Постанова

від 24.05.2018 по справі 701/1122/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/835/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 19, 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Храпка В.Д.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівка - Агро на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівське та Товариство з обмеженою відповідальністю Дзензелівка - Агро , третя особа: Відділ у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що між ТОВ Дзензелівське та її матір'ю ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, без номера та дати підписання цього Договору, який було зареєстровано у Маньківському районному районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за №0410790000/1 .

Предметом цього Договору було строкове платне користування 2 (двох) земельних ділянок (паїв) для сільськогосподарського використання, які знаходяться в адміністративних межах Харківської сільської ради:

- земельна ділянка площею 4,6636 га, кадастровий номер 7123185000:02:003:0048, Черкаська область, Маньківський район, адміністративні межі Харківської сільської ради, згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ІІІ-ЧР №011136 від 17 червня 2003 року, виданого на підставі рішення Харківської сільської Ради народних депутатів за № 22-4 від 11 жовтня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №86;

- земельна ділянка площею 4,1395 га, кадастровий номер 7123185000:02:003:0049, Черкаська область, Маньківський район, адміністративні межі Харківської сільської ради, згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ІІІ-ЧР №011135 від 17 червня 2003 року, виданого на підставі рішення Харківської сільської Ради народних депутатів за № 22-4 від 11 жовтня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №87.

19 лютого 2016 року мати позивача - ОСОБА_4 померла. У відповідності до вимог чинного законодавства України ОСОБА_3 була прийнята та оформлена спадщина стосовно вищезазначених земельних ділянок (паїв).

Позивач вказує, що 25 вересня 2017 року вона звернулася до ТОВ Дзензелівка-Агро із заявою про розірвання вищезазначеного договору. На що товариством було надано відповідь про те, що ТОВ Дзензелівка-Агро є правонаступником ТОВ Дзензелівське та повідомлено, що відповідно до п. 39 Договору, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається. Згідно п. 40 Договору оренди, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору оренди землі.

З вказаних підстав ТОВ Дзензелівка-Агро повідомило, що не має наміру розривати спірний договір за згодою сторін та запропонувало укласти новий договір оренди безпосередньо з позивачем.

ОСОБА_3 в позовній заяві вказує, що такі твердження відповідача є хибними, оскільки договором оренди в п. 40, навпаки, передбачено можливість розірвання спірного договору у разі переходу права власності до іншої особи, а відмова відповідача від розірвання спірного договору порушують норми права, які регулюють свободу договору, укладення його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; необхідності згоди обох сторін при укладенні чи зміні договору.

На підставі викладеного ОСОБА_3 просила суд розірвати договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем без номера і дати підписання цього Договору, який було зареєстровано у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за №0410790000/1.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 16 січня 2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ Дзензелівка вул. Соборна, 3, с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2018 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Дзензелівське без номера та дати підписання цього договору, який було зареєстровано у Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за №0410790000/1.

Стягнуто з ТОВ Дзензелівське на користь ОСОБА_3 640 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТОВ Дзензелівка-Агро подало апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду, у зв'язку з неправильно встановленими обставини, які мають значення для справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що п. 38 спірного договору, його дія припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Вказує, що свої зобов'язання за договором оренди землі орендар виконував належним чином, претензій та зауважень щодо виплати орендної плати від орендодавця не надходило. А тому у орендодавця відсутні підстави для розірвання зазначеного договору оренди землі.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 посилається на підстави викладені нею в позовній заяві, та крім того, вказує, що відповідач ТОВ Дзензелівка-Агро не здійснило реєстрації права оренди зазначених земельних ділянок, а отже не має ніякого відношення до їх оренди.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ Дзензелівське та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі без номера та дати, згідно умов якого орендодавець надав в оренду товариству земельні ділянки площами 4,6636 га та 4,1395 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на десять років. Вказаний договір зареєстровано у Маньківському районному відділі Черкаської районної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України . Про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2010 року за № 041079000011 (а.с. 6-7).

Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №011135 від 17 червня 2003 року та серії ІІІ-ЧР №011136 від 17 червня 2003 року (а.с. 12, 13).

Судом встановлено, що 19 лютого 2016 року ОСОБА_4 померла та після її смерті, її дочка, ОСОБА_3, успадкувала зазначені земельні ділянки, що підтверджується Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 15, 17).

Відповідно до п. 40 Договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За змістом частини першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України Про оренду землі (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Тобто наведені норми матеріального права передбачають можливість визначення сторонами договору інших підстав для його розірвання.

Як було зазначено вище, пунктом 40 договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни або розірвання договору.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено свободу договору, а саме: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Системний аналіз статей 11, 525, 526, 629 ЦК України дає підстави для висновку, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від виконання його умов не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, спірний договір був підписаний сторонами, отже вони погодили всі його умови, добровільність укладення договору оренди землі сторонами не оспорювалась. Таким чином, незгода однієї із сторін на розірвання договору за наявності для цього підстав, передбачених цим договором, є неправомірною відмовою від умов договору.

Суд першої інстанції, ураховуючи наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що для реалізації пункту 40 договору оренди землі достатньо факту переходу права власності на орендовану земельну ділянку до нового власника, ОСОБА_3, та наявність волі останньої.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Дзензелівка-Агро висновків суду в цій частині не спростовують, а зводяться лише до переоцінки судом доказів у справі.

Водночас колегія суддів, переглядаючи справу приходить до висновку про необхідність скасування зазначеного рішення районного суду, керуючись при цьому наступним.

Частинами 1, 4 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що позивач ОСОБА_3 не являється стороною спірного договору як і ТОВ Дзензелівка-Агро , при цьому розірвання договору можливе лише між особами, які його уклали, а це в даному випадку ТОВ Дзензелівське та ОСОБА_4

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини у справі, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про розірвання договору укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Дзензелівське без номера та дати підписання цього договору, оскільки між зазначеними особами він не укладався.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивач змінювала або уточнювала свої первісні вимоги, при цьому позов ОСОБА_3 було заявлено до ТОВ Дзензелівка-Агро , яке взагалі не являються стороною спірного договору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 та ч. 5 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання та до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про розірвання договору оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Дзензелівське без номера та дати підписання цього договору, не звернув увагу на той факт, що позивачем не уточнювалися та не змінювались позовні вимоги, нею не подавались такі заяви в письмовому вигляді до суду, як це передбачено нормою статті 49 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівка - Агро задовольнити частково.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 березня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівське та Товариство з обмеженою відповідальністю Дзензелівка - Агро , третя особа: Відділ у Маньківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дзензелівка-Агро 1057, 21 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 24 травня 2018 року.

Судді: