Ухвала

від 21.05.2018 по справі 640/5186/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/827/18 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 640/5186/16-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

володільця майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 4 травня 2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016220000000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді клопотанняслідчого проарешт майнау кримінальномупровадженні №42016220000000046було задоволеночастково танакладено арештна частинумайна,детальний перелікякого вказанийв ухвалі.В задоволеннііншої частиниклопотання слідчогобуло відмовлено,та зобов`язанонегайно повернутимайно власникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .Приймаючи рішенняпро поверненнявилученого майна ОСОБА_7 слідчий суддявиходив зтого,що слідчимне доведено,що печатки,металеві клейма,штампи можутьмістити даніпро фактичи обставини,що встановлюютьсяпід часданого кримінальногопровадження,правова кваліфікаціяякого передбачаєвідповідальність зач.3ст.191 КК України, скоєного в період в період з грудня 2014 по липень 2015 року, та вважав, що слідчим не надано даних, що вказане вилучене майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. Прокурор,не погоджуючисьіз судовимрішенням вцій частині,подав апеляційнускаргу,в якійпросить ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова від4травня 2018року скасуватив частинівідмови взадоволенні клопотанняпро арештштампів ВАТ«ІТРЗ» відділу«ОТК» вкількості 3шт.,металевого клеймаВАТ «ІТРЗ»№ 7,металевого клеймаВАТ «ІТРЗ»№ 7, металевого клейма в кількості 6 штук з позначками «ОТК1», «ОТК11», «22», «6», «3», «7» та печатки «ОТК11».

В обгрунтування апеляційних вимог прокурор, посилаючись на результати планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01.03.2017 року № 8, проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України, та дані протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.07.2016 року № 70/8-16538, відповідно до якого 15.06.2016 року о 10:15 ОСОБА_8 зателефонував директору ТОВ «Залізницяремсервіс» ОСОБА_9 , та в ході телефонної розмови обговорювали схему набуття права ліквідатором ОСОБА_7 на металеві клейма, та передачі їх приватним підприємствам для участі у державних закупівлях у вагоноремонтній галузі, і вказує, що посадові особи ВАТ «ІТРЗ» з корисливих мотивів незаконно передали ТОВ «ВП ІТРЗ» та ТОВ «Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту» металеві клейма на виконання робіт за Договорам підряду №2, предметом якого є ремонт колісних пар тягового рухомого складу та як наслідок, під виглядом законної діяльності державного підприємства, використовуючи його потужності та товарний знак, здійснюють незаконну комерційну діяльність. Як зазначає прокурор в апеляційній скарзі, з метою проведення відповідних судових експертиз щодо ідентифікації виготовленої продукції, встановлення розміру матеріальних збитків спричинених унаслідок незаконної діяльності службових осіб вищевказаних підприємств на цей час є необхідність у накладенні арешту на вказані печатки та металеві клейма.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на необхідність накладення арешту на це майно, думку володільця майна, який заперечував проти накладення арешту на вказане в апеляційній скарзі майно, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу прокурора виходячи з наступного. З наданих суду матеріалів встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42016220000000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Відповідно до змісту клопотання та наданих матеріалів, досудовим розслідування було встановлено, що службові особи ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» ВАТ «ІТРЗ» під час ліквідаційної процедури, у період часу з грудня 2014 року по липень 2015 року, здійснили розтрату майна вказаного підприємства, яке перебувало у їх віданні, за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ "ВП ІТРЗ" код ЄДРГІОУ 39466773 та ТОВ Ізюмський завод комплектуючих залізничного транспорту" (далі TOB «ІЗКЗТ) код ЄДРПОУ 36293727, крім того здійснили протиправні дії під час банкрутства ВАТ «Ізюмський Тепловозоремонтний завод», допустили включення до переліку кредиторів ТОВ «Залізницяремсервіс» код ЄДРПОУ 37461637. Частиною 2ст.170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Звертаючись із клопотанням про арешт майна слідчий та прокурор вказали на його відповідність критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Апеляційному суду прокурор підтвердив, що 24.04.2018 року вилучене майно, у тому числі і те, що перелічене в апеляційній скарзі, було визнане речовим доказом. Це посилання не спростовано володільцем майна. З огляду на зміст клопотання органу досудового розслідування та протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (а.с. 24-29) колегія суддів не вбачає підстав вважати висновок слідчого про необхідність накладення арешту на штампи ВАТ «ІТРЗ» відділу «ОТК» у кількості 3 шт., металеве клеймо ВАТ «ІТРЗ» № 7, металеве клеймо ВАТ «ІТРЗ» № 7, металеве клеймо в кількості 6 шт. з позначками «ОТК1», «ОТК11», «22», «6», «3», «7», печатку «ОТК11» необґрунтованим. Так, слідчим у клопотанні зазначено, що 24.06.2016 року за ухвалою слідчого судді від 27.05.2016 року було здійснено тимчасовий доступ до речей та документів у ДП «Одеська залізниця», в ході якого, окрім іншого, вилучено оригінали технічних паспортів колісних пар та формулярів турбокомпресорів, у яких проставлено печатки та клеймо ВАТ «ІТРЗ», у якому, станом на липень 2015 року, у відділі технічного контролю, жодна особа не працювала. Актів приймання-передачі печатки та клейма ВАТ «ІТРЗ» до ТОВ "ВП ІТРЗ" немає. Обставини, які встановлені органом досудового розслідування, свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого, як вказано у клопотанні, була здійснена розтрата майна ВАТ «ІТРЗ», та є достатньою підставою для накладення арешту на металеві клейма, штампи та печатку до з`ясування всіх обставин злочину. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого, що вказане вище майно може бути предметом кримінального правопорушення, враховуючи, що основним предметом діяльності ВАТ «ІТРЗ», згідно пояснень прокурора та ОСОБА_7 , є ремонт залізнодорожної техніки, у тому числі колісних пар. .

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна, з метою забезпечення його збереження, попередження інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування. Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в даному випадку не вбачається. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що вилучені металеві клейма, штампи та печатки не мали даних про реквізити підприємства, про що зазначено ОСОБА_7 у запереченнях на апеляційну скаргу, та відповідно не виключається можливість їх використання у протиправній діяльності. Таким чином, враховуючи доводи, викладені слідчим у клопотанні, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора щодо необхідності накладення арешту на штампи ВАТ «ІТРЗ» відділу «ОТК» в кількості 3 шт., металевого клейма ВАТ «ІТРЗ» № 7, металевого клейма ВАТ «ІТРЗ» № 7, металевого клейма в кількості 6 штук з позначками «ОТК1», «ОТК11», «22», «6», «3», «7» та печатки «ОТК11».

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Харківської області ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 4 травня 2018 року, якою частково задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016220000000046 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, скасувати в частині відмови в арешті майна, зазначеного в цій ухвалі, та задовольнити клопотання слідчого про арешт цього майна, накласти арешти на майно, вилучене у нежитлових приміщеннях ВАТ «ІТРЗ» за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, Ювілейний в`їзд 1, в саме: штампи ВАТ «ІТРЗ» відділу «ОТК» у кількості 3 шт., металеве клеймо ВАТ «ІТРЗ» № 7, металеве клеймо ВАТ «ІТРЗ» № 7, металеве клеймо в кількості 6 шт. з позначками «ОТК1», «ОТК11», «22», «6», «3», «7», печатку «ОТК11».

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді