 був підготовлений лист за підписом виконуючої обов`язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_5 за № 01-16/3054 від 17.08.2016 року щодо усунених недоліків та долучених необхідних документів.

Ринкова вартість струменевого картриджа «ink Cart. HP С4913А № 82 Yellow DesignJet 500/800», згідно експертного висновку про вартість майна від 23.11.2016 р., становить 1225,00 грн., який ОСОБА_5 отримала для себе за вчинення дій з використанням службового становища, в інтересах третьої особи - ОСОБА_9 .

Прокурор в судових дебатах підтримав висунуте ОСОБА_5 обвинувачення, вважаючи достатніми для його підтвердження докази, які надані стороною обвинувачення та які досліджувалися у судовому засіданні, а саме:

Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 ,

-витяг з єдиного реєстру досудового розслідування, за № 12015170000000774 від 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 157-162;

-протоколи за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 170-200)

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2016 року в ході якого було вилучено документи, договори та акти виконаних робіт за період 2013 -2016 роки (т. 1 а.с. 209-214)

-статут ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 224-238)

-наказ ДП«Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2015 року за № 22 дн про покладення на ОСОБА_5 обов`язків директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 239)

-посадова інструкція заступника директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 240)

- протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 20.10.2016 року в ході якого було вилучено документи за 2015-2016 роки (т. 1 а.с. 246-257, т. 2 а.с. 1-8)

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 24.10.2016 року в ході якого було вилучено принтер та кабель (т. 2 а.с. 34-40)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 13.12.2016 року проведеного у Полтавській філії ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в результаті якого було вилучено копії документів на ім`я ОСОБА_7 та копія квитанції про оплату на користь ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 2 а.с. 48-55)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 11.01.2017 року проведеного у ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»» в ході якого отримано копії технічної документації на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , і встановлено право власності за ОСОБА_5 та її членами сім`ї (т. 2 а.с. 59-70)

-документи на придбання картриджу від ПП «Нео» (т. 2 а.с. 72-79)

-протокол огляду від 28.09.2016 року відеозапису з камери відеоспостереження магазину ПП «Нео» (т.2 а.с. 80-82)

-експертний висновок про вартість майна №750 від 23.11.2016 року, проведений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», щодо вартості принтера та картриджа (т.2 а.с. 87-97)

-копія заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину від 16.01.2017 року, яка зареєстрована 17.01.2017 року

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 18.01.2017 року (т. 2 а.с. 107-111)

-копії документів ПП «Великосорочинське» щодо придбання принтера (т, 2 а.с. 112-121)

-копія заяви ОСОБА_8 про вчинення злочину від 16.01.2017 року, яка зареєстрована 17.01.2017 року (т. 2 а.с. 126)

-договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_9 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 131-148)

-протокол огляду від 25.01.2017 року документів - договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_9 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 149)

-інформація щодо руху коштів ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з 21.07.2015 року по 22.07.2015 року та 02.08.2016 року (т. 2 а.с. 152-157)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 11.10.2016 року (т. 2 а.с. 203-222)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 30.12.2016 року (т. 2 а.с. 223-238)

-протоколи про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 01.12.2016 року (т. 2 а.с. 239-272)

Суд, розглядаючи кримінальне провадження, та зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, а також виконання процесуальних обов`язків, - прийшов до наступних висновків.

Згідно з приписамист. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, відповідно до ч. 2ст. 17 КПК Україниніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом..

Відповідно дост. 92 КПК Україниобов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбаченихст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Відповідно до ч. 1ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, обставини які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні

Згідно зістаттею 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

За інкримінованою ч. 1 та ч. 3ст.368КК України суб`єктом даного злочину може бути службова особа. Так, на підставі наказу № за № 22 дп від 30.06.2015 року ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на обвинувачену ОСОБА_5 покладено обов`язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Обов`язковою ознакою інкримінованого злочину є його предмет неправомірна вигода. Під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Об`єктивна сторона даного злочину характеризується декількома обов`язковими ознаками, які пов`язані між собою, а саме: - прийняття пропозиції, обіцянки, або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи;

- за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Цей злочин вважається закінченим з моменту коли той, хто пропонує неправомірну вигоду та той, кому її пропонують, доходять певної домовленості про умови та способи реалізації їх «спільного плану». Особливістю даного злочину є те, що неправомірна вигода пропонується, обіцяється за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто пропонує або обіцяє, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Дотримуючись вимог вказаних вище норм матеріального та процесуального законів при розгляді даного кримінального провадження суд, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, прийшов до переконання, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та 3 ст. 368 КК України не доведено, оскільки із наданих стороною обвинувачення доказів не вбачається, що вона отримувала неправомірну вигоду для себе чи третьої особи.

Так, допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , визнаючи, що отримувала 27.07.2015 року від ПП «Великосорочинське» принтер та 10.08.2016 року картридж до принтера від ОСОБА_7 винною себеу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1та ч.3ст.368КК Українине визналата пояснила наступне.

Так, з 01.07.2015 року вона була призначена виконуючою обов`язки директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». При цьому на підприємстві була велика заборгованість по заробітній платі, комунальних платежах та сплаті податків. Перебуваючи в липні місяці 2015 року у відрядженні у Миргородському районі Полтавської області вона зустрілася з директором АОПП «Великосорочинське» ОСОБА_6 , з яким перебувала у добрих стосунках та поскаржилася на скрутне матеріальне становище Інституту і відсутність необхідної для роботи копіювальної техніки. Тоді він повідомив, що його підприємство може придбати для Інституту, як спонсорську допомогу потрібний для роботи ксерокс та попрохав щоб вона надала йому рахунок-фактуру на потрібний ксерокс, а вони проведуть оплату. Після чого, порадившись з керівником групи автоматизованих систем ОСОБА_11 , вона передала АОПП «Великосороченське» рахунок-фактуру на придбання принтеру «Konika Minolta». Після чого, його було оплачено та передано в користування інституту. Також зазначила, що будь-яких домовленостей з ОСОБА_6 про прискорення виконання робіт по виготовленню документації не було, оскільки всі договори та роботи по АОПП «Великосорочинське» були виконані інститутом ще до квітня 2015 року. На момент придбання АОПП «Великосорочинське» принтера для Інституту та після цього на виконанні будь-яких договорів із зазначеним підприємством у Інституті не було. Після придбання та до моменту його вилучення принтер весь час перебував у кабінеті ОСОБА_11 та він був відповідальним за його використання виключно в службових інтересах для виготовлення документації. Також розповіла, що ще у 2013 році згідно договору Інститутом було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_9 . Після чого, лише через три роки ОСОБА_9 звернувся до Полтавського обласного «держгеокадастру» для затвердження документації. Але оскільки за цей час змінилося законодавство, що регулює земельні правовідносини, в обласному держгеокадарстрі було виявлено недоліки документації щодо усунення яких останній знову звернувся до Інституту. Влітку 2016 року керівник групи автоматизованих систем ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_5 , що на принтері «Konika Minolta» закінчується картридж жовтого кольору, у зв`язку з чим вона розпорядилася взяти рахунок-фактуру на придбання потрібного картриджа. Коли до них в інститут прийшов раніше незнайомий ОСОБА_7 та повідомив, що його попрохав ОСОБА_8 дізнатися про усунення недоліків у проектній документації ОСОБА_9 , ОСОБА_5 в присутності працівника, яка виготовляла, а в подальшому усувала недоліки зазначеної документації ОСОБА_13 , звернулася до ОСОБА_7 з проханням оплатити рахунок-фактуру на суму близько 1300 грн. на придбання для Інституту картриджу. Після чого ОСОБА_7 в їх присутності зателефонував ОСОБА_8 та отримавши згоду останнього, того ж дня здійснив його оплату. Через кілька днів ОСОБА_5 зайшла до магазину «НЕО», де забрала зазначений картридж. Наполягає на тому, що як принтер так і картридж є спонсорською допомогою, які придбавалися виключно для виробничих потреб Інституту, а не для її власних потреб.

Для підтвердження доводів обвинувачення прокурор у судовому засіданні покликався на показання свідків, свідчення яких, на його думку, викривають ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину, однак суд заслухавши їх показання, прийшов до висновку, що вони не доводять обставин пред`явленого в обвинувальному акті обвинувачення.

Так, допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення, зокрема, заявники ОСОБА_6 та ОСОБА_8 суду пояснили:

Свідок ОСОБА_6 в судовомузасіданні пояснивнаступне,що вінє директором АОПП «Великосорочинське» і що з ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» його підприємство співпрацює близько 5 років з приводу виготовлення проектної документації. Так, в липні 2015 року він зустрівся з ОСОБА_5 яка повідомила про скрутне матеріальне становище Інституту, яким на той час вона керувала, та відсутність належної оргтехніки, а саме принтера для виробничих потреб. На що він сказав, щоб ОСОБА_5 надала рахунок-фактуру і його підприємство оплатить та передасть Інституту принтер. Що вони і зробили. При цьому будь-яких обіцянок з боку ОСОБА_5 за придбання принтера для Інституту не було. Також зазначив, що принтер він придбав виключно для покращення матеріальної бази Інституту. Придбання принтера ні яким чином не вплинуло на строки виготовлення документації Інститутом та виконання договорів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив наступне, що ОСОБА_9 є його вітчимом, якому він допомагав оформити земельний пай. На початку серпня 2016 року він попросив свого знайомого ОСОБА_7 , який їхав до Полтави, зайти до проектного інституту та занести документацію на земельний пай для усунення недоліків. Після чого, йому з Інституту зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що керівник інституту запропонувала купити картридж до принтера. Він погодився, оскільки вважав це спонсорською допомогою. Особисто з ОСОБА_5 він не спілкувався, будь яких домовленостей не було. Заяву про вчинення злочину написав на прохання працівників поліції

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_16 та пояснив, що на початку серпня 2016 року його знайомий ОСОБА_8 попросив завести документи в Інститут землеустрою. Він віддав документи інженеру ОСОБА_13 , яка попросила його пройти з нею до керівника ОСОБА_5 . Коли він із ОСОБА_13 зайшли до кабінету ОСОБА_5 , остання запитала у нього чи не може він надати допомогу інституту та оплатити картридж. Тоді він зателефонував ОСОБА_8 , який погодився на оплату картриджа. Після чого ОСОБА_7 взяв рахунок-фактуру та оплатив картридж. Коли він повернувся додому ОСОБА_8 повернув йому кошти в сумі близько 1300 грн.

Допитана всудовому засіданнісвідок ОСОБА_15 суду пояснила,що вонає головнимбухгалтером АОПП«Великосорочинське» і влипні 2015року донеї вкабінет зайшовдиректор підприємства ОСОБА_6 та занісрахунок-фактуруна придбанняпринтера ОСОБА_17 та пояснив,що йогонеобхідно оплатитита передатиДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» через погану матеріально-технічну базу. Їх підприємство працювало з Інститутом на протязі тривалого часу і ніяких питань щодо строків виконання договорів не виникало. Придбання принтера для Інституту ні яким чином не вплинуло на строки та якість виконання договорів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 підтвердили факт придбання принтеру та картриджу на потреби Інституту, а також зазначили, що принтер використовувався в інституті виключно для виробничих потреб.

Таким чином, вказані свідки підтвердили показання обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що принтер та картридж були передані Інституту у користування як благодійна допомога. І не передавались у власність чи володіння обвинуваченої ОСОБА_5 .

Аналізуючи показання допитаних в суді обвинуваченої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вбачається, що як ОСОБА_6 ОСОБА_8 . ОСОБА_7 так і ОСОБА_5 не розцінювали факт придбання принтера та картриджа як неправомірну вигоду, оскільки будь-яких домовленостей про прискорення чи першочерговість виконання договорів або вчинення інших дій пов`язаних з використанням ОСОБА_5 службового становища не було.

Про це свідчить і той факт, що ОСОБА_6 у період з липня 2015 року і до 16.01.2017 року та ОСОБА_8 у період з серпня 2016 року і до 16.01.2017 року не звертались до правоохоронних органів із заявами про вимагання від них неправомірної вигоди з боку ОСОБА_5 ..

Як повідомили в судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що заяви вони подали 16.01.2017 року на прохання працівників правоохоронних органів, коли останні їх викликали для допиту та продемонстрували відеозаписи.

Отже,стороною обвинуваченняне встановлено,які умовистворила ОСОБА_5 за яких ОСОБА_6 та ОСОБА_8 змушені булипогодитись тадати їйнеправомірну вигодуз метоюзапобігання шкідливимнаслідкам щодосвоїх правта інтересів.Також невстановлено,які заходимали вживатись ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у разі відмови надати неправомірну вигоду. Крім того, органом обвинувачення взагалі не доведено, які саме права і законні інтереси мала намір порушити ОСОБА_5 , і які шкідливі наслідки мали настати для ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а також орган обвинувачення не з`ясував чи завдано будь - яку шкоду останнім кримінальним правопорушенням.

Як на основні докази вини обвинуваченої ОСОБА_5 , прокурор в судовому засіданні посилався на:

-протоколи за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 170-200)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 11.10.2016 року (т. 2 а.с. 203-222)

-протокол про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 30.12.2016 року (т. 2 а.с. 223-238)

-протоколи про результати проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи від 01.12.2016 року (т. 2 а.с. 239-272)

Відповідно до ч.3ст.246 КПК України, рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

У відповідності до ст.260 КПК України, аудіо-, відео контроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Отже, вимогами кримінально-процесуального Закону чітко закріплено коло осіб, яким надано право приймати рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до п.3.2.Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 р. №12-рп/2011, аналіз положення частини третьоїстатті 62 Конституції України«обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина і з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Пунктом 3.3 цього ж Рішеннязакріплено, що оперативно-розшукові заходи можуть проводитися виключно визначеними в Законі державними органами та їх посадовими особами, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта Законами України.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у рішенні по справі №671/463/15-к від 16.03.2017 року вбачається, що відповідно до вимог частини другоїстатті 99 КПКматеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимогЗакону № 2135?XII, за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Ці вимоги належать і до фактичних даних, отриманих у ході проведення негласних слідчих дій, проведених в межах оперативно-розшукової справи до внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушеннядо ЄРДР.

Порядок, встановленийКПК(процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій. Першим кроком, спрямованим на проведення негласних слідчих дій, є прийняття відповідного рішення прокурором. Прийняття останнього (постанови) є винятковим правом прокурора, що передбачено частиною четвертоюстатті 246КПК України. Постанова прокурора про проведення негласних слідчих дій в межах оперативно-розшукової справи має свої особливості: у ній не можуть бути зазначені найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер у зв`язку з невнесенням на цьому етапі відомостей про злочиндо ЄРДР.

Пунктом 1 частини сьомоїстатті 271 КПКна прокурора покладено обов`язок у постанові про проведення зазначеної дії викласти обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ)при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).

За таких обставин Верховний Суду України сформулював висновок що фактичні дані, отримані в результаті проведення негласних слідчих дій до внесення відомостей до ЄРДР, можуть бути визнані належними та використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні за умови, якщо вони були отримані в порядку, передбаченомуКПК, з урахуванням особливостей, встановленихЗаконом України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Прокурор в судовому засіданні не надав суду відомостей, щодо прийняття прокурором рішення про проведення негласних слідчих дій у період 2015 та 2016 років, відповідні постанови про контроль за вчиненням злочину(як того вимагає положення ч. 4 ст. 246 КПК України) суду не надав.

Судом за клопотанням прокурора було направлено запит до апеляційного суду Полтавської області про те, чи надавався дозвіл на проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .

За повідомленням голови Апеляційного суду Полтавської області такий дозвіл надавався у період з 13.07.2016 року на два місяці, та 06.09.2016 року на два місяці. ( т. 4 а.с. 78)

З наведеного вище вбачається, що протоколи за результатами проведення обстеження публічно недоступного місця та аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_5 від 29.10.2015 року, проведено без дозволу слідчого судді та постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, а 11.10.2016 року, 01 та 30.12.2016 року без постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину(як того вимагає положення ч. 4 ст. 246 КПК України), а тому судом визнаються ці докази, як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцією України. За таких обставин вказані докази, у відповідності до положеньст. 87 КПК України, визнаються судом недопустимими доказами, і не можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , оскільки здобуті з порушенням вимог КПК України.

Інші надані прокурором докази такі як :

-витяг з єдиного реєстру досудового розслідування, за № 12015170000000774 від 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 157-162;

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2016 року в ході якого було вилучено документи, договори та акти виконаних робіт за період 2013 -2016 роки (т. 1 а.с. 209-214)

-статут ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 224-238)

-наказ ДП«Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 30.06.2015 року за № 22 дн про покладення на ОСОБА_5 обов`язків директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 239)

-посадова інструкція заступника директора ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 1 а.с. 240)

- протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 20.10.2016 року в ході якого було вилучено документи за 2015-2016 роки (т. 1 а.с. 246-257, т. 2 а.с. 1-8)

-протокол обшуку приміщення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 24.10.2016 року в ході якого було вилучено принтер та кабель (т. 2 а.с. 34-40)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 13.12.2016 року проведеного у Полтавській філії ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» в результаті якого було вилучено копії документів на ім`я ОСОБА_7 та копія квитанції про оплату на користь ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т. 2 а.с. 48-55)

-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 11.01.2017 року проведеного у ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»» в ході якого отримано копії технічної документації на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , і встановлено право власності за ОСОБА_5 та її членами сім`ї (т. 2 а.с. 59-70)

-документи на придбання картриджу від ПП «Нео» (т. 2 а.с. 72-79)

-протокол огляду від 28.09.2016 року відеозапису з камери відеоспостереження магазину ПП «Нео» (т.2 а.с. 80-82)

-експертний висновок про вартість майна №750 від 23.11.2016 року, проведений ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи», щодо вартості принтера та картриджа (т.2 а.с. 87-97)

-копії документів ПП «Великосорочинське» щодо придбання принтера (т, 2 а.с. 112-121)

-договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_9 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 131-148)

-протокол огляду від 25.01.2017 року документів - договір №474 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 21.08.2012 року між ОСОБА_9 та ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» а також додатки до нього (т. 2 а.с. 149)

-інформація щодо руху коштів ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з 21.07.2015 року по 22.07.2015 року та 02.08.2016 року (т. 2 а.с. 152-157)

встановлюють лише факт отримання обвинуваченою ОСОБА_5 як директора на користь Інституту (державного органу) від ОСОБА_6 принтера та ОСОБА_8 картриджа до принтера, у той же час не спростовують її твердження про те, що вказані речі бути використані на потреби Інституту (державного органу), та не можуть бути обґрунтуванням доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки у даних письмових документах відсутня інформація, яка б вказувала на те, що обвинувачена приймала пропозицію, обіцянку або одержувала неправомірну вигоду для себе, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третіх осіб за вчинення чи не вчинення нею як службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє, чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третіх осіб, будь якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища..

Згідно з положеннямист.62 КонституціїУкраїни,ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до п.2ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинним доти, доки його вина не буде встановлена в законному порядку.

Статтею 17Закону України№ 3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від 23.02.2006 року,передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 2 статті 6 Конвенції з прав людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства від 08 лютого 1996 року. У справах «Грабчук проти України» від 21.09.2005 року та «Шагін проти України» (2010р.) Європейський суд з прав людини встановив, що національні суди визнали заявників винними, спираючись на слабкі докази та припущення про їх причетність до вчинення злочину, чим було порушено принцип презумпції невинуватості.

Суд, оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).

Очевидно, що сумнівний характер вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв як в положеннях ч.3 та ч.4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, рішенні у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпцій факту.

Отже, аналіз приведених обставин свідчить про те, що стороною обвинувачення суду не надано достатніх, допустимих та переконливих доказівдля доведення винуватості ОСОБА_5 в тому, що вона одержала неправомірну вигоди для себе, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.

Відповідно до положень ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності, допустимості та взаємозв`язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно доводили вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 та 3 ст.368 КК Українисудом не здобуті, тому суд вважає, що інкриміноване їй обвинувачення в судовому засіданні не доведено, а тому її необхідно виправдати.

У відповідності до ст.124 КПК Українипроцесуальні витрати у розмірі 100 грн. віднести за рахунок держави у зв`язку з ухваленням виправдувального вироку.

Речові докази у справі підлягають поверненню за належністю.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 скасувати та припинити дію ухвал суду про накладення арештів.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати невинуватою та виправдати її у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та 3 ст. 368 КК України у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченої у вчиненні злочинів.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Речові докази у справі повернути за належністю.

Припинити дію ухвали Київського районного суду м. Полтави від 24.10.2016 року та скасувати заборону (арешт) на використання майна та скасувати заборону на розпорядження майном і документами, що належить ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

Припинити дію ухвали Київського районного суду м. Полтави від 24.01.2017 року та скасувати арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 5621685600:08:011:0079), площею 3.82 га, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, розміщена на території Привільненської сільської ради Дубенського району Рівненської області;

на житловий будинок на праві приватної власності, з часткою власності 1/1, розміщений за адресою: АДРЕСА_2 ;

на 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у виді домашнього арешту скасувати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Головуючий ОСОБА_1