Рішення

від 16.05.2018 по справі 910/22254/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2018Справа № 910/22254/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГ ЕВРАЗХОЛДІНГ" про стягнення 60 098,15 грн., за участю представника позивача - Живушка О.С., довіреність №111 від 12.01.2018 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 48 600,00 грн. попередньої оплати перерахованої платіжним дорученням №4218 від 01.09.2016 р. та 9 669,95 грн. інфляційних втрат та 1 828,20 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2018 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2018 року відкладено підготовче засідання на 18.04.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.05.2018 року.

16.05.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

23.08.2016 року на адресу позивача, надійшла комерційна пропозиція відповідача за вих. № 015/08 від 15.08.2016р. (оферта) щодо поставки зі складу відповідача металопрокату будівельного призначення, прайс-листи на металопродукцію та контактні засоби зворотного зв'язку для замовлення товару, а саме: арматури 10 А500С, L-12 метрів у кількості 4,5 тонн за ціною 10 800 грн. за 1 тонну, умовами поставки металопродукції є наступні умови: базис поставки за Інкотермс - DDP (склад покупця); строки поставки - протягом 3-х днів після внесення передплати.

31.08.2016 року від відповідача до позивача надійшов рахунок на оплату замовленого товару № 1315 від 31.08.2016 року на суму 48 600 грн.

Факт перерахування позивачем відповідачу визначеної в рахунку суми у розмірі 48 600,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 4218 від 01.09.2016р. на суму 48 600,00 грн., яке міститься в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виставленого відповідачем рахунку, а відповідач не виконав належним чином зобов'язання з поставки товару у строк визначений відповідачем в умовах комерційної пропозиції № 015/08 від 15.08.2016р.

27.10.2017 року позивачем було направлено відповідачу претензію за вих. № 1913/05 від 19.10.2017 року, у зв'язку з не поставкою оплаченого товару позивач просив повернути попередню оплату у розмірі 48 600 грн.

Доказів поставки відповідачем товару на спірну суму або доказів повернення позивачу 48 600,00 грн. відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, і тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48 600,00 грн. попередньої оплати обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9 669,95 грн. та 3% річних у розмірі 1 828,20 грн. за період з 05.09.2016 року по 06.12.2017 року слід зазначити, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України. Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 27.02.2017 року у справі №910/20455/16.

Умовами договору між сторонами не встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За таких обставин, в позові в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 9 669,95 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1 828,20 грн. слід відмовити.

Судовий відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТГ ЕВРАЗХОЛДІНГ" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 52-А, офіс 389, код 40106848) на користь Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (61070, м. Харків, Помірки, код 01973452) 48 600 (сорок вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп. попередньої оплати та 1 296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 25.05.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна